Original subtitles

Маріо П'юзо

Останній Дон

Денні Аєлло

Джо Мантенья

Деріл Ханна

Джейсон Гедрік

Пенелопа Енн Міллер

Рорі Кокрейн

Роберт Вул

Кей-Ді Ленг

та Керсті Еллі

Девід Марчано

Крістофер Мелоні

Сімур Кессел

Берт Янг

Кліфф де Янг

Денніс Буцикаріс

Мішель Рене Тома, Джон Колікос

Майкл Мессі, Конрад Данн

Майк Старр, Девід Джіанопулос

Композитори Анджело Бадаламенті та Роджер Беллон

Монтаж Тод Фойєрмен і Кімберлі Рей

Художник Крістіан Вагенер

Оператор Гордон Лонсдейл

Продюсер Джеймс Девіс

Автор сценарію Джойс Еліасон

За романом Маріо П'юзо

Режисер Грем Кліффорд

Квог, Лонг-Айленд. 1986 рік

Мої маєтки у Квозі були оточені цегляною стіною

з колючим дротом та електронними датчиками.

- Годі! - День і ніч охоронці стояли на сторожі.

Та небезпека загрожувала зсередини. Набирав сили Данте...

- Що за дурнувата шапка? - У ній я скидаюся на гангстера.

Не жартуй зі мною! Не треба.

Слухайте, ця дівчина, вона ніхто.

Якщо вона так мало важила, навіщо ти це зробив?

Тому що я весь у дідуся. Сицилійська кров.

Годі блазнювати! Сім'я не ризикує марно. Ми не зробили б такого без серйозних підстав!

А може, мені потрібна повага...

Може, мені потрібна така ж повага, яку ви виявляєте до Цього покидька,

цього вбивці Піппі. Він вбивця.

У Піппі добре серце. Він не робить цього задля насолоди.

Ви хочете сказати, що в мене нема серця?

Так, саме це, Данте. Вона була зовсім молода.

Ця дівка була шльондрою, як вони всі.

Дон знає?

- Ти його онук. Це розіб'є його серце. - Розіб'є його серце!

У Дона є серце. І в Піппі є. І у Кросса є - куряче.

У моєї матері серце розбите. А в мене серця нема.

- А у вас, дядьку Джорджо, є серце? - Так, я ж терплю тебе.

Ви гадаєте, що в мене й мізків нема.

Я, між іншим, вас усіх люблю, а вам на мене начхати!

Неправда, Данте. Ми завжди про тебе піклувалися.

Що зі мною буде, коли дідусь помре?

Піппі стане головним, і вони об'єднаються з Кроссом, з усіма прибутками від "Занаду"!

Нехай мене візьмуть до сімейної справи, я ж його онук!

Дон не хоче тебе вплутувати.

Так поговоріть з ним. Допоможіть мені.

Гаразд, я спробую. Але цю шапку викинь.

Краще не виділятися з натовпу, не привертати до себе уваги.

Покійники не базікають. Я не залишатиму свідків.

Годі дуріти!

- Скажіть, а що зробили з трупом? - Це називається "Причастя".

Труп ніколи не знайдуть.

Пустеля Мохаве, Каліфорнія

Батьки завжди бажають кращого життя для синів. Це природно.

Мого батька зламали тяготи і біди. Мені він бажав щастя.

Перше вбивство я вчинив у Нью-Йорку, у 14 років. Це змінило мене назавжди.

А тепер Крочифісіо мчав назустріч своїй долі.

Його батько натискав на педаль неминучості.

Це бізнес. Штука в тому, щоб не попастися.

Коли власник заводу звільняє 50 тисяч робітників, це ж бізнес.

Сигарети вбивають тисячі людей, але що вдієш? Люди завжди палитимуть.

Не можна заборонити справу, що приносить мільярди.

Людям треба заробляти на життя. Це головне.

- Як ми це зробимо? - Просто. Дуже просто.

Коли треба, буває й складніше.

Але це буде "Конфірмація", тобто труп знайдуть.

А "Причастя" - це коли труп зникає.

Пасифік-Палісейдс, Каліфорнія

- Піппі, вітаю! - Здрастуй, Томмі.

- Кроссе, здоров був! - Привіт, Томмі.

Ми там бенкетуємо біля басейну. Проходьте, будьте як удома.

- Хочете скупатися? - Ми не взяли плавки.

Плавки! Ми в Голлівуді! Тут можна гуляти голяка! Плавки!

- Хвилюєшся ? - Ні.

Погляньте. Це він. Той самий грек.

Тео Татоскі. Щоразу у вихідні він їздить з Брентвуда до Окснарда до своєї подружки.

- У нього є подружка? - Ти не знаєш жінок, синку.

- Коли вони люблять, терплять що завгодно. - Слухай татуся, він знає.

Його машина, номери.

Наші спостерігачі говорять, що кожного понеділка він їздить

від дівчини з Окснарда додому - до сніданку.

Зазвичай він приїздить рано, о 6 ранку. Хлопці повідомлять, коли він виїде.

Авто для вас уже тут. На місці ще одне буде перед вами й одне позаду.

Третє стоятиме біля кафе - про всяк випадок.

Я що, невидимий? Відбивну мені сюди!

Вони мають бути вже тут Виїхали півгодини тому...

- Без глушника? - Його й так майже не чути.

Не люблю глушник. Мене з ним якось спіймали. Ще є пістолет "Глок". Він потужніший.

- Он його авто, там. - Вся операція, як по маслу.

Ось це я люблю.

Ще хвилин п'ятнадцять.

- Він вийшов раніше. Ось він. - Це він?

- Виглядає по-іншому. - В якому розумінні?

Не знаю. Якийсь надто кволий для вбивці.

Ти що, розчулився? Він виколов очі доньці губернатора! Не забувай про це. Іди.

Добридень.

Якщо розумно спланувати - все проходить, як по маслу.

- Ти як? Нормально? - Так, усе чудово.

Губернатор Волтер Вейвен ніколи не забуде, чим він зобов'язаний сім'ї Клерикуціо,

навіть коли стане сенатором. А Крочифісіо став нашою людиною.

Маленький молот - син Великого молота

Квог, Лонг-Айленд. 1990 рік

Скажи, ти бачив такі помідори у Лас-Вегасі?

Ніколи! Там у вас вони тверді, картонні, несмачні.

Їж! Мити не треба. Що, боїшся бруду?

Вірджиніо Балаццо порушив обітницю мовчання.

Мені сьогодні вранці повідомив його адвокат.

Балаццо почав переговори з міністерством юстиції.

