Original subtitles

Режисер фільму, який Ви зараз побачите - це молодий мужчина,

мій товариш, хоча знаємося від недавна.

Як він мені пояснив під час наших довгих розмов,

він дуже цікавиться боротьбою Добра і Зла.

Те, що показує в цьому фільмі це вигадка,

вигаданий підземний світ.

Ні мійсця, ні випадки, які Ви побачите, ані персонажі,

не можуть бути пов"язні з підприємством Публічного Транспорту Будапешту,

а віддзеркалюють якусь загальну ідею.

Багато людей попереджувало мене, щоб я не дозволяв на зйомки в підземеллях Будапешту.

Вони переживали, що події і персонажі, представлені у фільмі,

можуть дискредитувати наше підприємство.

Я так не думаю.

Я радий, що ми могли допомогти авторові

зняти свій перший фільм, дозволяючи йому знімати в підземеллях,

разом з їхньою дивною атмосферою.

Я переконаний, що глядачі зможуть відмежувати

місця від історії, яку тут розкажуть,

і не прирівняють персонажів з фільму з нашими контролерами,

бо світ, зображений у фільмі, очевидно є тільки символом.

КОНТРОЛЬ

До дідька.

ВЕЧІРКА МЕТРО

Ей, чоловіче, в тебе кров тече.

- Що ти мені сказав? - Будь ласка, я не хочу мати проблем.

Що ти сказав?

Перевірка білетів.

Що ти сказав?

Казав, що в тебе кров носом тече.

Чого витріщуєшся?

- Це найгірше, що мені доводилось бачити. - Що саме?

Як можеш їсти таку фігню з самого ранку?

Чого це ти так турбуєшся?

Я лише кажу, що той жир не піде тобі на користь.

Тваринні жири закупорюють артерії,

блокують прихід крові до і з твого серця.

Слухай, я снідаю, дозволь мені спокійно поїсти.

Це твоє серце, роби з ним що хочеш.

Саме так. Чого ти переживаєш?

Ні. Це не моя проблема, що в тебе трісне серце.

Воно твоє, нехай тріскає!

Я переймався колись твоїми смердючими сигаретами? Ні.

А ти коптиш цілий час.

Заспокійся. Я хотів, як краще.

Існують люди, яким просто не можна допомогти.

- Цілий час так робить... - Я хотів, як краще, не нервуйся.

Я не нервуюсь!

Не пхай носа, куди тебе не просять.

- Нервується і злиться - Дивися за своєю задницею, добре?

- Злізь з мене. - Хіба я не казав? Злиться.

Ти завжди мусиш випендрюватись! Немає значення, що...

- Що з ним? - Нічого. Спить.

- Нехай відпочине трохи. - Він же ж вдавиться...

Нічого йому не станеться, залиши. Нехай спить...

Це тільки доказує, що я був правий.

Перетворився на результат свого середовища.

Якщо живеш в оточенні агресивних людей,

- ...ризикуєш стати одним з них. - Помилкове коло.

Саме так. Подивися на Мукі.

Що так пахне?

Посунься!

Я вже майже зловив того придурка, але він знову втік.

- Він знову тебе замазав? - Цього разу ні.

- Не бачив, як я підходжу. - Тоді чому ти його не зловив?

Я старався. Вже майже його зловив. Але він мене побачив.

Диявольська сволоч, він має очі на потилиці.

- І все? - Все. А що ти сподівався?

Ви про кого?

- Бігун. "Втікач"! - Що значить "Втікач"?

- Скільки ти вже тут? - Два тижні.

- І ти ще його не бачив? - Ні.

Де Бульчу?

- О, чорт. - Хто такий Втікач?

Секундочку. Хто такий Втікач?

Чекайте! Чуєте?

Послухайте!

Я сказав послухайте!

Конзо і його команда: західна лінія.

Тамас: верхня частина північної лінії.

Чсаба зі своїми перевіряє поїзди на західній лінії.

Роберт має роботу на західній лінії.

Чсаба і решта займуть верхню частину північної лінії.

