Afrikaans
Akan
Albanian
Amharic
Armenian
Azerbaijani
Basque
Belarusian
Bemba
Bihari
Bosnian
Breton
Bulgarian
Cambodian
Catalan
Cebuano
Cherokee
Chichewa
Chinese (Simplified)
Chinese (Traditional)
Corsican
Croatian
Czech
Danish
Dutch
English
Esperanto
Estonian
Ewe
Faroese
Filipino
Finnish
French
Frisian
Ga
Galician
Georgian
Greek
Guarani
Gujarati
Haitian Creole
Hausa
Hawaiian
Hebrew
Hindi
Hmong
Hungarian
Icelandic
Igbo
Indonesian
Interlingua
Irish
Italian
Japanese
Javanese
Kannada
Kazakh
Kinyarwanda
Kirundi
Kongo
Korean
Krio (Sierra Leone)
Kurdish
Kurdish (Soranî)
Kyrgyz
Laothian
Latin
Latvian
Lingala
Lithuanian
Lozi
Luganda
Luo
Luxembourgish
Macedonian
Malagasy
Malay
Malayalam
Maltese
Maori
Marathi
Mauritian Creole
Moldavian
Mongolian
Myanmar (Burmese)
Montenegrin
Nepali
Nigerian Pidgin
Northern Sotho
Norwegian
Norwegian (Nynorsk)
Occitan
Oriya
Oromo
Pashto
Persian
Polish
Portuguese (Brazil)
Portuguese (Portugal)
Punjabi
Quechua
Romanian
Romansh
Runyakitara
Russian
Samoan
Scots Gaelic
Serbian
Serbo-Croatian
Sesotho
Setswana
Seychellois Creole
Shona
Sindhi
Sinhalese
Slovak
Slovenian
Somali
Spanish (Latin American)
Sundanese
Swahili
Swedish
Tajik
Tamil
Tatar
Telugu
Thai
Tigrinya
Tonga
Tshiluba
Tumbuka
Turkish
Turkmen
Twi
Uighur
Ukrainian
Urdu
Uzbek
Vietnamese
Welsh
Wolof
Xhosa
Yiddish
Yoruba
Zulu
ВХІД У ПОРОЖНЕЧУ
ВХІД
Агов! Агов, Ліндо! Йди сюди!
Ну ж бо, виходь!
Хотів би я поглянути на Токіо он звідти.
- А я ні... - Чому?
Мені було б лячно.
Чому лячно?
Напевно через смерть...
Вапасти в порожнечу.
А кажуть, що ти підносишся, коли помираєш.
Тут бляха холодно!
Гей, заціни, яку книжку мені Алекс дав.
Щось на типу тибетської біблії.
Алекс, той торчок?
У ній про те, що відбувається після смерті.
Поглянь!
То ви що тепер, буддистами вирішили стати?
Ні.
Знаєш, вони всі однакові — що ці бісові католики, що юдеї...
Просто групки людей, їм аби тільки залізти до твоєї кишені...
Спершу Алекс підсадить тебе на міцнішу наркоту, а потім зробить буддистом...
Та ні! Він просто друг.
Не буду я ніяким буддистом.
Алекс — сраний торчок. Ніякий він не друг.
- Та годі! - Він тобі не друг!
Мені треба йти.
Гей. Побачимося пізніше.
До зустрічі.
Зачини двері! Просто зачини двері...
Ось так, добре.
Чому вона думає, що я торчок?
Я ж знаю, що я не торчок.
Я знаю, хто я.
Я знаю, що не торчок.
Вона — моя сестра, але часом вона не розуміє, хто я.
Ось так!
Це гарна хрінь.
І чого Бруно мені це віддав?
Певно хоче аби йому відсмоктали. Це огидно!
Ким же вони мене вважають?
Я знаю, що я не торчок.
Спокійно...
Стрьомний смак у цієї хріні.
Смакує як лайно.
Ого! Уже штирить.
Ось воно. Почалося.
О, дідько! Оце крутяк.
А якщо відключуся?
Та не відключуся.
Просто заспокойся.
Це ж не вперше. Тобі сподобається.
Ого.
- Алло... - Оскаре... Це Віктор.
Гей, я як раз про тебе думав...
Можеш принести мій товар?
Може сам зайдеш забереш?
Ні... Ти принеси мені.
Гаразд. Ти де?
Я у порожнечі.
Знаєш, щодо вчорашнього, мені правда шкода...
Я... Я чекаю.
Насправді... Я б краще...
Не затримуйся.
Алло? Алло... Ну ж бо...
Трясця.
Прокинься!
Зберись!
От, дідько! Що це?
