Original subtitles

Субтитри підготовлені медіасервісом MEGOGO

Що, готовий?

Так. Давай постріляємо.

Ну що, давай.

3:11.

- Готовий? - Готовий.

Час.

3:59.

Ну давай.

Давай.

Готовий?

Так.

4:18.

- Готовий? - Готовий.

Час.

3:20.

Красавчик.

Молодець.

Ну що, пожоще?

Давай.

Давай.

З центру вправо, з центру вліво.

- Готовий? - Так!

- Готовий? - Так!

*баш, сука! *баш! Давай!

Сука.

- Готовий? - Готовий.

Завдання!

Перша, третя, сьома, п'ята в довільному порядку.

Пішов!

Бл*ть.

Нічого.

Завдання!

З правого в центр, з лівого в центр.

Починаєш справа.

- Готовий, бл*? - Так!

- Готовий, сука? - Так!

Готовий? *баш! *баш!

Давай! Давай!

Друга.

Шоста.

Восьма.

Ціль.

Стріляєш в довільному порядку. Поняв?

- Поняв! - Давай!

Стріляй!

Ох*рєл, бл*?

- Ти ох*рєл, бл*? - Що?

- А ну *бони в бронік! - Та пожалуйста!

Сука.

Контужений.

Сука.

Бл*ть.

Бл*ть.

Сядь у печі.

Що, болить?

Та болить, бл*ть.

Ти завтра на роботу хоч вийдеш?

Та за*бала та робота з тими роботніками.

Ходять, дивляться, як на звіра.

І говорять поза очі.

На війну йшов, думав, хоч щось зміниться, бл*.

А х*р, бл*ть, в них все рівно в голові, бл*ть, голова по 2,20.

І царя їм, бл*ть, давай.

Хотів перестріляти те все.

Потім поняв, що легше самому зникнути.

Що, знову криє?

Та пі***ц.

Не пам'ятаю, коли спав останній раз.

Подай палку.

Патрони знову х***ві.

Нормальні патрони.

Привіт, старий.

Здоров.

Х*рня вчора вийшла.

Вибачай.

Та забий. Сам винен.

- Як ти себе почуваєш? - Х*рово. Знов не виспався.

Все з рук валиться.

Треба валити з комбіната.

Вже дах їде.

Куди нам тут валити?

Може, кудись найманцями поїдемо? Знов будем *башити.

Там хоч якийсь сенс є. А що тут?

Тобі контузії мало?

Знову кров.

Смерті.

Ладно. Давай до роботи.

Що це за робота? Що це за халтура?

Я 40 років тут працюю, такого ще не бачив.

Куди це годиться? Хто такий шов кладе?

Ти ж раніше нормально варив.

Переробляй все.

І не жалій електродів. Шов клади товстий.

Прийду, перевірю.

Ви, ваші батьки, ваші діди працювали багато та тяжко

для того, щоб забезпечити своїм родинам гідне життя.

Ви виготовляли високоякісний метал, який купував весь світ.

Ви кували тогочасну Україну.

Проте часи змінюються.

Усе має свій початок і має свій кінець.

І сьогодні я із сумом маю вам повідомити, що цей завод буде закрито на реконструкцію.

Я розумію, що ви схвильовані, але іншого виходу немає.

Прийшли нові часи.

З появою нових технологій працювати по-старому вже не можна.

Проте з новими технологіями приходять і нові можливості.

І ми разом хочемо працювати з вами надалі над новим майбутнім.

Краща Україна, більш конкурентноздатна Україна.

Тому давайте не просто цінувати досягнення минулого.

Ми можемо взяти героїчні здобутки нашої минувшини.

Але давайте приєднаємося до новітніх технологій.

І давайте зараз відсвяткуємо прихід нового майбутнього.

Дякую. Давайте святкувати.

Такі ж старі інструкції.

Які нові технології?

Закриють усе. Закриють.

Куди ж діватися?

Ой, та не кажи.

Ніхто сюди не буде вкладати гроші, я тобі скажу

І, щоб вони там не казали, в Америці вони ж нічого не закривають, розумієш?

Комбінати працюють.

- Працюють. - Вони позбуваються конкурентів.

І, щоб вони не розказували, воно все може приносити прибутки. Розумієш?

Може. Але треба менше красти.

- Точно. - Метал їде за кордон.

Приносить у бюджет у валюті.

І що з цим робити? Борги треба віддавати.

А вони зараз вже більші за ВВП. Ви розумієте, до цього це може привести?

З боргами і онуки наші не розрахуються.

А через два роки тут пустеля буде.

Воду з шахт не відкачують?

Не відкачують.

А вона вже кругом навіть в річці вода солона.

Та її вже пити не можна.

А я пропоную їхати в Крим. Я сам поїду.

Там завалився міст.

- І зараз роботи дуже багато. - І я поїду.

- То що ти його там, розпилиш на метал? - 19 кілометрів.

- Через твого, бл*ть, кореша? - Там тоже не легко.

Радий, що комбінат закрили? Ти за це воював?

- Микола, ну що ти... - Та ладно, спокійно.

- Микола, заспокойся. - Людей вбивав.

- Скільки на твоїй совісті людей? - Він тебе захищав.

Мене захищав? Я тебе просив, бл*ть, мене захищати?

Що, погано жив? В мене була робота.

Зараз її немає. Ідіоти срані.