Тамас аж до верхньої частини північної лінії.

- Де ти був? - Проспав.

Мукі?

Роберте, візбмеш своїх людей...

Вибачте, що заважаю.

Клоуни, чому ви не підете на автобуси, як інші придурки.

У вас випробний термін, то майте трохи траханого здорового глузду,

і закрийте писки, коли я говорю.

І де, вашу мать, Мукі?

- Я саме про це питав. - Мені не потрібні твої дибільні підказки!

Збери рештки своєї команди і займись південною лінією.

Закрийтеся всі.

Цієї ночі ще один зіскочив.

Хлопці з адміністрації дуже нервуються.

Цього місяця це вже сьомий раз.

Наверху переживають, що це відіб"ється на враженні про метро.

Не наша вина, що люди хочуть стрибати під поїзд, а не їхати ним...

Поки що немає офіційної версії, тому справа дуже слизька.

Нас попросили допомогти.

Якщо побачите, що хтось скаче,

або тільки хоче скочити, спробуйте його зупинити.

Що це, блядь, має значити?

До речі...

Зверху вирішили подарувати вам нові лахи,

щоб покращити ваш вигляд.

Ось так це виглядає. Ніяких пов"язок на руках,

воно відщіпається,

відзнака,

і посвідчення з фоткою тут в чохлі.

Одна з команд зможе випробувати нову форму.

Це буде група Ґонзо!

Браво, Ґонзо!

На що ви чекаєте? Забирайтесь!

Елітний спецназ...

Лачі!

Що?

Все добре?

Так, не можу дочекатись, коли знову піду працювати.

Точно?

Бульчу!

Що, будеш працювати за столом?

Звалюй звідси!

Що новго, Бєла?

Як ти, Мукі?

Який галімий день. І навіть ще не почався.

В тебе щось на лиці.

- Тут. - Що це?

Реклама.

Ти бачив моїх?

Тільки Ґонзо з хлопцями.

Не переношу цього поца. Цілий час прилизує собі патли.

Він вважає себе королем.

Ти знаєш, як він дістав цю роботу?

Таа.

Ненавиджу таких придурків.

Їх більше, ніж нас.

Так, ніби срав квіточками.

Скажи мені, сину. Ти любиш, як пахне твоє гімно?

Мені теба знайти своїх. Тримайся, Бєла.

Тримаюсь.

Увага. В метро заборонено курити.

Сюди або туди. Не буду чекати цілий день.

...чистиш цибулю, дрібненько січеш...

і смажиш на олії, щоб була золотисто-жовта,

додаєш перцю, але тут треба вважати,

бо якщо буде загарячий, згорить і буде гірка...

потім додаєш свинячі ніжки і воду...

Я ніколи не думав, що може бути робота гірша, за нашу.

...в кінці доливаєш воду, щоб було приємне і соковите.

Не дивися.

Не переживай. Можеш мене обпісяти, якщо хочеш.

Давай, поригай на моєму плечі.

Ми поговоримо про це пізніше.

Йде Гестапо.

Я знав, що чогось тут не вистарчає.

Я скажу їм, що маленька пташка на мене какнула.

Ти?

- Ми мали тут працювати. - І ви бачили, що сталось?

- Почули тільки крики. - То що ви тут, в задницю, робите?

Ви хочете з ними поговорити?

- Як ти думаєш, він мене чув? - Хто? - Той зі швидкої.

- Чого це тебе переслідує. - Завжди могло бути гірше.

- Тобто? - Ти міг скакати.

Мукі вже тут.

Доброго дня.

Ти знову пропустив ранкову відправу.

- Я проспав. - Проспав! Я дзвонив до тебе вночі.

Мене не було вдома.

„Мене не було вдома”. Добре. Треба було платити?

Що?

Білетик, будь ласка.

Дякую, але я нічого не купую.

Ви такі безнадійні, що вам треба купувати білети.

Ей, Бульчу. Поганяємся сьогодні?

Це виклик?

Таа. Слабо?

