Original subtitles

ЗЕЛЕНА КІМНАТА

«Сьогодні зміна Сюна».

СЮН (23) ХУДОЖНИК

ДАЙ (23) СТУДЕНТ

Вони викликають занепокоєння.

Такі фото.

РЬОТА (28) МОДЕЛЬ І МЕНЕДЖЕР КАФЕ

Це Сюн.

Він мені подобається.

ДАЙ

Ого, він вибрав його.

-Тепер ми знаємо. -Він вибрав його?

-Ми думали, що це буде Рьота, так? -Вони поглиблять зв'язок.

Точно.

БОЙФРЕНД

-Попрацюй зі мною. -З радістю.

ДАЙ

ГЕНСЕЙ (34) З ТАЙВАНЮ, ПЕРУКАР І ВІЗАЖИСТ

Ми поїхали.

Розважайтесь.

Бувайте!

Мене здивувало, що Сюн вибрав Дая.

УСАК (36) ТАНЦЮРИСТ ГОУ-ГОУ

-Я думав, що він може вибрати його. -Так.

Правда? Ти очікував це?

Дай вибрав Сюна,

а Сюн вибрав Дая.

Це пара, створена на небесах.

Так, якщо вони подобаються

один одному,

можливо, так і є.

Так.

СЮН І ДАЙ

Вибач.

Можна печиво й маленьку каву з льодом?

Авжеж.

Вони будуть менш ніж за п'ять хвилин.

Ми будемо там.

Я дам їм. Де вони?

Смачного.

-Дякую. -Дякую.

Сюн мовчить.

Він просто чекає?

-Думаю, так. -Правда?

Якби вас зацікавив хтось, ви б показали це…

і поговорили з ним?

Щоб показати зацікавленість?

Я зазвичай так не роблю.

-Ні? -Ні.

Справді?

Чому?

Я не хочу, щоб про це знали.

І це спрацьовувало?

Ніколи.

А ти, Рьото?

Я? Якби мене хтось зацікавив?

Так.

Я б цього не показував,

але хотів би проводити більше часу з ним.

Якщо мене хтось цікавить, кількість часу, яку ми проводимо разом…

тривалість розмов може зрости.

СЬОГОДНІШНІЙ ВИТОРГ — 8950 ЄН

-Дякую за сьогодні. -Так.

Дякую.

Я був дуже радий, що ти вибрав мене.

А я вагався.

-Справді? -Так.

Чому ти вагався?

Інколи я не дуже впевнений.

Чому?

Мій інтерес до тебе може бути несправжнім.

Він міг виникнути тому, що я знаю, що зацікавив тебе

й мені здається, що ти мені подобаєшся.

Я не впевнений у своїх почуттях.

Відверто кажучи,

думаю, поцілунок…

може прояснити все.

У цьому разі, якщо ми поцілуємось,

я знатиму, чи ти мені подобаєшся.

Розумію.

Що він сказав?

Зроби це. До заходу сонця!

Зараз я не впевнений.

Коли мине два тижні,

цікаво, що я відчуватиму.

Ось на якому я зараз етапі.

Я дуже хочу з'ясувати,

але я нервую.

Щоб позбутися цього відчуття, я намагаюся бути вимогливим.

Ось на якому я етапі.

Підемо вже?

Так.

Ходімо.

Встань.

-Що? -Дай мені руку.

Що?

-Що? -Поцілуймося.

-Ні. -Чому?

Я не хочу.

Не зараз.

Коли я відчую,

що мені комфортно, я тебе поцілую.

Якщо поцілуємося зараз, я ще більше заплутаюся.

-Чому ні? -Чому?

-Саме час! -Гадаю, ні.

Він сказав, що поцілунок зараз його заплутає,

але Дай відчув, що його шанси не рівні нулю.

Сюн — ще той інтриган…

Він із тих, хто тебе затягує.

Так, легко стати залежним.

-Сюн дуже складний. -Це цікаво.

Це чудово.

Це справді чудово.

Вони обидва затягують.

Питання в тому, у кого сильніші пазурі.

Точно.

Так, обидва викликають залежність.

Я уявляю їхній французький поцілунок за кілька днів.