Як він міг? Ми озолотили його. У нього будинки в Джерсі,

у Флориді, та ще кінний завод у Кентуккі!

Він став зрадником,

тому що влада погрожує конфіскувати всю його власність за законом про рекет.

Балаццо не може стерпіти, що він і його діти втратять усе.

Він торгується з владою за свідчення в суді.

Його і дружину включать до програми захисту свідків.

Але нас це не зупинить. Якщо він щось розкаже, ми відкриємо штаб за кордоном.

Про що ти? Я люблю Америку! Зрадник не вижене мене з дому!

Я теж люблю, тату. Питання суто фінансове.

Передайте Вірджиніо послання, яке наверне його на розум.

Скаже хоч слово про Клерикуціо, його діти, онуки заплатять кров'ю.

Його донька Сіл сохла за тобою, наскільки я пам'ятаю.

- Я не бачив її багато років. - Так, але ви подобались одне одному.

- Так, подобались, але це було давно. - Ти передаси послання Сіл.

- Добрий день, на мене чекає Кросс Де Лена. - Так. Прошу сюди.

- Привіт! - Сіл Балаццо! Маєш чудовий вигляд.

- Я така рада бачити тебе! - Красуня!

Дякую. Це справжня робота. Зачіски, манікюр, тренажери, психіатри...

Газованої води, будь ласка. Дякую.

Наскільки я пам'ятаю, я написала тобі з коледжу, а ти не відповів.

Я знаю. Вибач, я не мастак писати листи.

- Я була вбита горем. - Пробач...

Пам'ятаєш те Різдво? Горище...

- Цього не можна забути. - Ти був такий молодий...

Такий молодий, цнотливий... Такий гарячий.

У мене відтоді нічого кращого не було.

Я тебе по-справжньому кохала, Кроссе. Мабуть, і тепер...

Я теж.

Спасибі.

У мене чарівна донька. Звати Дана. Така розумниця!

Вчиться танцювати фламенко. Ось вона.

Звичайно, взувши ці туфлі, вона стає нестерпною...

Вибач, мабуть, нудно дивитися на фото моєї дитини.

Ні, зовсім ні. Просто...

Ти, либонь, не скучив за мною, так?

Ти зателефонував через татові справи, так?

Ситуація неприємна.

Дон Клерикуціо сподівається, що твій тато пам'ятає про нашу Сім'ю тільки хороше.

Це Дон просив переказати?

Він переказує Вірджиніо, що дбає про його інтереси.

І гарантує безпеку його дітей І онуків.

Моя донька у небезпеці? Скажи тільки Це!

- Ситуація делікатна... - Ти погрожуєш мені, моїй родині? Так?

Що ж вони з тобою зробили!

Містере Балаццо, що ви скажете...

Вірджиніо Балаццо, один з ватажків мафії, так би мовити, розколовся.

Сьогодні він дав Федеральному суду свідчення про десятки злочинних лідерів,

включаючи макаронного барона Роберто Санталіссу з Луїзіани.

Серйозна повінь обрушилася...

Жодного слова про Клерикуціо. Молодець Кросс.

- Тепер слід закінчити роботу. - Тату, гадаю, справа не варта цього галасу.

Галас - саме те, що надає цьому сенсу! Закон омерти.

Обітницю мовчання не можна порушувати.

Даруйте, Доне Клерикуціо, він же вам підкорився, не виказав Сім'ю.

Але він заговорив, Крочифісіо! А що коли інший півник вирішить закукурікати?

Цю людину необхідно покарати, навіть якщо це означає смертний вирок.

Не може бути жодних виправдань, пом'якшуючих обставин, ніякого жалю!

- А його дружина? - Мила жінка. Чудово готує.

Та дуже замериканізувалася.

Я не можу дозволити бідолашній удові ділитися своїм горем і таємницями.

- А його діти, онуки? - Ми їх не займатимемо!

Я перепрошую за сина.

Він молодий, а молодь сентиментальна.

Він любить сім'ю Балаццо, як ми знаємо. Я теж люблю.

Нікого так не любив, як Вірджиніо Балаццо, але він зробив серйозну помилку.

Вибачте, Доне Клерикуціо, але я не можу. Я не хочу брати участь у операції.

- Може, час ввести в діло Данте? - Ні, тільки не Данте!

Тату, в тебе є інші онуки. Син Піті Томас буде інженером.

Твоя внучка друкується в журналах. Данте на все це нездатний. Він убивця, тату.

У нього це в генах. Якщо ми його не використаємо, знайдуться інші.

Тату, мабуть, Джорджо правий. Час залучити Данте.

- Я обіцяв його матері. - Вона живе в іншому світі!

- Вона навіть пізнає його не завжди! - У мене були на нього такі плани...

Тату, час визнати: Данте ніколи не стане президентом.

- Піппі, ти зможеш з ним працювати? - Він непередбачуваний!

Справді, але він для цього створений. Він честолюбний, тату.

Як убивця, він дасть Кроссові сто очок вперед.

Крочифісіо.

У тебе ніжне серце. Не бійся, з часом зачерствіє.

Піппі проник до системи захисту свідків, давши великі хабарі.

Вірджиніо Балаццо жив у маленькому містечку в Південній Дакоті.

Нові імена, свідоцтва про народження, номери соціального страхування...

Та старі звички живучі. Його знайшли у маленькому гральному закладі.

Це він. З дружиною.

Сидітимемо тут чи поїдемо?

Що це вони? Ти поглянь! Проїздіть.

- О Боже, Вірджиніо, що це? - Не бійся.

Убийте мене, тільки не чіпайте мою дружину!

Дядьку Вірджиніо! Вам привіт від дідуся.

Кросс? Вночі, коли ти заплющиш очі, бажаю тобі побачити обличчя моїх батьків.

- Сіл, зачекай! - Їх кров на тобі, Кроссе!

- Сіл, благаю тебе... - Спи спокійно.

Містер Гронвельт чекає

Крочифісіо і Гронвельт щодня інспектували казино.

Крочифісіо осягав мистецтво дарувати людям щастя, обдираючи їх до нитки.

Він любив танцівниць, але Гронвельт вчив його, що любов подібна до азартних ігор.

Низька вірогідність успіху. Коли Альфред Гронвельт помер,

він залишив Крочифісіо контрольний пакет акцій готелю "Занаду".

51%, а у Клерикуціо було 49%.

Ця перевага страшенно дратувала мого онука Данте і загострювала суперництво між ними.

Дякую, що призначаєте Кросса вашим брульйоне на заході, доки мене не буде.

- Я переконаний, він не підведе вас. - Я знаю. Я вірю йому, як тобі.