Ні, я робив це вже кілька разів. Це ти незайманий.

Цікаво, я ніколи тебе не бачив.

- Це тільки чутки. - Я його бачив.

Хіба що у твоїх снах, Спляча Красуне. Йди проспись, придурку!

Звалюй, горила...

Сам звалюй...

Мавпа!

Коли?

Сьогодні вночі.

- Вибери трасу. - Ні...

...ти вибирай.

Яки ти дивишся на східну лінію, перон 5. Це найдовша.

Добре.

Придуркуваті бабуїни!

Кретини!

- Слухай, що значить "поганяємося"? - Послухай, тібор, нам треба поговорити.

Ok, ok.

- Ти зригався на мої черевики, так? - О, так, мені дуже шкода...

- Насправді? Що тебе так тішить? - Нічого, я тебе слухаю.

- Я хочу щось сказати. - Відійди.

- Тільки одне слово. - Відійди.

- Що ти робив до цього? - Сьогодні зранку?

Не сьогодні, до того, як прийшов сюди, вниз.

- Що ти робив до цього? - Це моя перша робота.

Зачекай. Одне слівце.

Я нічого не сказав... нічого такого...

Дурепа. Я не сказав нічого вульгарного.

Коли той довбаний поїзд приїде?

- Знаєш, що тут найголовніше? - Ні.

Витримка, дисципліна, і найважливіше - самоконтроль.

Ти натягнув догори ногами.

До речі, одягни це, як сядеш, ok?

Вибач.

Повзе глиста.

Куди його понесло?

Доброго дня, показуйте білетики.

Доброго дня.

Доброго дня, будь ласка, білетики.

- Це... це неважливо... - Перепрошую? - Неважливо, не зараз.

- Білет... - В мене нема.

Ні-ні-ні. Білет! Білет!

Перестань гнати!

- Ти вляпався. - Серйозно?

Якщо в тебе нема ні білету, ні грошей, я виписую тобі штраф.

Білет! Білет...!

Я занадто змучений, щоб знову в це бавитись.

- Послухай мене... - Вони тебе почують... - Хто мене почує?

Не заставляй мене.

В тебе отакий.

Я хочу, як краще, кажу тобі, що робити.

- Посвідчення. - Лиши мене. Пусти.

Доброго дня, будь ласка, білети.

Відійди. Скажи „допобачення” і йди собі.

- Будь ласка, покажіть білети. - Я вже сказав, йди собі.

Вони хочуть це все... І ти не знаєш, що зранку...

Ти мєнт? Страховий агент?

- О, Боже... - Гангстер? Тут.

- Який білет? - Ти не маєш?

- Ні. - Тоді я випишу штраф.

Дякую. Білети, будь ласка.

Доброго дня. Доброго дня.

Покажіть білет.

Зачекай, в мене є. Що сталося, дибіл?

- Мені пофіг. - Неправда.

Не фотографуйте. У вас є групова знижка?

- Це не та лінія, мій друже. - Насправді.

Тут десь написано, що це спальний вагон?

- Ну, є? - Ти б хотів, що було?

В тебе такий класний светер, маленька жабко!

Ну що ж, подивимось на твій білет...

Ну, проблема в тому,

- ...що в мене нема ручки. - Я теж не маю.

Що це було?

Візьми собі одну дівчинку.

Я не хочу дівчаток, або білет, або геть звідси.

Ти насправді такий дибіл?

- Покажи мені свій паспорт! - Яка це лінія?

Не заганяйся. Будь ласка, паспорт.

- Яка це лінія? - Закрийся.

- Яка це лінія? - Закрийся, я сказав, закрийся. Давай білет.

- Який ти солоденький. - Не штовхайся, грьобана проститутка.

- Мені подобається, коли ти такий гострий... - Перестань, або я буду нечемний!

Перестань, ти здурів? Відвали, ти хворий.

Що сталося, продурок?

Не розумію. Ти знаєш, що це значить? Це?

Я перевіряю білети.

- Дибіл. - Хрєн.