Підйом.
Приходь до тями.
Балкон.
Відійди звідти!
Не закривай очі.
Голова пульсує.
Ну й вигляд.
Вода.
Вода... Чиста водопровідна вода із надр природи.
Нам допоможе чиста водопровідна вода.
Ось так!
Оговталися.
Подивися на свої зіниці, подивися на очі.
Вони тепер інші.
От, дідько!
Це що, сусіди?
Вони мене чули? Я кричав?
Цілком імовірно. Заспокойся.
Алекс! Зачекай.
Гей, Оскаре! Ти в порядку?
О здоров. Як сам старий?
Та нормально... Все в порядку, все нормально...
Мені в душ треба!
Балкон. Не ходи на балкон. Тримайся якомога далі.
Ти прочитав книгу?
- Книгу? - Так.
- А, "Книгу Мертвих"? - Ага.
Ну, я її ще не дочитав, але мені подобається.
Дивна книжка.
Радий, що сподобалось.
Поверну як дочитаю, добре?
- Та гаразд. - О, дякя... дяка-дяка.
- Ти в порядку? - А... Ну...
- Я тут зустрів твою сестру. - Так?
Ага. Вона була з цим виродком, Маріо.
Ненавиджу цього виродка.
Не розумію, як вона може з ним мутити.
Так, якщо вона завагітніє, я сам приб'ю дитину.
Богом клянусь.
Гаразд... Може відвідаємо її сьогодні?
Хочу її побачити...
Та не питання.
Але спершу мені треба у Порожнечу, дещо віддати Віктору.
Хочеш піти?
- У Порожнечу? - Так.
Не люблю я це місце, але
але ходімо і... потім підемо до твоєї сестри?
- Так. Підемо. - Супер!
- Можна води попити? - Звичайно.
Водичка!
Ти ж не хочеш взяти все?
- Ні, тільки його частку. - Старий.
- Тут купа всього! - Ага.
Срака! Це, курва, небезпечно, шариш?
Треба було сказати, щоб сам забирав.
Він сюди більше не прийде. Після того моменту з його матір'ю...
- Що? Він дізнався? - Ага...
- Як це вийшло? - Давай не будемо?
Гаразд. Не проти, якщо я візьму воду?
- Та ні, бери. - Гаразд.
На вулицях так порожньо. Вихідний, чи що?
Гей, ти в нормі?
Ти що під кайфом?
Ага... А що, помітно?
Так, виглядаєш бляха кепсько...
Так, вранці закинувся таблетками... а перед твоїм приходом дунув ДіЕмТі.
Срака! Фартовий сьогодні день.
Ага, і він ще навіть не закінчився.
Гей! Як думаєш, у Бруно є що-небудь крутіше ДіЕмТі?
Годі, ти собі мозок спалиш!
Краще б Книгу Мертвих дочитав, це корисніше.
Зачекай поки помреш, а там вже потусиш.
Ця книжка занадто заплутана.
Як ти це все розумієш?
Ну, це звичайно непросто, але в загальному...
Коли ти помираєш... дух типу залишає тіло...
Ну... і ось спершу ти переглядаєш усе своє життя,
ніби вона відбивається в чарівному дзеркалі,
а потім ти летиш, як привид.
І ось... ти можеш бачити все, що відбувається навколо.
Ти все чуєш, але не можеш спілкуватися зі світом живих.
І... а потім... ти бачиш світло... різнокольорові промені, всіх кольорів.
Різні такі кольори.
Це світло... це шлях... двері до вищих планів буття.
Але більшість людей... вони...
Їм так сильно подобається цей світ, що вони не хочуть туди.
І тоді все перетворюється в "бед тріп".
І єдиним виходом стає нове втілення.
- Щось второпав? - Та начебто...
Не знаю, а що за "бед тріп"?
Ну... Бед тріп... це коли тобі сняться всі твої кошмари... і ти просто... божеволієш!
Всі твої страхи втілюються... і це лякає тебе до всирачки.
А десь на поверхні, залишки твого розуму, шариш?
Тут ти думаєш, що краще б ти не вмирав...
А потім виникає темно-жовтий колір.
Це парочки, що кохаються...
Світло відходить від їх животів, і якщо ти наблизишся,
то зможеш побачити своє майбутнє життя.
І так відбувається вибір найкращого життя...
Розумієш? Потім ти у лоні... й у тебе нове втілення, й типу все.
А, загалом, це відбувається з тобою раз за разом...
Цілу вічність, доки у тебе не виходить вирватися з цього кругообігу.
Допер?
Хочеш сказати, що ми застрягли в цьому лайні назавжди?
Що ніде немає нічого кращого за це?