- Але два роки - Це так довго... - Два роки на Сицилії - це розсудливо.

Ми завжди вміли уникати публічної уваги. Та часи змінилися.

Ти знаєш пресу. Матеріали про мафію - Її хліб.

Данте ми можемо захистити. Його ніхто не знає. Але ти, Піппі. Ти відомий.

Піппі, це для твоєї безпеки.

Поки не затихне базікання про правосуддя по телебаченню і в газетах.

Як ти оцінюєш Данте після справи з Балаццо?

- Кажи чесно. - Данте - м'ясник.

Йому надто приємно це робити, він себе викрив...

Просто йому доводиться напускати на себе, йому потрібне визнання.

- Та ще ці дурнуваті шапки. - А яким милим хлопчиком він був...

- Мати його підбурює. - Вдови - що павучихи, плетуть свої тенета.

Джорджо, поговори з небожем, нехай він виправиться, це може бути небезпечно для всіх.

Хотіла б я побачити вас усіх мертвими.

Навіть краще - порубаними на шматки.

- Може, вдягнешся? - Ваші руки, ноги, серця та ваші язики...

Боягузи!

Ховаєтесь за масками! А ти... Ти найголовніший боягуз із них, так?

Не можеш вийти з дому, тремтиш за своє життя.

Ти ув'язнений у цих стінах, чи не так?

Любове моя...

Ховаєшся тут за спинами своїх дітей і свого онука.

Ти дав мені слово, що Данте не братиме участі у цій бійні! Ти збрехав мені!

Я принесу тобі ще поїсти.

- Досить! - Ходімо нагору, Розмарі!

- Розмарі! - Піппі! Ось що я тобі скажу.

Коли будеш на Сицилії, бажаю тобі здохнути!

Мені легше померти на Сицилії, ніж побачити тебе знов такою.

Бойсе, Айдахо. 1991 рік.

Крочифісіо знав запах смерті, її голос, її образ.

Проте вона була безлика, анонімна. Доки не зателефонувала його сестра Клаудія.

Його відірвали від матері у дитинстві, і тепер він мав втратити Її знов.

- Кросс! - Цього разу - назавжди.

Клаудія...

- Мамо! Це я, Кросс. - Кросс? Не грайся зі зброєю...

- Що, мам? - Твій батько дав тобі пістолет...

Так, але це було дуже давно.

- Ти більше не граєшся зі зброєю? - Ні, мам. Більше не граюся.

Кроссе, я зовсім заплуталася.

Я думала, що я в кухні, а ти прийшов зі школи...

- Ясно. - Але я у лікарні, так?

Так, мам, у лікарні. Але ми поруч, ми не підемо, ми будемо з тобою.

- Кросс... - Що, мамо?

- Ти не у клані Клерикуціо? - Мамо, ти забула?

Я працюю в готелі у Лас-Вегасі.

Пробач мені, Кроссе. Будь ласка, пробач.

Мені нема за що тебе вибачати. Усе добре. Тато дбає про мене.

І я не в клані.

Кроссе, ти був моїм хлопчиком,

а я залишила тебе з убивцею.

Мамо...

- Хвалити Бога, тато не приїхав. - Він любив її, Клаудія. Справді, любив.

Я не хочу його бачити, і вона не хотіла.

- Сподіваюся, ніколи і не побачу. - Клаудія, він наш батько.

У мене нема батька. Кроссе, ти справді не в клані?

Ні, я чистий. Не хвилюйся. Я чистий.

Палермо, Сицилія, 1993 рік.

Земля мого дитинства. Куди я ніколи не повернуся.

Я заснував імперію в Америці, однак ціна була надто висока.

Минуло два роки, і Крочифісіо поїхав по батька, щоб забрати його з країни,

залитої кров'ю, де вбивства стали повсякденною справою.

Там Крочифісіо зустрів убивцю, який став його найближчим другом і соратником,

людиною, чия непохитна вірність зруйнувала мою Сім'ю і розбила мені серце.

Країна загинула! Земля виснажена, молодь забула мораль. В Америці те ж саме?

- Так. Те ж саме. - Мама міа!

Що це?

Якась шишка приїхала з Італії знищувати мафію.

Якщо мафія не знищить його раніше!

Що таке? У чому річ? Що трапилося?

Ну й країна! Щоб її стерв'ятники розклювали!

Синку!

- Куди ти пропав? - Там підірвали автоколону.

Якийсь суддя з Рима. Довелося робити гак.

Я цього боявся. Політики з Італії приїздять і намагаються змінити Сицилію.

- Ось і розплата. У тебе чудовий вигляд! - У тебе теж, тату.

- Як робота? - "Занаду" процвітає, я не скаржуся.

Моторолери! Куди не плюнь.

Раніше тут було тихо, коли я приїздив у дитинстві.

Який я радий, що повертаюся до Америки.

- Не знаю, тату, мені тут подобається. - Так, але у мене ж у голові Лас-Вегас!

Дякую, Джино. Як там Данте?

Убив кілька чоловік через особисту сварку, не спитавши Сім'ю.

- Джорджо не хотів говорити Дону... - Я розберуся з ним, щойно повернусь.

Слухай, завтра набиратимемо людей. Дон каже, що сицилійці найкращі солдати.

Американці м'якуваті, надто легко стають стукачами.

- Мабуть, він має рацію. - Ну, а ти? Одружуватися збираєшся ?

- Ні. У мене й дівчини нема. - Отакої! Ти часом не...

Хлопчиків теж нема.

Гадаю, час тобі подумати про одруження. Але будь обережним.

Дон завжди казав, що моя головна помилка - одруження по любові.

Салют!

Скажи, мама запитувала про мене перед смертю?

- Ні. - Жодного разу не згадала?

Вона була принцеса. Така красива...

Тільки я не вмів зробити її щасливою.

- Розкажи про сестру. - Про Клаудію? Вона юрист у шоу-бізнесі.

Каже, що ці мерзотники не такі жорстокі І дотепніші

- Вона теж не хоче зі мною говорити? - На жаль, тату...

Що ж...

Сам високоповажний мер!

- Синьйор Тонарині, чим можу прислужитися? - Що тут скажеш! Мені потрібна допомога!

Он як? Я мушу бути обережним. Клерикуціо розбірливі.

Про теракт кричать по всьому світі. Якщо вони знайдуть Ліа, він покійник.

Лише ви можете допомогти. У нього найвища кваліфікація. Спеціаліст з вибухів.

Уміє працювати з мотузкою, з ножем і пістолетом, звичайно, теж. Він розумний.