- Що? що тебе так тішить? - Тобі подобається?

Чому ти мені не сказав, що ти мєнт? Чому?

Ти якийсь начальник?

- Такий маленький... - Ну ось. Що тут у нас?

- В тебе нема ручки? - Я не можу носити все з собою.

Як ти виходиш з дому? Без грошей, ручки, білету...

- Мені треба ходити з секретаркою? - Тільки якщо вона має квиток.

- Ти гнила шестьора. - Шестьора? Ти про що?

- За ким ти слідкуєш? - А ти?

Ти насправді хочеш зачіпати мене?

- Будь ласка, білети. - Бачиш? Твій коханець вже просік. З"їжджай!

Правильно!

Бля. Тримай свого пса.

Скажи йому, бляха, щоб ліг.

Якщо я звідси злізу, відгризу йому башку, обіцяю.

Одягни це. Одягни це.

Перепрошую, пані...!

Дівчино...!

Тепер все добре?

Не можна сюди входити з псами.

Білет!

- Будь ласка, білет. - Ой, так, так...

Я тобі допоможу. „Будь ласка, білет”.

- Ти тут новенький, так? - Що?

- Я питався, чи ти тут новенький, я тебе не бачив... - Що?

Переважно ви не кажете "перепрошую, пані".

Але вийняток підтверджує правило.

Крім того, я ніколи не купую білету.

Ведметик мав білет?

Так.

- Ти хто? - Я Втікач.

А шоб йому! Я осліп! Я нічого не бачу!

Сукінсин.

Йдем!

Що ти робиш? Що з тобою?

- Все добре? - Добре. Біжи швидше!

Точно?

Насправді все в порядку? Тібор!

До чорта, де вони можуть бути?

Обережно, я не можу спинитися...

Оглух, дибіл?

Тримайте його.

Ей, послухайте...

- Чуєте? - Я чую, придурок.

В нас не було шансів.

Jми як найкращі детективи, хлопці.

І я про це.

Я знаю, що соромно, але, здається, я попісявся.

Я йду додому...

Трахане пекло...

Завтра вже не буде так боліти.

Як я то, блядь, поясню медсестрі?

Поламався... дивись... не ходить.

Послухай...

Що значить "поганяємся"?

Я вже йду.

Зачекай, чекай.

Я ж казав, що той гомік тільки випєндрюється.

Він не прийде.

- Що ти казав? - Що він не прийде.

- Я так і думав, що зустріну тебе тут. - Я не міг пропустити таке шоу.

Це К, це Тібі, новенький в команді.

Зачекай, чуєш?

Чекай...

Що значить К?

Це моє ім"я.

Поки що можна відмовитись.

Йди на хуй.

- А що воно означає? - Каліка.

Каліка.

- Ґонзо... - Промивай мозги комусь іншому, дибіл.

- Шнурівки. - Що? - Розв"язались.

Каліка. Йобнуте ім"я.

Це тільки прізвисько.

А звідки воно в тебе?

Бо в меен нема жодного пальця на лівій стопі.

Ти народився такий?

Ні.

Сядемо в останній вагон.

Послухай, що це все значить?

- Що сказав тобі Бульчу? - Нічого.

Це змагання.

Скоріше, російська рулетка.

Де вони тепер?

Десь за нами, біжать за поїздом.

Як тільки поїзд рушив, вони скочили на колію,

і почали нас доганяти.

Це зовсім не легко, на землі лежать дроти і кабелі,

ну, і шпали, звичайно.

В легенях купа порошку з графіту і ти не можеш дихати.

Але найбільша проблема - це наступний поїзд.

Чекай, чекай...

- Це ж останній поїзд. - Останній пасажирський.

За нами ще їде північний експрес.

Північний експрес. Що це таке?

Це насправді останній поїзд.

Останній, який повертається в депо.

- Отже, ти кажеш... - Саме так.

За ними їде ще один поїзд.

Справжній прикол в тому, що північний експрес

ніде не стає.

Секунду, а хто виграє?