Знаєш що? Хочу побачити твою сестру.
Старий, вона така красуня, ти в курсі?
У курсі, але вона моя сестра, втямив?
Та знаю, знаю. Я просто от що хочу сказати...
Я ж не сліпий... Вона розкішна.
Відвали!
Довбані таксі!
Ну, й тобі треба краще піклуватися про неї, знаєш?
Ти це про що?
- Ти ж прямо як барига! - Ніякий я не барига!
Таки барига. Що у нас на сьогодні?
Знаєш що? Ти знаєш, слухай...
Твоя сестра, вона хоче зупинити тебе.
У тебе дах поїхав?
Ти ж сам мене зі своїм дилером знайомив.
Та годі. Ти б роботу собі знайшов, або що?
Ну не знаю.
Ти ж знаєш, що не дурень. Міг би діджеїти.
Міг би влаштуватися в клуб барменом...
Це раз плюнути, я сам був барменом...
Як два пальці... Особливо в Токіо.
Ти ж іноземець. І красунчик...
Ти знаєш, є різниця між тим,
щоб приймати психоделіки та бути баригою.
Сказав же, я не барига!
Але ти барига! У прямому бляха сенсі!
Мені все не віриться, що ти пораєш цю стару хвойду.
Ми в Токіо, тут повно молоденьких чік,
а ти пораєш якусь стару курву.
Та до того ж іноземку.
Гаразд ще стару японку, але ж...
Це вона... Вона мене порала.
Нехай! О, старий, тут копи!
Бляха!
Я тут...
Зараз викину пляшку... Секунду.
- Чув коли-небудь про Дурман? - Ні.
Крутезна штука.
Дурман — що це таке? Гриб?
Це... типу, рослина така... вона... забирає тебе так далеко... Божевільна хрінь!
І що це... на що вона схожа?
Тобто, який від неї ефект?
Типу...
Ти навіть не розумієш, що ти під сраним кайфом, шариш?
Ти ніби в нормі, можеш говорити з усіма...
А через два тижні до тебе дійде, що...
Що ти ні з ким не говорив...
Я це прийняв, а потім побачив гарну сучку!
І от знаєш, що потім?
Ну?
Вона була солоденька, я на неї просто запав.
Мені хотілося її цілувати, я говорив з нею пів години, хотів поцілувати...
А вона просто зникла, її ніколи не було!
ПОРОЖЧЕЧА
Слухай, Оскаре.
Не хочу бачити те, чим ви там з Віктором будете займатися.
Я тебе почекаю... Візьму щось пожерти та чекатиму.
- Гаразд. - Тоді я пішов.
До зустрічі.
Лінда має рацію. Алекс куди більший торчок, ніж я.
Сподіваюся, Віктор на місці.
Не хочу його чекати.
Привіт.
Я все приніс.
Вибачай.
- Що? - Вибач.
Стояти!
Лайно!
Агов! Здавайся, поліція, поліція!
Ну ж бо!
Що ви робите?! Я подзвоню в посольство.
Стривайте! Стривайте хвилину!
Вже виходжу!
От дідько!
Здавайся!
У мене пістолет! У мене пістолет! Я стрілятиму!
Якщо не підете, я вистрелю.
Ви що, хочете, щоб я?..
Що?
Вони підстрелили мене!
Я не можу померти...
Мене застрелили? Вбили?
Мене підстрелили.
Ні, я не хочу вмирати так. Що відбувається?
Тільки не зараз.
У мене сестра.
Мої руки в крові. Вони візьмуть її на тест.
З'ясують, що я під кайфом.
Посадять мене. Я попався. Це ж поліція, так?
Вони мене відпорають.
Ні, я не зробив нічого поганого.
Я нікому не зашкодив.
Життя лайно...
Я не відчуваю своїх рук.
Це все ілюзія.
Це все просто тріп. От що це.
Це все ДіЕмТі.
Ні, я ще живий... Я вмираю.
Я справді... Я мертвий?
Я знаю, що це все нереально.
Я лечу.
А з нею що? Лінда? Що з нею буде?
Будь ласка, допоможи мені.
Мені потрібна твоя допомога.
Забери мене додому.
Я не хочу вмирати.
Тільки не так.
Ні, будь ласка!
- Що там таке? - Нещасний випадок.
Випадок?
Дай мені пройти.
Вікторе! Вікторе! Де Оскар?
Вони вбили його! Вони його вбили!
Відвали... Відвали нахрін!
Вони його застрелили!
СЕКС ГРОШІ ВЛАДА
Ні, ні, ні! Сюди не можна! Закритий захід!
Треба відповісти.
Ліндо.