Говорить і читає англійською, зайвого не базікає, проте язики розв'язувати вміє.

Але чи може людина з вашою освітою і кваліфікацією

бути задоволеною в Америці на службі у Іншої людини?

У вас є син. Що 6 ви зробили для його порятунку?

Я хочу захистити моїх дружину і дітей, заради цього я служитиму.

Я мушу знати, що вигода переважить ризик. Краще вам приїхати самому.

Ні, моя сім'я житиме разом або разом помремо.

- Вашу сім'ю і вас важко буде сховати. - Америка велика...

- Ваш батько залишив би вас? - Ні.

Тату, як щодо мисливської хатини у горах?

Вони можуть наглядати за хатиною, заробляти собі на хліб. Місце відлюдне.

Слушна думка. Будемо використовувати вас для спеціальних операцій.

НУ, по руках. Ми доставимо вас у Сан-Франциско, де вас зустріне член нашої Сім'ї.

- Він відвезе вас у гори. - Дякую.

Дякую вам за те, що ви врятували моїх дружину і дітей.

Пусте.

Квог, Лонг-Айленд.

Дон Клерикуціо!

- Давно ми не бачились, Крочифісіо... - Дон Клерикуціо.

- Заходьте. Як Сицилія? - Як завжди.

Данте.

Гадаю, вам сподобається. З винограду з вілли.

Сицилійське вино. Такого більше немає у світі.

Хвалити Бога, мій шлунок ще витримує його.

Сицилія змінилася, дядечку. Тепер на площі біля палацу грають реп,

а на П'яцца-Санта-Олива збираються геї.

- Прогрес! За твоє повернення, Піппі! - Дякую.

Розмарі! Приєднуйся.

- Я не питиму з тобою, Піппі Де Лена. - Усе по-старому?

Ми старішаємо і помираємо. Чекаю цього з нетерпінням.

- Мамо, ти така красива. - Я буду на кухні.

Дідусю, вона цілий день поралася на кухні. Готувала твої улюблені тортеліні.

Їй набагато краще.

Одну проблему треба обговорити до вечері, Піті.

Справа стосується одного з наших гравців, Тіма Свідіна.

Великий Тім-Спритник. Він приносить "Занаду" декілька мільйонів на рік.

Він влаштовує результати спортивних матчів на Середньому Заході,

підкуповує чиновників, гравців.

Великий Тім запропонував шалений план того, як купити результат суперкубку.

- Справа складна і небезпечна. - Ти знаєш його, Крочифісіо.

- Що скажеш? - Він дрібна рибка. Я б не став.

Це може підірвати всі наші зусилля з легалізації грального бізнесу.

Проти спортивного шахрайства поліція кине

більше сил, ніж проти серійного вбивці.

- Справа не варта уваги. Я поговорю з ним. - Навіщо тобі це, небоже?

Він не знає, хто ти насправді. Навіщо йому давати козир?

- Він аргументів не слухатиме. - Нам треба дізнатися все про його план.

- А потім віддати його рибам. - У нас нема вибору.

Синку, запроси його до Лас-Вегасу, влаштуй торжество, а потім познайом зі мною.

- Немає сенсу, ми його можемо не боятися. - У чому річ?

Я прошу лише познайомити мене. Я все зроблю.

Піппі, Данте зробить справу. Він показав себе, поки тебе не було.

У ньому тече кров Клерикуціо, тут нічого не поробиш.

Я розмірковував над цим довго і напружено. Подумай про відхід від справ.

- Я не такий старий. - За віком ти заслужив відпочинок.

У тебе є твоя агенція. Ти будеш консультантом Кросса, брульйоне на заході.

Дон Доменіко, я не готовий піти у брухт...

Ти сплануєш цю операцію. Ти знаєш цю територію.

Але Великим молотом буде Данте.

Ось і настав вечір, якого ми так чекали!

Сотні, коли не тисячі стояли цілу ніч в надії побачити своїх улюблених зірок,

благаючи Бога, щоб не було дощу.

Даруйте, не люблю перебивати, але погляньте, хто прибув!

Одна з найвідоміших актрис у місті, якщо не у світі - Афіна Аквітейн!

- Боже, ось вона! - Хто?

Афіна Аквітейн, Кроссе. Найкрасивіша жінка у світі. Ну, як тобі?

Ця жінка створює неперевершені образи один за одним...

- Нічого. - Нічого?!

- Я щось маю сказати? - Добридень, Афіно.

Схоже, всі чекали саме на вас. Розкішно виглядаєте. Хвилюєтеся?

Я насипала у каву солі замість цукру І вийшла, не поснідавши.

Ось тобі кислота, суко! Отримай по заслузі!

- Ти бачила? - Що він робить?

- Він божевільний! - Що з вами?

Нічого, це звичайна вода. Все гаразд. Мій чоловік у своєму репертуарі. Усе гаразд.

- Що вона сказала? Це її чоловік? - Не знаю. Вона одружена?

Як він міг?

Мені треба на роботу.

Скажеш, хто переможе, гаразд?

Це був початок кінця. Крочифісіо Де Лена закохався з першого погляду,

незважаючи на всі попередження. З цього моменту Афіна Аквітейн

стала для нього єдиною жаданою жінкою у світі.

Ні, міс Афіни нема вдома.

Добре, я перекажу, що ви дзвонили.

Телефон не вщухає цілий день. Я божеволію.

Нехай підходить охорона.

Містере Скеннет, ви одружені з Афіною Аквітейн?

Точно. Я не бачив її 10 років і влаштував сюрприз.

У результаті ви вчора опинилися у в'язниці. Справа була того варта?

- Для мого адвоката - так. - Ваша дружина подасть до суду?

- Та це був просто жарт. Звичайна вода. - Може, їй це не здалося смішним?

Можливо. Афіна ніколи не подасть на мене до суду, що б я не скоїв.

Афіна Аквітейн, чи як вона там тепер себе називає, ніколи не подасть на мене до суду.

- Звучить досить зловісно. - Розумійте як хочете.

Ще одне запитання...

Клаудія, я виходжу з фільму. Ти мій адвокат, влаштуй там усе.

- Це неможливо, Афіно. - Вибач, але я не маю вибору.

"Мессаліна" - один з найдорожчих фільмів в історії.

Ти не отримаєш більше жодної ролі. Афіно, ти тільки одержала Оскара!

- Усе котові під хвіст? - Клаудія, послухай.

Передай на студії, що я не повернусь. Я не можу. Він уб'є мене.

Я знаю це.

Хвилину, хвилину! У мене тут 200 римських солдатів пріють на сонці!

- Куди поділася моя головна героїня? - Заспокойся, Діто.