А як думаєш? Той, хто перший.

І що тепер?

Покуримо.

Дай закурити.

НЕБЕЗПЕЧНО ВХОДИТИ ЗАБОРОНЕНО!

о, чорт!

Чорт!

ти справжні бог! ти король!

Я йду додому.

Що?

Бульчу!

Прокинься!

- Що ти тут робиш? - Я тобі щось покажу.

Йдемо.

Ходім!

Що таке ти хотіла показати?

Ось.

Будь ласка, сядьте.

Дякую. Це дуже гарно з вашого боку.

- Доброго дня, пані. - Доброго дня.

- Будь ласка, білет. - Звали, я зайнята. - Хвильку.

- Доброго дня. - Бляха, не можу повірити.

Я не вірю, що ти мене знову знайшов. Ти не бачиш, що я працюю?

- Білет на пса, будь ласка. - Ніколи не тикай в нього пальцем.

Ну, що сталось, пане Професоре?

Нічого, я тільки перевіряю, чи все добре.

На що, бля, ти маєш дивитись? Відразу видно, що не все добре.

дозволь мені перевірити, добре? Не розказуй мені, добре, чи ні.

Відразу видно, що не добре.

- Відчепися від мене. - Перепрошую, але я тільки роблю свою роботу.

В задницю тебе і твою роботу. Кого, блін, обходить твоя робота?

- Пес має бути в наморднику. - Що ти гониш?

Псам заборонено їздити в метро без намордника.

Це якийсь хворий гон...

Дивишся на фото чи ти не знаєш, як це робити?

О, так. Немає дати.

Овва, дякую. Ще навчи мене, як це робиться, добре?

- Ти хочеш, щоб я викликала мєнтів? - Я скажу, що ти мене мацав. Так!

- Скажу, що ти злапав мене за цицьки. - Що?

Так, я скажу, що ти злапав мене за цицьки.

Ось тобі, придурок. Поцілуй мене в дупу, гомік.

Взаємно, мадам. Вам теж приємного дня.

- Не можу повірити, не вилазить. - Чого не вилазить?

З таким самум успіхом це можна тримати в скарбниці.

Ну ти поглянь. Ти думаєш, що я не має квитка, бо я бідний?

Тоді чого ти не маєш білету?

З принципу. Не хочу носити з собою кусок паперу.

Бля, ось так це робиться.

- О, так, бачиш? - Неймовірно.

Це Ваше.

Ok. 5 хвилин з тою меншою. Тихо і спокійно.

Вона це насправді любить, я серйозно.

Я не хочу дівчини. Я хочу твій паспорт.

- Витягни, подивись... - Саме це я і роблю.

Ось. Я ж казав, що не в порядку.

До речі, навіть не підписався.

- Хоче обманути. - Ні, ось тут нема підпису.

- Що це таке? - Це мій б... б-б... б-б...

- Я ж задав просте питання. - Й... й... й...

Не цього року, мать твою, не цього. Минулого.

Хто був головним минулого року? Ти чи я?

- Я перепрошую... - Хвилинку.

Будь ласка, потерпіть трошки, ми намагаємось працювати.

- Стій. - Закрийся, або я закличу чоловіка.

Давай, клич коханця. Пришли його сюди. Пришли сюди навіть Бога. Я тут король.

Ящо в нього не буде білету, я відірву йому башку і насру йому в шию.

Будь ласка, білет.

Старий прикол Будь ласка, білети.

Тібор, не нервуйся.

Той придурок мене зловив!

- І що тепер? - Спокійно, я з ним поговорю... Поговорю з ним.

- Заспокійся, давай поговоримо. - Закрийся і з"їжджай!

- Що з тобою? - Ту-ту-ту...

- Я знаю, що це Ваш білет. - Я... я... я...

Але це поганий білет.

Ім"я? Як ти називаєшся?

Як називаєшся?

Але... але... але...

- Що Ви хотіли досягнути з поганим білетом? - Ззаду... ззаду...

Ось, тут... ззаду...

Будь ласка, білет...