Так.

Напруження між ними зростатиме…

-І чмок! -…поки вони не чмокнуться!

Не знаю.

І…

Це твоя білизна?

Усе інше твоє.

Він його дуже любить.

Саме так.

-Приховати твої мішки під очима? -Так.

Тут є лінія, так?

Треба почати звідси.

Під лінією?

-Так. -Ясно.

Почни з темнішого кольору,

нанеси його й розітри. Гаразд?

Потім натисни пальцями…

О? Зникло.

Це макіяж, який лише прибирає темні кола?

Навколо нічого не треба?

Ні, у тебе гарна шкіра.

Тобі це не треба.

І твої веснянки чарівні.

У тебе гарні брови.

У тебе неймовірно довгі вії.

Мені подобається ширина твого чола.

Генсей вважає, що він подобається Рьоті,

але, схоже, саме Генсей більше захопився ним.

-Так. -Гадаю, так.

Ми всі змогли попрацювати.

-Так. -Яке місце було найкращим?

-Третій день був хорошим. -Так.

Це хороше місце.

Ми могли б отримати 10 000 єн навіть у будні дні.

Так.

Це, точно, варіант.

Ми з Кадзуто їздили в парк за 20 хвилин звідси.

-Так близько. -Так.

Там було багато сімей і пар.

-Що? -А?

Зараз? Неймовірно.

Агов!

Це якийсь поромний термінал,

тож там хороший потік людей.

Люди збираються в зонах відпочинку на дорозі й у поромних терміналах,

тож якщо спробуємо поїздити навколо зони відпочинку…

Ого, ось він!

-Упевнений у собі. -Може насуватися шторм.

Думаю, нам удасться досягнути цільового прибутку…

Не всі пам'ятають, але…

Вдалий час.

Що?

Знайомий?

Так.

Це божевілля.

-Привіт. -Доброго ранку.

Радий знайомству.

Мене звати Алан. Відсьогодні я житиму з вами.

Ми дуже раді.

Мене звати Алан.

Я працюю на міжнародну IT-компанію.

АЛАН (29) З БРАЗИЛІЇ

У мене є бразильське, італійське та японське коріння.

Я вважаю себе бразильцем, але живу в Японії.

Я досить напористий.

Зустрівши людину свого типу, я скажу: «Ти мені подобаєшся».

Я відчув іскру.

Помиємо один одного?

Хочеш?

Ні, не можу.

Божевілля. Можна сісти?

-Сідай де завгодно. -Там?

-Нехай сяде посередині. -Твій друг?

Це мій друг.

Ого, Усак!

Боже мій.

Обійми мене. Обіймімося.

Божевілля якесь!

Я такий щасливий. Я хочу всіх обійняти.

Чим ви займались?

Приємно познайомитись.

-Радий знайомству. -Я Алан.

Я Таехеон.

-Як? -Таехеон.

Таехеон?

Радий знайомству. Я Алан.

-Я Рьота. -О, Рьота.

-Це божевілля, Даю. -Минуло багато часу.

Це майже смішно.

-Радий, що в тебе все добре. -Вони знайомі.

-Це божевілля. -Як справи?

-Радий знайомству. -Я теж.

Я Сюн.

-А? -Сюн.

-Сюн? -Так.

-Я Алан. -Радий знайомству.

Незвично ходити навколо столу й обіймати людей.

Я Алан. Радий знайомству.

Я Генсей.

-Генсей? -Я Алан.

Приємно познайомитись.

Це божевілля. Зачекайте, я надто гучно увірвався?

Зовсім ні. Усе ідеально.

Ти на всіх парах.

Це надто божевільно.

Алане, ти знаєш Усака й Дая?

Так. Даю, як ми познайомились?

Я написав тобі в інстаграм, бо ти був гарячий.

Ах так?

Я написав першим чи ти? Ти?

Так.

Але ти тоді з кимось зустрічався.

Так.

Відтоді ми підписані один на одного, але без дивної взаємодії.

«Дивної взаємодії»?

Я б не назвав наші стосунки дуже глибокими,

але в нас був інтим.

Тож вони переспали.

Так.