- Відзнімеш її в інший день. Вона хвора. - Мені начхати! Ми тут подихаємо!

- Справді, хвора. У неї блювота. - Велике діло!

- Афіну Аквітейн ніколи не нудить! - Діто! Вона теж людина. У неї пронос.

Мовчи! Гаразд, добре! Я сьогодні обійдуся без неї, але завтра щоб з'явилася!

- Гаразд. Гарантую. - Надішли їй квіти які-небудь.

Тюльпани там... Ні, краще конвалії.

Добре, Діто. Бувай.

Афіна Аквітейн сьогодні не приїде. Блює, як навіжена.

Минулого року ми подарували йому кадилак. Так негідник скиглив, чому не мерседес.

Отже, Великий Тім, що ти думаєш про своє нове авто у цьому році?

Великий Тім-Спритник був таким же як усі. Лас-Вегас його вабив грошима і сексом.

Ми не могли ризикувати. Ми пожертвували дорогий автомобіль.

Це один з найкращих днів у моєму житті!

Такий же, як день розлучення!

Тепер мені потрібні грошенята, щоб відігнати цю тачку до Лос-Анджелеса,

тому що "Занаду" мене обчистив - знов!

Папери будуть оформлені на його ім'я лише через місяць. А на той час він уже помре.

Пастка була розставлена і чекала на свою жертву. Наживкою був Данте.

Давай! Так, поїхали! Є!

Чудово!

Що я казав? Гей, хлопчино! У чудернацькій шапці!

Що ж ти не навчився грати? Давайте!

- Мені потрібна нова фішка. На 20 тисяч. - Стоп! Тайм-аут!

Може, пощастить? Мені личить? Потрися об мене!

Кросс! Скажи, ти от завтра влаштовуєш мені грандіозну п'янку.

Може, замість цього подаруєш мені віллу в Італії?

Знаєш, Великий Тіме, твоя правда.

Наступного разу обіцяю тобі віллу, навіть якщо когось доведеться вигнати.

Усі чули? Граємо знову! Не можу дивитися!

Що ж, усіх грошей не виграєш!

Це, мабуть, капелюх! Цей дивний хлопець грає гірше від усіх у світі!

Він спустив двісті тисяч менш ніж за годину! Що ти можеш розповісти про нього?

Я не розповідаю про гравців. Це закрита інформація.

Так, слухай, якщо я укладу угоду, тобі теж перепаде. Давай.

Не можу. Але мій батько його знає.

- Його звати Стів Себія. - Він хоче зробити трохи баксів?

- Я можу влаштувати зустріч. - Серйозний гравець?

Я бачив, як він втратив півмільйона на першості з бейсболу, оком не моргнув.

У нього фішки зі щирого золота. Він велика шишка у наркоімперії східного узбережжя.

- Якщо боїшся, скажи відразу. - Авжеж боюся. Приблизно як цього омара.

Відтоді, як мені відчикрижили шлунок, їжа проскакує крізь мене зі свистом.

Я не гладшаю. Що ще?

Йому часто доводиться відмивати великі суми. Це треба буде включити в угоду.

З радістю! Тільки треба ворушитися. Спорт не любить затримок.

Коли зустріч?

Наступного тижня він приїде зі мною до Лос-Анджелеса. Я зателефоную тобі.

- Готуйся. - Чудово.

- Передай тій дівчині. - Добре.

Я послав тобі записку.

- Записку? - Щоб ти чекала на мене біля бару.

Ця записка. Ви вже пробачте.

Я майже не п'ю, плюс у мене принцип щодо зустрічей з клієнтами.

Крім того, я дуже втомилася. Тож вибачайте...

Не зустрічаєшся з клієнтами? Гадаєш, я клієнт? А Кросс - клієнт?

Вам сюди взагалі не можна, тож, будь ласка, ідіть.

Якщо не відпустите, я викличу охорону.

Давай викликай! Викликай! Уся охорона моя! Моя!

Я можу тебе замочити! Вбити! Розумієш?

Тут усе моє, тож не смій мені брехати, шльондро!

Звичайно, я злякалась. Я не можу спати, навіть коли є можливість.

Ми всі чогось боїмося. Самотності. Смерті.

Але у тебе все буде добре. Я за тобою наглядатиму.

Містере Де Лена! У нас неприємність.

- Тіффані! Хто це зробив? - Кросс!

- Скажи, хто це зробив? Ім'я пам'ятаєш? - Я не знаю...

- Як його звати? - Шапка... У нього дивна шапка...

Дивна шапка. Виклич доктора Берона, нам потрібен найкращий пластичний хірург.

Організуй все, що знадобиться. Тіффані, все обійдеться, чуєш? Усе буде добре.

- Данте, сволота! - Стривайте!

Нам ні до чого сцени! Люди припинять грати, казино втратить гроші!

Містере Де Лена, прошу вас! Не треба туди!

Забирайся! Забирайся з мого готелю! Розбив їй обличчя, сволота!

Це востаннє! Ти мені набрид!

Причина мене не цікавить, цьому нема виправдань!

- Ти бачив, що він з нею зробив? - Яка різниця? Вона ж шльондра.

Хочеш убивати повій, стріляти у перехожих? Мочити людей заради втіхи?

Їдь до Лос-Анджелесу, вступай до банди! Хочеш підірвати літак,

перебити купу дітей - іди до терористів! Ти як раз підходиш!

- Для них життя це дрібничка. - А що вона для вас?

Я не люблю вбивати. А ти любиш! І це небезпечно! Так що затям.

Ми мусимо виконати роботу. У четвер ми зустрічаємося з Тімом у Лос-Анджелесі.

Це справа Сім'ї, отже, це важливіше за все інше. За все!

Важливіше за секс, кохання, твою матір, Бога і батьківщину!

Лонг-Біч, Каліфорнія.

Не міг взяти машину побільше? Де він?

Він обережний. Не хоче, щоб тебе з ним бачили. Це й у твоїх інтересах.

Мені начхати, хто мене з ним побачить. Я хочу побачити з ним себе!

Великий Тім! Привіт! Наскільки я зрозумів, ти хочеш увійти зі мною у справу.

Ти зрозумів невірно. Я хочу, щоб ти увійшов у справу зі мною. Зрозумів? Головним буду я.

- А ви тут до чого? - Він мій помічник.

Мій консультант. У мене гроші, у нього мозок.

Він розповів про тебе багато хорошого, Тіммі. Тому я і прийшов.

- Я можу купити суперкубок. - По-моєму, ти свистиш.

Забери мене з цієї діри. Я марную час.