Лиши мене. Мені треба зловити поїзд!

- Будь ласка, бо я викличу поліцію. - Бо накладу на тебе прокляття.

- Добре, але спочатку білетик. - Хочеш, щоб я тебе прокляла?

Будь ласка, білет.

Покажіть білет...

Я терплячий...

Тебе глючить? Наїжджаєш на мене?

Це... це... це... мій... мій.

Такі, як ти взедуть мене з розуму!

Не зли мене! Геть звідси!

Я відріжу тобі лапу і ввіпхаю тобі в задницю! По саме зап"ястя!

Будь ласка, білет...

- Ой, вибачте... - Дивний.

Через таких, як ти, моя робота важка!

Через таких, як...

Це через жир. Звірі не їдять жиру.

У всякому разі не стільки.

Брудна робота.

- Вибач. - Вибач...

Давай посадимо його на цій лавці.

- Що сталось? - Бульчу...!

Бульчу! Ти не пам"ятаєш мене? Вибач.

- Привіт, Фері... - Здоров.

Ти жахливо виглядаєш. Я вже не бачив тебе сто років.

- Той хлопець щось до тебе кричить. - Ні.

Це контролер, а в мене немає квитка. В тебе є?

Ні. Вони просто люблять чіплятися до людей.

- Все? Ти виглядаєш дуже рознервований. - Ні.

Ну, добре.

- Їдеш цим? - Ні, наступним...

Менше з тим, в мене ще є трохи часу. Поїдемо разом, поговоримо..

Чудесно...

- Куди ти пропав? Ти був за кордоном? - Що?

Ти працював? Чи подорожував?

- Трохи цього, трохи того. - Старий, класно мало би бути.

- То ти там працюєш? - Де?

- Як де? За кордоном... - Ні.

То ти зараз в місті? Я питаю,

бо чомусь останнім часом ніхто не згадує про тебе.

- А що там в тебе? - В мене?

Мене призначили головою групи.

Вітаю, насправді.

Без тебе було ніби легше.

- Можна я тебе щось спитаю? - Давай.

- Це не моя справа, так що... - Ні... ні...

...якщо не хочеш про це говорити, то я зрозумію.

Твій проект... твоя робота...

Нічого не закрили.

Я маю все, кожний кусочок паперу.

Чому?

На випадок, якщо ти вернешся.

Це би поміняло кілька речей, перевернуло догори ногами...!

Чому ти це не закінчив?

Коли по роках виясняється,

що мусиш виграти кожний бій щодня,

щоб доказати, що ти найкращий в усьому,

я почав переживати, що буде, якщо стане ясно,

бо я не найкращий.

Я не хотів переживати...

Жаль, що ти цього не закінчив.

Ти знаєш, де мене знайти. Подумай про це.

- В тебе гарний галстук. - Дякую.

- Подумай. - Дуже приємно було тебе зустріти.

Мені теж.

Ти не мусиш щодня приносити мені їсти.

Але я люблю це.

Люблю приходити сюди.

- Тату? - Що?

Ти думаєш, я дивна?

На щастя, так.

Я серйозно питаю.

Подумай.

І так я не пеерносила цю роботу...

Знайдеш кращу. Набагато кращу.

Ти виглядаєш, як ангел.

Треба було бачити мене в дії.

Вибачте.

Лачі, допоможіть... Лачі... Я приведу допомогу...

Поговори з ним.

Я зсадив його з поїзда, а він мене вдарив.

- Ясно. Не дозволь, щоб він наробив тобі проблем. - Але це не я почав.

Я тобі вірю. Не кажу, що ти почав. Просто не зіпсуй це.

Я попросив його, щоб він показав білет, а він мене вдарив. Без причини.

Дав мені в ніс.

Слухай, я розумію... залиши його.

Мені вже це все надоїло.

Обідаємо, дядку Бєла?

Бульчу...! Привіт! Що ти тут робиш?

- А ти що тут робиш? - Я?

Я ж сова. Ходи, пригощайся. Бєла частує...