Це означає, що вони відчували потяг один до одного.

Авжеж.

Усаку, так нечесно. Дуже нечесно!

Агов, зачекай.

-Не обпечіться! -Тут гаряче!

Носи так.

-Поміняймося місцями. -Так.

-Сюн. -Що?

Мабуть, йому важко.

-Ти вписуєшся краще за всіх. -Це неправда.

-Не віриться, що ти щойно прибув. -Усе гаразд? Я не заважаю?

-Ну, я не знаю… -Або знаєш…

Заважаєш? Ні.

Ні?

Якщо подумати,

наступний місяць буде незабутнім.

-Такі можливості не часто бувають. -Це неймовірно. Мені дуже весело.

-Так весело. Треба насолоджуватися, так? -Треба насолоджуватися.

Чи вплине прибуття Алана

позитивно на стосунки Сюна й Дая,

чи завершить їх?

Але почуття Сюна до Дая процвітають, правда?

Сюн знає це краще за всіх.

Але він не може прийняти це.

Мабуть, Сюн веде зараз справжню внутрішню боротьбу.

Сюну потрібно діяти не так, як у попередніх стосунках.

Досі інші докладали зусиль…

-Він був пасивним. -Так, він отримував кохання.

Цікаво, чи може він зробити крок.

Так багато всього відбувається.

Так.

-Будьмо! -Будьмо!

-Будьмо! -Юху!

Добре пахне.

-Смачно. -Так.

Хто твій тип?

Мій тип?

Людина з добрим обличчям,

але пишним тілом.

Простіше кажучи, я люблю великі сідниці.

-Це означає… -Усак.

-Сак-сак. -І Таехеон.

-Так, Таехон теж. -Він великий.

-Мої маленькі. -Ні.

Сідниці стають більшими, якщо активно працювати разом.

-Можливості безмежні. -Підсмажте, будь ласка.

Підсмажте м'ясо.

Гаразд.

Чому ти приєднався до нас?

Мені потрібно багато часу, щоб почати серйозні стосунки.

Мені важливо мати хлопця.

Але зараз мені 29…

Я не хочу судити про те, що я можу й не можу зробити.

Я подумав, що можу отримати досвід і почуття, яких у мене ніколи не було.

Тому й прийшов.

-Браво! Неймовірно! -Дякуємо, що приєднався.

Звук аплодисментів

тут дуже резонує.

Він багато через що пройшов.

На перший погляд, він здавався обмеженим, але його слова…

Він стає симпатичнішим.

Любов до себе є важливою.

Я справді вірю, що вона важлива.

Але я боюся стати егоцентричним.

Наприклад, під час пандемії COVID-19.

Гадаю, багато людей скаржилися на уряд,

включаючи мою сім'ю.

Але що ми можемо зробити без уряду?

Не потрібно звинувачувати інших, треба робити те, що ти можеш,

і дійти до того етапу, коли вони тобі не потрібні.

Показуючи своє его, ми не стаємо егоїстами.

Це те, що нам потрібно.

Це те, чого ми просимо.

Суспільство не зміниться, якщо не підіймати цю тему.

-Не надто важко змінити суспільство? -Але воно має змінитися.

Стояча вода починає цвісти.

Потрібні зміни.

Потік води забезпечує чистоту.

Наше суспільство приносить користь більшості.

Але такі думки — це неповага до більшості.

Справа не в неповазі.

Якщо тобі вигідно, ти можеш навіть не розуміти, що ти привілейований.

Ти можеш так думати,

але, дивлячись ЗМІ, я помічаю, що більшість людей

стають тактовнішими з ЛГБТК-спільнотою.

Ні, я не думаю, що…

-Це твоя думка, Даю. -Так.

Зрештою, що сильніше твоє переконання, розуміння та втілення його,

що палкіше ти плекаєш те, що тобі важливо,

то заразнішим це стає.

Як і любов.

У що я справді вірю…

Прокидаючись щоранку,

я сприймаю себе

як людину, яка може впливати на те, яким буде світ.

Я вірю, що світ, у якому я живу, повний любові.

Це дуже просто.

І… м'ясо приготувалося саме вчасно!

Чудово!