- У тебе є вихід на чиновників? - Сказати не можу, але хід надійний.

- З мене досить. - Якщо ми ще поговоримо, Тім скаже.

Та пішов він! Гладка свиня!

Я хочу знати, як спрацює це діло, а не всілякі вигадки цього товстуна!

Я тобі в'язи скручу! Геть!

Спокійно! Тіме! Якщо скажеш, тобі ж буде легше.

Іди під три чорти!

Не міг зачекати? Я позбудуся машини і подивлюся, чи все готово на судні.

Що, не любиш крові, Піппі?

А кровеняки ж скільки з нього вийшло!

Мені сподобалось, як він наприкінці просив пощади.

Плаватиме у власному жирі. Піднімай!

- Ну що? Розколовся? - Атож, розколовся.

Він підкупив фірму, яка поставляє команді їжу і напої.

- Збиралися підсипати наркотики. - Дурний план.

Тренери і судді помітили б, а може, і вболівальники.

Скандал зіпсував би нам карти назавжди.

Він був дурнем. Як майже всі шахраї.

Так. Ти катував його, так?

Яка різниця, як убивати, коли вбиваєш?

Я більше не працюватиму з тобою, Данте. Досить.

Дон Клерикуціо має рацію. Мені пора на спочинок.

Кидай!

Брентвуд, Каліфорнія

Іноді організована злочинність схожа на дитячі ігри

у порівнянні з махінаціями в Голлівуді.

Кіношні декорації, може, і яскравіші, але гризня - така ж кривава.

Клаудія! Дякую, що прийшла. Вибач, що покликав так несподівано.

- Але нам треба поговорити. - Гаразд.

Ілай Марріон, глава "Лоддстоун Студіос" був справжнім доном.

А брудну роботу за нього виконували шестірки.

- Що будеш, Клаудія? Крижаний мартіні? - Чисте віскі.

- Такі погані новини? - Скляночку молока, будь ласка.

Це чек від моєї клієнтки. 5 мільйонів доларів.

- І це не благодійне пожертвування. - Це наш аванс за "Мессаліну".

Ми у лайні! Я не можу закінчити фільм без Афіни. Я весь тиждень знімала без неї.

Цей проект мені дорогий не менш ніж вам, але вона боїться за своє життя.

Нехай вона викине цей страх з голови, Інакше ми налетимо на п'ятдесят мільйонів.

Чортівня! Я не хотів знімати цей фільм!

Ти казав, це буде жіночий "Роб Рой", друге "Хоробре серце"!

Мессаліна! Ніхто не чув про цю Мессаліну!

Звучить, як назва італійського ресторану. Дураліна!

Ми її поліпшили. Вона тепер войовниця! Облиште, це ж як Ем-Ті-Ві!

Діти стоятимуть у чергах! Я вже уявляю кліп!

- Уже бачу, як гроші ллються рікою! - Це мистецтво!

Це лайно! Скіппі, ти продюсер, що будемо робити?

Що? Зупинимо зйомки, поки вона не повернеться.

Зупинимо? Це коштуватиме 150 тисяч на день!

- Говори з її адвокатом! - Гаразд, з адвокатом.

- Простіше за все продовжити роботу. - Це непросто. Вона боїться за своє життя!

- Добре, я сам з нею поговорю. - Її від тебе нудить, Боббі.

- Я знаю, декому я не подобаюся... - Ти нікому не подобаєшся!

- Але мене всі прекрасно слухають. - Тебе ніхто не слухає, Боббі.

Клаудія. Скільки коштує повернути твою клієнтку?

- Справа не у грошах, містере Марріон. - Так?

Тоді гарненько поясни їй, що коли вона не повернеться протягом тижня,

студія закриє картину і понесе збитки. А потім ми відсудимо у неї все, що вона має.

- Зніматися вона більше не буде. - Тільки не це! Цей фільм моє дітище!

Клаудія, ти її найкраща подруга, все залежить від тебе!

Так, Клаудія, постарайся переконати її. Так чи інакше, вічно це не триватиме.

У нас є інші фільми. А тепер вибачте.

- У мене інша зустріч. - Так. У мене теж.

Де моє молоко?

Обожнюю шоу-бізнес.

- Міцна адвокаточка. - Так, я міцна.

- Цим тобі і подобаюсь. - І тіло в тебе міцне!

Я тобі не пара. Ні у ліжку, ніде.

Ти навряд чи дістаєш насолоду. Я втрачаю хватку.

Піду до гостей.

Знаєш, по-моєму Боббі Бенц підозрює...

- Він такий бридкий. Вигнав би ти його. - Боббі сама вірність. Він мені як син.

Я маю в ньому потребу, він мій кат.

Дякую.

Просто облога.

- Привіт. - Усі так хвилюються...

Клаудія, між нами, я їду через тиждень

- Куди? - Не знаю, подалі.

Щоб якийсь козел колишній чоловік загубив твоє життя? | моє заодно?

Мені дуже шкода картини, Клаудія, ти це знаєш, але я не маю вибору.

Ще й як маєш! Могла б засадити його.

Я знаю Боза, його ніщо не зупинить. Якщо я залишусь, ми все одно не дознімемо фільм.

Я стежив за ним цілий ранок. Коли він пішов купатися, я думав, що він втопився, та я помилився.

Я хочу вам допомогти! Я ваш шанувальник! Ви лише скажіть, що він вам зробив.

- Він ударив вас, погрожував вам? - Ні. Нічого.

Вона злякалася. Йому не можна тут з'являтися за рішенням суду!

Так дайте мені засадити його до в'язниці назавжди!

Навряд чи міс Аквітейн цього хоче, інспекторе Лоузі. Ми такі близькі...

- У нас спільні таємниці... - Відведіть його до авто.

- Як мені захищати вас? - Афіно, ти маєш подати до суду!

Ні. Я найму побільше охорони.

Афіно, до зустрічі! Ходімо, хлопці.

Ви припускаєтеся помилки. Проте, якщо знадоблюся - телефонуйте.

Інспектор Джим Лоузі, поліція Лос-Анджелеса.

- Дякую. - Я придумав геніальний фільм.

Що Боз про тебе знає?

Я поїду в Лас-Вегас до брата. Він з багатьма знайомий.

- У мафії? - Ні, звичайно.

Я 6 зараз не відмовилася від допомоги мафії.

Крочифісіо попереджали: кохання - це почуття, якому не можна вірити.

Любов до жінки не можна змішувати з бізнесом.

Але її ім'я, її обличчя, яке він бачив у кіно і по телевізору, ніби підбурювали його.

Штовхали його на прямий шлях до ранньої загибелі.