Дякую.

Дякую.

Огірок, помідора, яблуко, цибуля...

Цибуля.

Дякую.

Чоловік заходить в бар і замовляє дренді десять разів.

Бармен питає: десять?

'Так, давай', відповідає чоловік.

- Знаєш? - Ні.

Бармен наливає 10 келішків,

і кладе їх в лінію на столі.

Чоловік бере перший і останній,

і виливає їх на підлогу,

потім випиває осатнні вісім, один за другим.

Бармен дивується:

чому ти вилив два келішки на підлогу?

А той: перший погано смакує,

а після останнього мені погано.

Так сильно болить?

Жахливо.

Я ніколи не чув такого тупого анекдоту!

Анекдот Бєлі.

- Хочеш почути наступний? - Ні. Ні, дякую.

Ну, їж.

Давай...

Дуже дякую.

Не йди ще.

Як можна звідси вийти, дядку, Бєла?

Є багато способів, Бульчу!

Капітальни Іван!

Тут.

- Я ніколи не був у психіатра. - Нічого страшного.

Просто мені не подобається, якщо хтось риється в моїй голові.

Не переживай.

З сокири не звариш зупу.

- Що? - Нічого.

Ця хороба називається нарколепсія.

Якщо я нервуюсь,

коли буджуся, я не пам"яаю, що сталось.

Мені постійно сниться один сон, що в якомусь іншому світі

всі, кому я виписав штраф, мучать мене

розпеченим залізом.

Я не роблю більше, ніж роблять інші...

пляшечка схована в жестянці.

Я беру її з собою, поділену на шнапсики.

Насміхаються з тебе...

Я записався на курс йоги, медитації і таке всяке...

Я втратила свою жіночість... все...

Може Ви маєте виписати окуляри для цих неонів?

Коли наступає маніакальна фаза, я просто ліплю штрафи.

Що це таке?

Я перевірила його білет...

Він був такий красивий, такий шарманський.

І усміхався до мене так мило, я насправді обурилась...

що він усміхається до контролера.

Мабуть, він не бачив в мені контролера, а жінку.

Мені потрібно щось.

Я не знаю, що ці ідіоти від мене чекають...

Я не трахався вже два місяці...

Що це означає, що входити заборонено?

Чому ти лишив білет вдома?

Ліктем, коліном, потім в голову, і по всьому.

Мій брат і я ми завжди змагаємось.

На полі, всюди.

Обоє граємо в групі...

Він на барабанах, я на клавішах, але і так змагаємось.

Я не розумію. Міклось ніколи нічого мені не дає,

в групі грає на всіх інструментах,

він мене вводить в шал.

Мені страшно.

Я хотів би потрахатись.

Я мріяв доглядати псів...

Нарешті мені признали...

Вибачте... Лікарю... ей, зачекай...

Скільки? я це куплю, ok?

Ok, ok, ok, ok...

Заспокійтесь!

- Що сталось? - Самоборона.

- Ми не б"ємо пасажирів. - Вона копнула мене між ноги.

- Після того, як ти почав мене мацати. - Ти хвора сука!

Я цим займусь...

Бульчу, я пожаліюся.

І що ти їм скажеш? Що на тебе напав плюшевий медмедик?

Ведмедик? Ця тварина агресивна.

Сховайся за мене.

Ходім!

Марґіт!

Де ти був?

Хочеш вийти назовні і напитися кави?

Ти на роботі. Розумію.

- Тут недалеко є гарне місце. - Що?

- Гарне місце тут, внизу. - Зараз я вже тебе чую.

Я куплю тобі каву.

Ok.

Цукор?

Гарно тут. Ти часто тут буваєш?

Тільки якщо хочу сподобатись дівчині.

Дякую.

Ти любиш тут працювати?

Та вже якось привик.

Я ніколи про це не думала.

Про що?

Вам тут мабуть тяжко.

Всі нас ненавидять.

Це звучить трохки як паранойя...

Але ж так є. Всі нас ненавидять.

Чому ти ніколи не маєш білету?