-Де палички? -Нумо їсти.

Треба було додати розмарин.

-У нас його немає. -Є.

А? Розмарин?

Може, орегано.

Шкода, що не додали розмарин.

Так, звучить добре.

-Що сталося, Даю? -Це було…

На думку Дая…

Може, він засмучений.

Передавайте тарілки. Я вас обслужу.

Таке соковите.

Дуже смачно.

-Смачно? -Так.

Дай п'ять.

-Смачно? -Дякую.

-Мені ще одне пиво. -Я в туалет.

-Чудово, Сюне. -Дуже добре.

Дуже добре. Це важливо.

Дай буде радий.

Даю.

Сюне?

Захотів тебе побачити.

Мені треба було заспокоїтись.

Багато що сталось, так?

Я давно знаю Алана.

Він завжди намагається все гарно й охайно узагальнити.

Правда?

Я не думаю, що життя таке охайне.

Яка різниця, чи воно брудне?

Гадаю, усе добре, поки ти справжній.

Так.

Я знаю.

«Як можна щось знати, коли ти не відчував труднощів».

Про мене так думають.

Коли ти сидиш і слухаєш мене так, мені ще більше хочеться пізнати тебе.

Не знаю, що зробило тебе таким, який ти зараз,

але мають бути причини, інакше ти б не був собою.

Ти відрізняєшся від усіх, кого я зустрічав.

Гадаю, тебе спіткало щось значне й важке

й ті часи змусили тебе стати сильним…

і зробили тебе таким, який ти зараз.

Сподіваюся, я почую про це колись.

Якщо ти справді хочеш почути про це…

-Думаю, я можу розповісти. -Як я можу не хотіти?

Як я ріс?

Так.

З народження

в мене не було батьків.

Швидше за все,

мене покинули немовлям.

У дитячому будинку…

Ось де мене залишили.

-Правда? -Так.

Я не впевнений, бо не пам'ятаю.

І…

Я виховувався в дитячому будинку до 18 років.

У сиротинці?

Так, щось таке.

Навіть там…

Я багато пережив.

Не сумніваюсь.

Я не знаю, що таке сім'я.

Або що таке сімейна любов. У мене не було нормального життя.

Я виріс, так і не зрозумівши, що таке здоровий глузд.

І…

Ну,

після багатьох подій…

я опинився в Токіо один.

Останні п'ять років у Токіо…

я був…

вільним.

Розумієш?

Навіть уявити не можу.

Я зіграю…

щоб тебе заспокоїти.

Ясно.

Тож…

Я заспокоююсь…

коли граю.

Ти милий. Ти зараз пишеш пісню?

Повернемося до всіх?

Чому ні.

Ти заспокоївся?

-Я заспокоївся завдяки тобі. -Це добре.

Дякую.

Так.

Ти казав, що важливі для тебе люди

померли.

Можеш сказати, хто це був?

Тато й дідусь.

Я думав, що це можуть бути тато й дідусь.

-Розумію. -Ну…

Тато раптово захворів.

Коли вже не міг терпіти, пішов до лікарні.

Йому сказали, що йому залишилося жити три місяці.

У нього був рак шлунка.

Він не прожив навіть місяць.

Боже мій.

Укінці він був непритомний і не міг думати.

Але тато сказав мені вкінці: «Я захоплююся тобою».

Я був…

Мабуть, тобі було важко.

-Тобі це треба? -Так.

Ще й рік не минув.

Я не розмовляв із татом, відколи почав працювати.

Я був досить незалежним.

Я почав працювати замолоду й не міг часто їздити додому.

Чесно кажучи, я не казав батькам, чим займався.

Але вони все одно підтримували мене.

Його останні слова були:

«Я захоплююсь тобою…»

Ніколи не знаєш, що трапиться в житті.

Я хочу цінувати теперішній час,

щоб не шкодувати.

Я радий, що зустрів вас усіх.

Потім помер і мій дідусь.

Я думав, що це можливість, яку подарував мені тато.

Так.

Знаєш, я теж так думаю.

Тож…

Я вдячний татові.

У кожного тут своя історія і досвід.

Коли ми бачимо цю сторону…

Розумієте?