Копи застрелили твого брата в "Порожнечі".
Він відносив Віктору сама знаєш що...
І я не знаю, що там сталося.
Я чув постріли.
І Віктор сказав, що вони його застрелили. Спробуй якнайшвидше...
- Хто це був? - Це не важливо.
Маріо? Маріо?
Треба йти.
Бувай.
Ліндо!
Копи застрелили твого брата в "Порожнечі".
Він відносив Віктору сама знаєш що...
І я не знаю, що там сталося.
Я чув постріли.
І Віктор сказав, що вони його застрелили.
Спробуй якнайшвидше з'ясувати все.
Мене там не було. Більше нічого не знаю...
І поліція на хвості. Я наберу тебе.
Оскаре!
А якщо ти помреш? А якщо ти помреш?
Що буде з нами? Що буде з нами?
Ми ще побачимося?
Ти обіцяв мені...
Що ми завжди будемо разом...
Разом назавжди...
Вдих зробив. Світ цей відкрив.
Вікно привідкрив та змив негатив.
Гей, гей.
Оскар.
- Оскаре, ти мене любиш? - Так.
- Наскільки? - Дуже сильно.
Що значить "дуже"?
Ні! Ні!
Матусю... Ні! .. Ні!
Ти пам'ятаєш про нашу клятву?
Типу того.
Ми поклялися, що завжди будемо разом.
Завжди-завжди?
Завжди-завжди!
- Присягаєшся? - Присягаюся.
- А якщо ти помреш? - Я повернуся.
Це клятва на крові.
Ось, тепер ми завжди будемо разом.
Годі! Ні! Відпусти... Відпусти! Оскаре! Ні, ні!..
Оскаре! Не дай мене забрати!
Ти мені обіцяв! Оскаре, ти мені обіцяв!
Ні! Ні! Ні! Ні!
Потім її забрали в будинок вітчима, а мене відправили в інше місце,
й життя перетворилося на суцільне пекло.
Взяв би її до Токіо.
Я так по ній сумую... Вона ж молодша, ще в школу ходить.
Ходім, познайомлю з сусідом.
- Оскар. - Привіт!
Заціни!
Що? Всратися. Отакої!
- Ого. - Круто так?
Ага, прям дах зносить. Схоже на Токіо в кислоті.
А це літак... з твоєю сестрою на борту...
Повір, я дуже хочу. Були б бабки.
Гроші, гроші, гроші, яких у мене немає.
Гроші, гроші, гроші. Заробиш. Мізки ж є.
Пограбуй банк!
Ага! Так! Для мене це все одно що злетіти. Краще вже барижити.
Ні, старий, це небезпечно... шариш?
Брудна робота... Хороша наркота — це круто, так...
Можна підняти хороші гроші... але це затягує у цьому лайні.
І не помітиш, як вже сам за ґратами...
Мати розповідала, що в молодості вона заробляла, танцюючи ґоу-ґоу.
- Справді? - Ага!
Вона — дивовижна жінка! Вам варто познайомитися.
Так.
Приходь на обід, познайомишся з моїми батьками.
Коли ми познайомилися, вона була танцівницею.
Ну, я пару разів сходив в клуб... підчепив болячку...
- Ну, годі. Годі! - Я просто розповідаю.
Розкажи про себе.
Ну, я...
А твої батьки тут, у Токіо?
Ні, ні, моїх батьків вже давно немає в живих.
Що сталося?
Якщо хочеш, можу позичити тобі грошей. Що скажеш?
У тебе не особливо багато друзів у Токіо, так?
А Віктор?
А що Віктор?
- Ніхто ж не знає, що я тут? - Ніхто.
Гей, це круто!
- Знаєш, що мені пригадується? - Що?
Коли шмалю...
Мені пригадуються мамині пипки.
Це найкраще, що було в моєму житті.
Ну ти й псих! Коли ця кислота вже почне вставляти?
Знаєш чим мені подобається ЛСД:
якщо виходить впоратися зі страхами,
то ти можеш керувати глюками за своїм бажанням...
Мамо! А що буде, якщо ти помреш?
Я завжди буду з тобою.
Я буду наглядати за тобою.
Буду дивитися за тобою з неба.
- Ти обіцяєш? - Обіцяю.
А татуся ти любиш більше, ніж мене?
Ні. Я люблю вас обох.
Але по-різному, дуже по-різному.
Чому?... Чому?
Гей! Гей! Дайжобу? Дайжобу?
Пам'ятаєш мене?
Ні.
Ні? Ми... ми ж були тут минулого тижня, ви що, забули...
Гей, постривай-постривай!
- Бувай. Ні, постій! - Бувай.