Чому я ніколи не маю білету?

Бо не мушу.

Мій тато працює машиністом в метро.

І хто твій батько?

Мабуть, ти його знаєш. Бєла.

Ти донька Бєлі?

Так, а що?

Він дуже милий.

Можна я тебе про щось спитаю?

Чи це правда, що він колись був машиністом на поверхні?

Так.

І що він розбив локомотив на станції Кереті?

Так. Але нікому нічого не сталося.

- Занадто пізно загальмував. - Часом таке стається.

Правда.

Завтра буде бал-маскарад. Я бачила плакати.

- Прийдеш? - Ні.

Тобто, буду внизу, але не переодягнуся.

Чому? Так же ж цікавіше.

Я і так досить веселий, без костюму.

Від чого ти ховаєшся?

Хочеш завтра зустрітись?

Так.

Забереш мене на бал?

Привіт.

Добрий вечір.

Тебе вже шукають з адміністрації.

Сідай.

Хочеш щось, перед тим, як почнемо?

Можна склянку води?

Що сталося сьогодні після обіду?

Подивіться касети.

Вже подивились.

Тут вже не йдеться про твою роботу.

Ти усвідомлюєш собі?

Якщо ти не даш нам відповіді на питання,

ми представимо свою власну версію.

А яка твоя версія?

Включай.

Тут все ще ганяєш малого.

А вже за мить... дивись...

Малий вже на колії.

Це гон. Половини не вистарчає, ви ж це знаєте.

Виключи.

Щороку метром користуються 300 мільйонів людей...

Гамнюк.

Ти думаєш, що я дозволю переходити мені дорогу?

- Я його не спихнув. - Отже, зізнаєшся, що знаєш, що його було зіпхнуто?

- Хто його спихнув? - Не знаю.

А я знаю. Ти.

Чому ти спиш на пероні?

Це не твоя справа.

Отож, відмовляшся відповідати на питання, чому ти спиш на пероні.

Ти тут 24 години на добу,

це дає тобі шанс навчитися,

коли камери включені і як розміщені.

Ти здурів. Якщо ти думаєш, що я його вбив,

тоді де поліція?

- Чому мене не арештували? - Все у свій час.

Дуриш. Ви нічого не маєте. Я не буду козлом відпусти.

Я не дозволяв тобі виходити.

І не треба. Я вже не працюю на тебе.

Стій!

Стій!

що сталося, Бульчу? Про що тебе питали?

Ні про що.

- Ми твоя команда. Вимагаємо пояснень. - Вже ні.

Якщо ті сволочі тебе звільнили, ми можемо боротися.

Не треба, ніхто мене не викидав. Я лишив роботу. Мені вже це надоїло.

- І що ти тепер зробиш? - Будеш лазити по метро?

А може зіпхнеш когось під поїзд?

- Що ти кажеш? - Саме в цьому справа!

З адміністрації думають, що всі жертви були спихнуті,

- ...і що Бульчу це зробив. - Це дибілізм.

- Насправді? - Так.

Хто б міг подумати, що Лачі переріже комусь горло?

Кілька тижнів тебе не було на відправі.

„Проспав”. Я дзвонив до тееб вночі, „я був поза домом”.

Ти брехав, бо днями і ночами ти шлявся по метро

ніби якийсь бездомний.

Про що ще ти брехав?

Я навіть не знаю, чим ти ще є.

- Що ти хочеш від мене? - Дай відповідь на питання. Це правда?

Ти їх зіпхнув?

Бульчу!

Як добре, що ти тут.

Ґонзо! Ґонзо!

Ти траханий дибіл!

Що ти наробив? Ти, ти, урод!

Бульчу.

Сядьмо собі на лавці.

Геть звідси.

Поглянь!

Моєму татові.

Scenariusz i rezyseria: Nimrod Antal

Produkcja: Tamas Hutlassa i Nimrod Antal

Zdjecia: Gyula Pados

Muzyka: NEO

Переклад unza_unza: спеціально для Internati ;)