Привіт!

Клаудія! Рада тебе бачити.

А це, виходить, Кросс. Таємничий брат.

- Не такий вже й таємничий. - Дуже таємничий. | дуже симпатичний.

Клаудія не казала, що ви такий симпатичний.

А мені не говорила, що в житті ви ще красивіша.

Ну, це ми обговорили... Клаудія каже, що ви можете допомогти. Тільки я не знаю, як.

Ну, може, я зумію домовитися з вашим чоловіком.

Студія вже намагалася. Та Бозові гроші не потрібні, він із заможної сім'ї.

Треба щось робити! Люди зі студії обшукали його номер і знайшли банку з кислотою.

- Нічого дивного. - Я укладу з вашим чоловіком угоду.

- Гарантую, що він погодиться. - Справді?

Я завжди укладаю угоди.

У жодні угоди з Бозом я не вірю.

Я намагаюся бути сміливою, але я боюсь. Смертельно боюсь.

Це акредитив. Я сплачу студії 50 мільйонів, які ви вклали.

- Називайте мене "Ілай". - Мій клієнт внесе гроші

на завершення фільму - ще п'ятдесят мільйонів мінімум.

Вам відходять права прокату, Скіппі залишається продюсером.

Мій клієнт пропонує п'ять відсотків прибутку.

5%? Це смішно! Звідки нам знати, може, ви з Афіною влаштували змову!

Клаудія, прошу тебе... Боббі ми намагаємося врятувати фільм.

Це доречне запитання! Що таке він запропонував Афіні, чого не могли запропонувати ми!

- Хорошу частку. - Частку? Фільм приречений на успіх,

він може принести півмільярда зі світового прокату. Мова йде про великі гроші.

Якщо ви зможете повернути Афіну, а ви не можете.

У мене лише одна умова. Угода має триматися у таємниці.

Ви дасте розписку, що зараз у вас немає контракту з Афіною Аквітейн?

Так. Я хочу попрацювати з "Лоддстоун Студіос",

але, якщо це надто важко, можемо облишити цю ідею.

Ми хочемо двадцять відсотків з прибутку. Ми прокатуємо картину

в країні та за кордоном і разом робимо продовження.

Які продовження? Усі герої у фіналі гинуть!

Ми у Голлівуді. Містер Спок повернувся, Щелепи теж...

Ви озолотитеся на прокаті І ризику ніякого.

Десять відсотків - так чи ні.

Дванадцять відсотків і по руках.

Грошей не так багато, але це буде великий фільм, і я не хочу його вбити.

Дванадцять. Так чи ні?

Так.

- Містере Скеннет, міс Аквітейн чекає. - Іду.

Якщо так хоче побачити мене, може й зачекати.

А ви мене не обманюєте?

Ви перевірили наші документи в агенції "Титан".

- Хіба мало цих липових агенцій. - Наша репутація дуже...

Ви охороняєте зірок. Це на мене не справляє враження.

- То ви поїдете з нами? - Авжеж, із цікавості.

Цікаво, що там моя дружинонька ховає під міні-спідничкою.

Ви, звичайно, хочете їхати у своїй машині.

Я сяду з вами, а мій друг поїде слідом. Домовилися?

Байдуже.

- Чого вам? - Хочу знати, хто вони.

Не ваша справа.

- Ви потрібні мені на два слова. - Забирайтеся. З мене знято всі обвинувачення.

Гори Сьєрра-Невада.

- Далеко ще? Їдемо не першу годину. - Залишилося небагато.

- Вона придбала цей будинок? - Так. Вона полюбляє виїжджати з Голлівуду.

Усе ще сподівається мене купити, розчулити. Спати зі мною вона буде?

Де ж вона? Хто ви?

У чому річ? Де Афіна? Де моя дружина?

Якщо не робитимете, що вам кажуть, то помрете! Лежіть тихо. Не сіпайтесь.

- Що вам треба? - Тільки щоб ви написали три листи.

Сідайте до столу і напишіть дружині, в "Лоддстоун Студіос" і в поліцію.

- Що писати, я скажу. - А інакше будете катувати?

- Ні, вас ніхто не займатиме. - А це що?

Відпустіть.

Спокійно! Все, вставайте. Всім вийти, крім Ліа.

- Де моя дружина? Афіна! - Її тут немає.

Бозе, сядьте до столу, напишіть листи Ї поїдете звідси.

- Пішов ти! - Убий його.

Стоп, стоп! Добре. Я напишу.

Спочатку напишіть листа до дружини з вибаченнями.

Бозе! Правою рукою. Ми не ідіоти.

Нехай вийде.

Ліа.

Ти її кохаєш, так? У цьому вся справа.

Вона впіймала тебе так само, як мене.

Я знаю, ви підробите мій почерк І напишете все, що вам треба.

Зроби мені одну послугу. Якось запитай Афіну...

Може, вночі, коли будеш з нею у ліжку, і і її ноги обів'ються навколо тебе,

а її очі буруватимуть діри у твоїй голові, і її оголене тіло

притискатиметься до тебе, і ти вдихатимеш її аромат. Ось тоді і запитай.

Запитай про нашу дитину. Яку вона закопала в Арізонській пустелі.

Запитай про дитину, яку вона закопала в пустелі.

Світ Божий - в'язниця, в якій людина мусить добувати свій хліб.

І її ближні - такі ж звірі, ненаситні і безжалісні.

Тому немає нічого дивного в тому, що кінобогиня захотіла вбити свого чоловіка

І попросила зробити це Крочифісіо.

- А що ми переглядаємо? - Сідниці.

- А, сідниці. А груди коли? - Груди завтра.

Те й інше ідеальне тільки в Афіни, але вона їх не показує.

- Тому потрібні дублерки. - Як щодо третьої ліворуч?

Так, це яка? Фейлін Фент, приспустіть шорти.

- Показати сіднички? - Якщо можна.

Вона чорношкіра, вона не може бути дублекрою Афіни.

- Ти запиши її, хочу з нею побалакати. - Я теж. По-моєму, вона талановита.

Увага! Афіна Аквітейн повертається в стрічку, а Боз Скеннет зійшов нанівець.

Дякую, Клаудія.

Усе пройшло ідеально. Явне самогубство. На трупі знайшли прощальну записку.

Графологи не змогли встановити підробку, її виготовив справжній майстер.

Пута на руках і ногах Скеннета були влаштовані так, щоб не залишати слідів.

- Так. - Кроссе, це Джорджо. Дон тебе викликає.

Я чекав вашого дзвінка, Джорджо. Ввечері буду у Квозі.