А ти пробувала наркотики?
Наркотики?
- Так. Наркотики. - Ні.
- Що, ніколи не пробувала? - Взагалі.
- Взагалі? - Взагалі.
Але випити люблю.
Ну якщо любиш випити, то і це сподобається.
Це як один крок, потім інший.
Один крок? Так.
- То ти Девід? - А що? Що треба щось?
Друзі кажуть, у тебе можна дістати вітамінів, щоб добре потусити.
І хто це? Що за друзі?
Не важливо. Що в тебе є?
Як це не важливо? Що за друг?
- Ґаспар. - Ну, добре.
То чого тобі? Кокс або круглі?
Скільки кокс?
Десять грамів — шістдесят.
- Гаразд, підходить. - Точно?
Давай! Нюхни. Просто... Ось так, ага!
- Нормально штирить? - Звичайно, але обережніше з ними!
- Вгадай що? - Що?
- Я знайшов кімнату. - Чудово!
Я влаштувався на роботу.
І ще у мене є на квиток, щоб ти приїхала.
- Жартуєш? - Круто, так?
Дідько! Ну, так... Як ти примудрився дістати грошей на квиток? Це ж круто!
Я ж кажу! У мене є робота.
Оскаре, я тебе люблю.
Збирайся там. Гаразд?
- Що? - Нічого.
То що будемо брати?
Ну, круглі та кислоту, і напевно візьму ще ДіЕмТі.
О круто!
Можна з тобою?
Ні, ти що! Хлопець — параноїк.
Гроші приніс?
Так!
Той дилер, він просто збоченець, ти в курсі?
Так, він любить хлопчиків!
- Хто він? - Бруно... це мій барига.
Тільки не пий з ним! Навіть якщо він запропонує...
А якщо вирішиш з ним випити —
то прокинешся з ротом, сповненим його лайна...
Або твого власного лайна.
Тож, я вас познайомлю, але більше сюди не приходь...
А знаєш, який у нього новий прикол?
Його зараз навіть секс не вставляє, тож він...
Слухай! Мені ж не доведеться звідси стрибати?
Чуєш! Один хлопець йому відсмоктав, ага...
Він засунув палець собі у сраку, а потім витер лайно об його макітру.
Хлопака так і ходив з лайном у волоссі!
Це той хлопець, про якого я казав...
О, та ти вилитий я!
- Як тебе звати? - Оскар.
- То чого йому треба? - Кислота є?
Погляньмо...
Добре.
Оскаре, заціни!
А з цим що?
Бідолаха! Всю ніч кликав матусю!
Так, це саме те, що я шукав...
Дай нюхнути.
Ось так!
- Гарна штука. - Чуєш?
А ДіЕмТі у тебе є?
ДіЕмТі? Може трохи залишилося.
А ти пробував ДжіЕйчБі?
Смішно, так? ДіЕмТі пре всього шість хвилин...
Але ці хвилини здаються вічністю!
За хімічним складом те ж саме, що виділяє мозок у момент смерті.
Тож виходить... що смерть — це типу твій найкрутіший тріп.
Гей! Спробуймо!
Обережно.
Бачиш цей тунель?
Він веде до стічних канав...
Знаєш, там всі ці безхатьки...
Народ там вночі тусується...
Що скажеш?
- Це до біса круто! - Так?
Уяви, якби стіни були прозорими,
а всередині — всі твої друзі, вони пораються,
зливаються всі в цій гігантській груповусі.
- Оскаре? - Так.
Іди сюди. Маю дещо для тебе.
Поглянь, перш ніж спробувати ДіЕмТі.
Тибетська книга мертвих?
Напевно щось про смерть.
Ну, тут йдеться про те, що відбувається з душею,
після смерті.
У тебе коли-небудь був "позатілесний" досвід?
- А у тебе? - Так, один раз.
І як?
По-перше, це виявилося не так просто.
Я практикувався,
потрібно було сповільнювати дихання, поступово, помаленьку...
І ось мій розум вийшов, і я опинився... наче над собою, шариш?
І я реально пересрав...
Злякався, що не вийде повернутися назад до тіла.
Ось! Це до біса штирить, розумієш? Ну, і це типу круто, але...
- Гей! Це я, знову... - Слухай, заціни.
Гей! Це я, знову...
Це Лінда.
Твоя сестра, так?
Не забудь, я прилітаю ввечері в понеділок о шостій...
Ти мене зустрінеш?
Привіт.
Я так за тобою скучила!
Поглянь туди!
Коли ви з дідусем помрете, що буде з нами?
Про вас подбають, люба.
Обіцяємо, про вас подбають.