Це правда.

Важко розповісти про себе на початку, особливо про слабкості або щось важливе.

Але, стаючи друзями й розвиваючи почуття один до одного,

вони відчувають упевненість, відкриваючись один одному.

Дізнаючись про сторони Сюна й Генсея, про які ми не знаємо,

ми усвідомлюємо, що інші,

як-от Усак, Кадзуто й Таехеон, також мають такі сторони.

-У кожного свій досвід. -Звісно.

Це допомогло Сюну й Даю

налагодити емоційний зв'язок.

Здавалося, що вони були справжніми.

Та сцена з піаніно.

-Це був ніжний момент. -Було так мило.

Це так гарно, правда?

Наче в кіно.

Так, наче кінопостер.

Було навіть місце для назви.

-І задня підсвітка. -У стилі Вонга Карвая.

Хіба це було не мило, як Дай наблизився до нього?

Як він запитав Сюна, чому він такий. Мені сподобалося, як Дай це зробив.

Сюн теж сказав: «Я знаю».

-Це мило. -Багато що відбулось.

Їхній зв'язок став міцнішим.

-Так, значно. -Дуже.

Хіба не незручно позичати гроші в друзів?

-Я б не міг. -Коли йдеться про гроші…

Не в друзів.

Це конденсат?

Тут так мокро.

Можна побачити їхній відчай…

-Дзвінок. -Повідомлення.

Пролунав дзвінок.

Що?

-«Для вас повідомлення». -Хочеш це з'їсти?

-Я хочу хліба. -Гаразд.

Що там?

Що таке?

-Що? -Кажи.

«Завтра у двох із вас буде приватне побачення».

Боже мій!

Там так написано?

Ось як усе відбувається?

-Чудово! -Неочікувано.

-Зненацька. Боже! -Гаразд.

«Напишіть на листочку ім'я людини, з якою хочете піти».

-Божевілля. -Усі можуть написати?

-Мабуть. -Ого!

Що?

-Я дуже хотів у «Діснейленд». -Слухайте.

«Ви можете піти на побачення, лише якщо почуття взаємні».

-Може, я напишу власне ім'я. -Власне?

«Оголошення буде зроблено завтра».

Вам подобається?

Дуже!

Це надто раптово.

Але дуже цікаво.

-Нарешті вони покажуть, що відчувають. -Може бути взаємне кохання.

Відкрившись, вони можуть дивитись на речі інакше.

Так.

Гадаю, Дай і Сюн мають хороші шанси, так?

Дай і Сюн, так.

-Якщо вони не будуть разом, я здивуюсь. -Так, це не матиме сенсу.

Сподіваюся, вони будуть разом.

«Завтра у двох із вас буде приватне побачення».

Боже мій.

«Напишіть на листочку ім'я людини, з якою хочете піти.

Ви можете піти на побачення, лише якщо почуття взаємні».

Прочитай, Усаку.

Гаразд.

-«Доброго ранку». -Доброго ранку.

«Ми оголосимо пари, які можуть піти на побачення».

Це якось неочікувано.

Ого.

-Я не хочу цього робити. -Згоден.

Я дуже нервую.

Перша пара…

Сюн.

Гаразд.

Живіт болить.

Сюн знає, хто це, правда?

Так.

-Пощастило! -Так, має знати.

Партнер Сюна…

-Хто? -Дай.

Дякувати Богу!

ПЕРША ПАРА — СЮН І ДАЙ

Мені полегшало.

Вітаю!

Так, це, звісно, було очевидно.

Усак зробив довгу паузу.

Так.

Це було очікувано.

Я знав, що Сюн напише «Дай».

Побачивши Сюна, я відчув, що йому подобається Дай.

Або він закохується в нього.

Ти сказав: «Перша пара». Є ще й друга?

Гаразд, я натисну.

Мене цікавить друга пара.

Я вибрав Рьоту, бо завжди хотів поговорити з ним.

РЬОТА ВІД ГЕНСЕЯ

Я написав «Усак».

Я вважаю його непередбачуваним.

Коли я побачив Усака з морозивом, мені це здалося милим.

«Ось і все».

Усе?

Так написано?