- Панове... - Привіт!

- Де Ілай? - Ілай у лікарні.

- Сідай, сідай. - Нічого страшного, просто обстеження.

Але ти нікому не кажи, а то акції студії впадуть у ціні. А взагалі, нічого серйозного.

- Йому за 80, для нього все серйозно. - Ми щодня ведемо справи у лікарні.

Йому там навіть краще. Він тримає кермо.

Мені потрібна твоя допомога. Я звертаюся до твого здорового глузду.

Оскільки Кросс не зробив нічого конкретного, щоб повернути Афіну,

а студія вклала багато грошей і часу...

- І таланту. - І таланту...

Ми вирішили повернути твоєму братові його Інвестиції, плюс 10% планованого прибутку.

- Твій брат нічим не ризикує. - Я вважаю, що це образа.

Мій клієнт уже ризикував.

Може, я не правий, але мені здається, що твоєму клієнтові

суд буде так само неприємним, як і мені.

Я йду.

Він одержить 10 мільйонів прибутку зі свого вкладення. Це чесно.

Чесно? Не те слово, адже він нічого не зробив!

Скажи, що скоро ми попрацюємо разом над новим проектом, обіцяю.

- Ми все вам відшкодуємо. - До побачення.

- Сучка. - Сідниці - клас.

- Ми виграємо суд, Кроссе. - Я не хочу судитися.

Я хочу залишитися в кінобізнесі на доброму рахунку. 10 мільйонів - непогано для початку.

Підпиши папери. Мені пора, я поспішаю на літак.

- Вони грабують тебе, Кроссе! - Я все сказав, Клаудія. Підписуй.

Гаразд. Але ти отримаєш більш ніж 10%.

Крочифісіо, ми чули, що ти зайнявся кінобізнесом.

- Це правда? - Так.

Правда, що ти заклав частину своїх акцій "Занаду"?

- Так, ви ж знаєте. - Ти вплутав Сім'ю в дуже серйозну справу,

не спитавши дозволу. Ти провів ризиковану операцію,

яка може мати тяжкі наслідки.

Ти використовував ресурси Сім'ї - мисливську хатину в горах.

Ліа Вацці і нашого фахівця з почерків Маттео Сосса.

Багато років тому ти просив звільнити тебе від роботи,

яку повинні були зробити інші. Я виконав твоє прохання.

А тепер ти зробив те ж саме для своєї вигоди.

Доне Клерикуціо, я побачив можливість укласти вигідну угоду

і утвердитися в новій галузі бізнесу. Для мене. Для Сім'ї.

Цей бізнес може добре відмивати гроші. Але мені довелося діяти швидко.

А результат?

На жаль, студія "Лоддстоун" порушила умови угоди,

вони хочуть відкупитися від мене за 10% з планованого прибутку.

Це приблизно 10 мільйонів. Я вирішив, що краще прийняти їхні умови і не судитися.

Мудре рішення. Які негідники у Голлівуді!

- Хоч заробив 10 мільйонів. - Ні, 5 мені і 5 Сім'ї.

Спочатку вбий зайця. А потім поділимо його.

- Ще кави, дідусю? - Ні. Не треба, онучку.

Віднині - питай поради щодо всіх серйозних операцій.

- Затямив, небоже? - Звичайно, Доне Клерикуціо.

А ці голлівудські бандити нехай плавають на дні океану.

За здоров'я!

- Жінки і бізнес - погане поєднання. - Афіна тут ні при чому.

Можливо. Та ти май на увазі: якщо вона тебе обдурить,

я влаштую їй "Причастя" і вона зникне з поверхні землі!

Добре, тату.

Боббі сказав, ти ведеш справи як завжди.

І що ти обробив сотню людей, не підводячись з ліжка.

Ти завжди була мені до душі. Тому що не боялася мене.

- Мені потрібна твоя допомога. - Щодо брата?

Ілай, у тебе ж є совість. Бенц намагається обдерти його.

Тут є пряма лінія до Боббі. Просто зніми трубку.

- Ілаю! Це ти? - Дай Кроссу Де Лена 20%.

Нехай подає до суду! Не подасть, ти ж знаєш!

- Ти чув, Боббі. 20% - 20%? Це безумство!

Цим займеться Клаудія Де Лена. Допоможи їй.

Ти що, такий хворий?

Дякую, Ілаю. Я цього не забуду.

Я не видряпаюсь. Лікарі кажуть, потрібна пересадка серця.

Але я старий, нове серце не допоможе.

Ілаю, ти втомився.

Я рада допомогти, чим тільки можна.

- Роздягнися. -Тут?

Просто хочу побачити красиву жінку ще раз. Давай. Зніми кофтину.

Я б сам розстебнув, коли б руки так не трусилися.

Це найсексуальніше... Гудзики.

Я хочу повну програму.

У тебе прекрасне тіло. Краще ніж у всіх зірок, з якими я спав.

- Вечеря буде готова за 20 хвилин. - Кросс!

- Афіно... - Дякую, що приїхав.

- Чудовий вигляд маєш. Дякую.

- Пити хочеш? Є вода. - Вода?

Я подумала, що нам потрібні ясні голови.

Вода - це добре. Я люблю воду.

Напевно, я маю подякувати тобі за те, що я залишилася в кіно.

Клаудія сказала, що студія відступилася, коли мій чоловік покінчив з собою.

- Ти продав свої права і взяв відсотки? - Я не дуже тямущий бізнесмен.

Не треба, я все розумію. А ще я знала Боза.

Незважаючи на будь-які записки, він себе порішити не міг.

Що тут скажеш? Мертвий є мертвий.

Я відразу зрозуміла, що ти допоможеш мені.

Це єдине лиходійство у моєму житті. Схилила людину до вбивства...

Афіно, давай з'ясуємо ситуацію.

Я не вбивав твого чоловіка. А ось що хочу знати,

чому ти його так боялася.

- Що? - Боз відкрив мені таємницю.

Сказав, що у вас була дитина, і ти закопала її в Арізонській пустелі.

- Ти віриш, що я вбила своє дитя? - А ти віриш, що я вбив твого чоловіка?

Якось запитай Афіну... Може вночі, коли ти будеш з нею в ліжку,

І її ноги обів'ються навколо тебе, а її очі буруватимуть діри у твоїй голові.

Запитай про нашу дитину. Яку вона закопала в Арізонській пустелі.

Вона була небезпечною жінкою. Надто віртуозною в ліжку.

Крочифісіо відчував, що вона несе йому загибель, що вона впіймала його в тенета.

Тоді він вирішив, що більше не повинен її бачити.

Далі буде...