Ні! Ні! Ні!
Оскаре!
Оскаре!
Оскаре!
Слухай. Знаєш що? Мені знову снилася аварія.
- Так? - Ага.
Ну, це нічого. Ми з тобою знову будемо як сім'я.
Тільки ти, та я!
Ще хочеш?
Тобі сподобалося?
Гей!
Це для клубу.
Хочеш потусити?
- Прийми ці пігулки! - Що це?
- Це екстазі! - Я раніше не пробувала.
- Просто їж! - Це небезпечно?
Ні. Та годі. Не парся, це як вітаміни!
Гаразд.
- Тобі сподобається! - Так? Гаразд.
О, дідько! Як же добре!
Гей, Оскаре! Твоя сестричка до біса гаряча штучка.
Пильнуй її.
Оскаре, поглянь на неї!
- Гайда, потанцюй зі мною! - Гей...
- Ну ж бо! - Гей, гей, гей...
Здається, я їй подобаюся...
Ти даєш мені грошей на круглі, а ризикую, тобто штовхаю товар вже я.
Прибуток ділимо навпіл. Тобто ти в плюсі.
Слухай. Постривай! А хто твій дилер?
Це тебе не стосується.
Ну добре. То скільки треба?
Слухай, ти де була?
Я тебе шукала...
Той хлопець тебе сильно налигав!
Ти де був?
Гей, народе.
Серйозно, ходімо!
Гайда!
Обережно!
Та відпусти.
Ти пам'ятаєш, що завтра — річниця смерті наших батьків?
Я у відриві!
Ми в раю!
Яка краса!
Мені так добре тут з тобою.
Почуваюсь вільно.
Я цілковито вільна.
- Пообіцяй, що завжди будеш зі мною! - Обіцяю.
- Ми помремо разом? - Ми ніколи не помремо.
- Ніколи не помремо? - Ніколи.
- Ми безсмертні. - Так...
- Ми будемо жити вічно. - Чудово.
Що?
Я скучила... Так скучила за тобою... дуже сильно...
- Я вже доросла? - Звичайно!
Я тепер схожа на жінку?
Ти віриш у відродження?
Мені вже все-таки не п'ять років.
А ти не хочеш знайти справжню роботу?
Курва, ні! Ті, хто працюють на роботах — раби.
Є правда один важливий момент, це...
Потрібно мати мету... типу...
У тебе є мета?
- Я не знаю. - У тебе повинна бути мета.
Ну може, знайти справжнє кохання, розумієш?
Гей! А що той хлопець в клубі від тебе хотів?
- Він запропонував мені роботу. - І що за робота?
- Гей! Ти — Маріо, еге ж? - Так.
Слухай, це моя сестра.
Щоб не чіпав її, ясно?
Не вдавай з себе крутого братика!
То скільки треба?
Ну, п'ятдесят круглих.
Для мене і дуга Віктора.
Я не хочу знати, що у тебе друг.
І йому мене знати не потрібно.
Гаразд.
Гей, малюче! Любиш змій?
І не треба так напружуватися! Ми тут всі друзі.
Гаразд.
Може кокаїну? Чи "спідів"?
Ні... А ДіЕмТі є?
Ні...
Ходи сюди.
Куди ти дивишся?
- Хочеш спробувати? - Звісно.
Ну що, готові?
Якого біса ти тут робиш?
Не твоя справа. Я нікого не чіпаю.
- Срака! - Віддай, це моє.
- Ти штовхаєш наркоту моїм дівчаткам! - Відвали, віддай!
Срака!
Побачу тебе тут ще раз — пристрелю. Вали звідси!
- Знаєш, що мені сказали тато й мама? - Що?
Вони збираються відвезти нас до Японії.
- А песик поїде з нами? - Так!
Ти чого?
Ти де в біса була? Вдома не ночувала. Не дзвонила.
Попереджа, коли збираєшся поратися з цим членососом.
Якщо ти про Маріо, то я була не з ним.
Що?
Ти що ревнуєш?
Оскаре! Хто цей чоловік?
Я його друг...
Він, знаєш... він хоче... мене відпорати!
- Бруно! - Оскаре, любчику!
- Як сам? - Радий, що ти тут. Ходімо!
Я знаю, ти ж у нас любитель ЕмДіЕмЕй, так?
Звісно.
- Ці хочеш зацінити? - Так. Що, за дякую?
Ну так. Ціну... пізніше обговоримо...
Прямо з Амстердама! Штирить ульотно друже!
Круто... Дякую, старий!
Ще я дістав те, що ти хотів. У мене є ДіЕмТі.
Просто... підпалюй! Затягуйся, ну ж бо.