Так написано.

Я неправильно зрозумів?

Може бути, що я не зацікавив його?

Чи ні?

Я просто вигадав це все?

Так і було?

Генсей указав Рьоту, але зрештою залишився здивованим.

«Якщо він не написав моє ім'я, то я неправильно зрозумів?»

-Ось що сталося. -Цікаво, який шлях він вибере.

Він здасться?

Чи усвідомить, що йому справді подобається Рьота?

Цікаво.

-Розважтесь. -Нам треба прощатись?

-Розважайтесь. -До зустрічі.

-Розважтесь. -Побачимось.

Розважайтесь.

Як мило.

Вони, мабуть, у захваті. Ми також.

Вони милі.

Я щасливий, що ти захотів піти на побачення зі мною.

У мене не було іншого вибору.

Агов, ти міг просто сказати: «Я хотів піти з тобою».

ЙОКОГАМА «ФУКУМАНЕН»

Поїмо.

Я думав про це вчора у ванній.

Я подумав, що ти не дуже добре

демонструєш емоції.

-Розумієш? -Правда?

Я часто думав так спочатку.

Тоді ти мене не цікавив.

Так, може, я тебе тоді не цікавив.

Я не отримував реакції від тебе.

Я радий, що помилився.

Я був досить наполегливим.

Тебе колись так переслідували?

Так,

але я не був зацікавлений, тож просто пішов.

Що ти можеш зробити, так?

Так.

Я не люблю, коли мене переслідують.

Поки ми не зустрічаємось,

мені байдуже, що я на десятому рівні, а ти на нульовому.

-Гаразд. -Розумієш?

-Я про наші почуття. -Розумію.

Якщо ми зустрічаємось, має бути 50/50.

Тож, усе перевернулось?

Зараз твій рівень…

десь восьмий.

Чому ти так кажеш? Це досить зухвало.

Ти не знаєш, чи я на восьмому, чи другому рівні.

Але ти показуєш свої почуття більше, ніж я.

-Це правда. -Так.

Я не звик до цього.

Я цього не вмію.

-Думаю, вони збалансовують один одного. -Гарна пара.

Дай може більше жартувати.

Так, вони будують міцні стосунки.

АКВАМУЗЕЙ

Давно я не був в океанаріумі.

Цікаво, що вона робить.

Я ніколи не бачив такої риби.

-Вона ховається. -Клас.

-Поглянь! Тут є акули. -Ого.

Вона велетенська.

У таких океанаріумах весело, правда?

-Дуже весело. -Їхні стосунки.

Вони дивляться на відображення один одного в склі.

Розумію тебе.

Дуже мило!

Цікаво, чи вони швидко плавають.

О, вони пливуть!

Вони чарівні!

Вони наближаються! Клас! Вони грають разом.

Що? Він живий? Він такий милий.

Хіба не милий?

Цікаво, чи він ситий.

Так, милий.

Глянь на них. Він рухається!

Мило.

Такі милі!

Хочу сфотографувати.

Смачно?

Смачно?

Так мило.

Ти написав моє ім'я на листочку,

поклав його в кошик, й ось ми тут.

Це важливо для мене.

Якщо твої почуття до мене не змінилися після цього,

це не повинно бути очевидним,

але я буду щасливим, якщо ти відверто розкажеш про свої почуття.

Як сьогодні.

Я був такий щасливий.

Зрозуміло.

Авжеж. Це очевидно.

Це зробить мене щасливим.

Я зараз дуже щасливий.

-Справді? -Так.

Я почуваюся щасливим.

Ти дуже важливий для мене.

Дякую.

«Дякую»?

Це все?

Що це? Що ти робиш?

Я думаю.

Справді?

Про що?

-Знаєш що? -Так.

Ну…

-Скажи мені. -Ні.

Ти сказав: «Знаєш що?»

Що?

Я побачив дещо погане в ньому.

Це остудило мої почуття.

Що?

-Що? -Чому?

-Коли це сталось? -Коли?

Агов, Сюне!

У чому проблема?

Покажіть ще хоч десять хвилин.

-Розумію тебе. -Серйозно.

Переклад субтитрів: Олександр Передерій