Тільки обережніше... а то можна... впустити й тоді спалиш себе нахрін.
Якщо хочеш...
Наступного разу можу допомогти, притримаю тобі.
- Привіт. - Привіт.
- Ти що тут робиш? - Просто прийшов тебе побачити.
Ти бляха здурів. Забирайся!
- Оскаре! Ти як? - Привіт! Все в нормі.
- Любий! Подивимося, що там по ТБ? - Мм, звісно.
Ходімо.
- Привіт! Я приніс твій товар. - Гаразд.
Ходімо нагору.
Не розумію, чому я плачу тобі за це лайно!
Ти порав мою матір?
Про що це ти?
Ти порав мою матір?
Так.
Забери свої таблетки, гівнюк!
Ти гівнюк! Ти довбаний гівнюк! Ти сраний шмат лайна!
Вікторе!
Ох, срака.
Вікторе!
Вікторе!
Вікторе!
Вікторе!
Вікторе, подзвони мені.
- Алло? - Оскаре, це Сюзі.
Віктор не ночував вдома. Ти не знаєш, де він?
Ні.
Якщо дізнаєшся, де він, подзвони мені, добре?
Оскаре, що тобі снилося?
Ти пам'ятаєш про нашу клятву?
Типу того.
Ми поклялися, що завжди будемо разом.
Хай там що.
Завжди-завжди?
Завжди-завжди.
Ми з Віктором вчора побилися.
Влаштуємо тріп?
Здурів?
Ліндо...
Хотів би я поглянути на Токіо он звідти.
А я ні...
Чому?
Мені було б лячно.
Чому лячно?
Через смерть...
Оскаре, це Віктор.
Мені потрібно віднести це Віктору. Підеш зі мною?
Авжеж.
До речі, ти прочитав Книгу Мертвих?
Вибач...
Відчиняй! Поліція! Поліція!
Відчини двері!
Не хвилюйся! Я все спалила.
Так, все, нічого не залишилося!
Ті виродки, спочатку говорили, що у нього пістолет,
а тепер навіть не хочуть робити срану аутопсію.
Це просто якась маячня...
Курва!
Поліція ще тут. Вони шукають Алекса...
Ти ж друг Алекса. Розкажи про нього.
- Ну ж бо говори! - Я нічого не знаю.
Ні, знаєш. Не бреши!
Я відчуваю, коли люди брешуть.
І якщо ти допоможеш нам, ми допоможемо тобі.
Ми допоможемо тобі вибратися з цієї ситуації.
Якщо ні, потрапиш до в'язниці.
Тому говори, говори, що знаєш про Алекса.
Він має знати щось про постачальника.
Кажи щось!
Що він сказав?
Він каже, що у брата Лінди є друг,
і він напав на одного з офіцерів,
і вони хочуть, щоб ми поділилися з ними будь-якою інформацією...
Тут все японською. Не розумію!
Дай сюди! Я подивлюся.
Я вагітна, чи не так?
Так, ти вагітна.
- Ти як? - О, братан!
Ти весь спітнів... Так що? Кокаїну більше не буде?
Ні. Я позбувся всіх запасів.
Може Оскар встиг розповісти про мене цьому шмаркачу, Віктору.
Стара повія, він був моїм найкращим другом!
І хто в цьому винен?
- Ні!... Це все ти! - Так... А хто дзвонив?
- Це все ти! - Стара сучка!
Ти подзвонив, ти викликав поліцію!
- Гей, і це сім'я? - Годі!
- Тобі самому не соромно? - Моя мати — повія!
- Не смій про неї так говорити! - А ти ідіот. Вона поралася...
Ні! Ні!
...з моїм другом! А ти продовжуєш корчити з себе главу сім'ї?
- Я і є глава сім'ї! - Ніякий ти не глава сім'ї!
А ну, пішов геть!
Вимітайся!
Та й пішли ви!
- Що ти накоїла? - А ти що накоїв?
- Захищаю тебе. - Та пішов ти! Ненавиджу тебе!
Ти розумієш, що вона просто використовує тебе?
Ні.
Справа не в цьому.
Просто я її люблю.
Вона навіть хоче мати від мене дитину...
Агов, ти в нормі?
Ні, я не в нормі. Я по вуха в лайні.
Можеш мені допомогти?
Можеш зайти до мене і поговорити з моїм сусідом?
Так, мені потрібні гроші...
Так, він знає, де вони...
І ще... Мені потрібен одяг... Тут холодно!
Ні, не телефонуй йому! Просто йди туди...
Наші телефони найімовірніше прослуховуються...
Гаразд... Слухай, я тобі перетелефоную та скажу, де ми зустрінемося...
Гаразд... Добре... Чао.
Маріо просто виродок.
Даремно я не слухала брата...
Краще б я гуляла з Алексом...
Він мені подобався.
Взагалі-то, він нам дзвонив.
- І що він сказав? - Що в нормі. Деталей не знаємо...
Навіщо ти мене сюди покликав?
Адміністратору не подобається, як ти танцюєш...
Ти більше не будеш тут працювати.
Що мені тепер робити?
Я тобі не татко. Але я можу тобі допомогти...
Ти мене слухаєш?
Я б уже наклала на себе руки аби...
Аби я не відчувала, що Оскар десь поруч...
Як би я хотіла, щоб він був живий...
Годі себе картати!
Я розумію, це важко.
Але він вже мертвий.
Повідомте нам, коли він зможе говорити.
Це не мій брат...
Він був зовсім не таким...
- Це просто огидно... - Стулися!
То що, ви вирішили, куди ми?
Ну що, ви двоє, вирішили, куди ми бляха їдемо?
Я не можу так жити...
Курво, не чіпай мене!
Поїхали вже звідси!
Гей, прокидайся!
Гей, прокинься!
Вони палили тебе?
Вони палили тебе?
Вони тебе підпалили!
Підпалили! Ну ж бо! Згадуй. Заплющ очі та згадай!
Якщо пощастить, знайдеш свій прах...
Ну ж бо, виродку!
Давай! Заплющуй очі! Згадуй! Давай!
- Маріо! - Що?
Мені знову наснилося, ніби брат живий, ніби він воскрес.
А цей його прах — це просто жахливо.
І що далі?
Це ж твій бісів брат.
Цей попіл — точно не мій брат.
Справа твоя!
Бувай...
- От, візьми! - Дякую, друже!
- Ну як ти?! - Ох...
- Дякую... Сигарети є? - А, так, так... Є.
Гей! Мені б грошей ще.
Я попрошу Лінду, вона принесе.
Вона хоче тебе побачити.
- Правда? - Так.
- Вона досі з Маріо? - Так, напевно...
Срака.
Чого тобі?
Я хотів попрохати вибачення.
Я хотів сказати... Вибач.
Ти прийшов сюди аби сказати мені: "вибач"?
Так.
- Серйозно? - Так.
Зроби краще що-небудь корисне...
Йди та вбий себе.
Зроби хоч щось корисне...
- Йди вбий себе нахрін! - Ти що... Ти серйозно?...
Так!
Але ти... не зрозуміла... Я... в сенсі... я винен... але це не тільки моя провина.
Заради мене та Оскара... йди бляха... вбий себе!
- Але, ти не зрозуміла... - Ти шмат лайна!
Але Оскар почав барижити через тебе, ти водилася з цими слизнями...
Через мене? Це я типу в усьому винна?
- Слухай, я... - Ти просто гівнюк!
- Вали! - Я просто хотів сказати...
Ненавиджу тебе! Ненавиджу!
Пішов ти! Та пішов ти!
Ти гівнюк, забирайся бляха з мого дому!
Пішов ти!
Шмат лайна, моя провина, моя провина?
Та пішов ти, пішов нахрін з мого дому!
Забирайся нахрін! Курва! Срака! Лайно!
Я хочу курва здохнути.
Срака! Це все мій брат та його довбані дружки!
Життя — лайно! Життя — лайно! Життя — лайно! Лайно!
- Спокійно... - Мені тут не місце!
Тихіше...
Не хочу бути тут з усіма цими... цими виродками!
Ці мамограї!
Вони — зло!
Вони всі виродки...
Лайно.
Вони всі довбані... виродки...
Мені просто треба побути на самоті...
Мені треба побути на самоті...
Які ви всі виродки! Відвали!
Відвали!
Хочу здохнути!
Оскаре! Заспокойся...
Привіт.
Радий тебе бачити!
І я теж!
- Ну як ти? - Бувало й краще...
У мене теж...
- Шкода, що з братом так вийшло. - Забудьмо...
Стережись!
Ні! Ні! Ні! Ні!
Ні! Ні!
Тато мамо! Ні! Ні, ні, ні!
Ні! Ні, ні, ні!
Тато!
Ні! Ні!
Ні! Ні!
Ні! Ні!
Ні! Ні, ні! Ні! Ні!
Ні!
Ні! Ні!
Ліндо!
Кінчай!
Кінчай у мене!
ПОРОЖНЕЧА Проєкт підготовлено "Озвучка AdrianZP" за підтримки fishMD
Can't find what you're looking for?
Get subtitles in any language from opensubtitles.com, and translate them here.