Виходиш тиждень через тиждень.

Ось наряд, маршрутний лист та пропуск на територію, якщо зупинить патрульний.

На кордоні тут і тут поставиш відмітки.

Тут підпишеш сам. Це за інструктаж.

По техніці безпеки.

А це, що несеш матеріальну відповідальність за транспортний засіб.

- Зрозуміло? - Зрозуміло.

Краще повертайся засвітла. Бо в зоні вже майже немає цивільних.

Якщо зламаєшся, будеш довго чекати на допомогу.

Краще ремонтуйся сам. Необхідний інструмент в ящиках.

І на ніч зливай залишки води.

Обов'язково.

- Щасливо. - Дякую.

Давай бочки.

Давай.

Давай шланг.

Йде?

- Бажаю здоров'я. - Бажаю. Ручку маєте?

Так, маю.

Ось тут.

Добре.

Гарного дня.

Побачимось.

- Бажаю здоров'я. - Бажаю міцного здоров'ячка.

Далі їхати не можна, там зараз працюють сапери.

- В тебе вода? - Так.

Повтори.

Буде вибух.

Плюс.

Давай відійдемо.

Ну що, находите?

Ну, сьогодні сто метрів пройшли, біля чотирьох протитанкових міни.

Напевне, противотанкове мінне поле тут було колись.

Напевно, росіяни думали, що ми на них танками підемо.

Полетіло.

Ну давай, підганяй, я візьму каністру.

Добре, давай.

Як воно тут, взагалі?

Та зараз підключу.

Ох і болото.

Що, тільки ТМ-ки знаходите, чи щось краще?

Та ні. ТМ-ок багато, як ти кажеш, ПОМЗи, ПМ-ки знаходили,

МОНи, 50-ті, 90-ті пацани знаходили.

Все, що можливо, вивозимо, знищуємо, що неможливо - знищуємо на місці.

Підривом.

Роботи вистачає на років 15-20, як мінімум.

Зрозуміло.

А ліпестків вони багато тут насипали?

Да, там в посадкі хлопці біля 50 штук приблизно десь виявили, знищували.

Слухай, а тоді вас якось об'їхати можна?

Да, дивися, от зліва є дорога в нас.

Виїжджаєш на неї. Ми її вже провірили, пройшли, почистили її.

Тільки право-вліво не з'їзджай нікуди.

Виїжджаєш зразу на трасу, там вже розберешся, куди їхати.

Ну понятно.

О, вже повний.

- Добре, друже, давай. - Всьо, щасливо.

Обережненько.

Вечір добрий. Вибачте, що зупинили. Але просто ми тут застрягли.

Три години стоїмо, не можемо ніяк виїхати.

Привіт.

Що стоїш?

Генератор здох.

Машина важка. Ремінь обірвався.

Давай.

Давай гаком до мене, петльою до тебе.

Добре.

Я вас тоді підтяну. Окей?

Окей.

Давайте тоді я з вами в машину, покажу дорогу.

Добре.

Подзвониш нашим, скажеш, що ми виїхали.

Добре.

Добре, що у вас тут тепло. Бо ми там вже більше трьох годин стоїмо.

Ні однієї машини не було. Замерзли страшно.

Машину тільки відремонтували, а вона знову зламалась.

Менше тижня пройшло.

А з такими дорогами воно й не дивно.

У вас тут щось капає.

Оце вона у вас гремить.

Так вона старша за нас обох. Але їде.

І сюди кладіть.

- Привіт. - Привіт.

Добрий вечір.

Ми вас ледве дочекались.

Ми думали, що вже не доїдемо. Так, це ваші.

Це наші.

Підписати...

Ніна, Віталій, ідіть.

Треба працювати.

- Привіт. - Привіт.

Привіт.

Допоможи.

Бери за плечі.

Працюємо.

Доставлено труп.

На трупі одягнено:

куртка зелена, застібається на блискавку

пластикову та ґудзики пластмасові зеленого кольору,

тканина її волога,

по всій поверхні покрита ґрунтом сірого кольору,

також є численні ділянки

руйнування тканини різноманітної форми та розмірів;

кофта флісова чорна, застібається на блискавку,

з двома врізними кишенями, кишені порожні,

тканина кофти волога,

також покрита ґрунтом сірого кольору;

футболка з коротким рукавом, волога,

колір не розрізняється,

на футболці по переднім та бічним поверхням

численні ділянки руйнування тканини,

при дослідженні тканина футболки руйнується;

штани військового зразка,

темно та світло-зеленого кольору,

на лівій штанині бірка

"МА 034 Сніжне 16.03.11:45",

тканина штанів волога, покрита ґрунтом,

по бічним поверхням кишені накладні,

застібаються на ґудзики зелені, кишені порожні;

труси чорного кольору, тканина волога, брудна,

труси без ушкоджень;

бєрци чорні, на шнурках,

на чорній гумовій підошві,

розмір 43...

Вони ще довго? Бо я в АТП спізнююсь.

Ну буквально дві хвилиночки.

Тут ще будуть працювати.

...в бєрцах шкарпетки синтетичні чорні,

в яких знаходяться кістки стоп.

По зніманні одягу труп правильної статури,

чоловічої статі, в стані пізніх трупних змін

у вигляді часткового скелетування та мумифікації.

Голова овальна, на лівій половині мозкового черепу деформована,

в правій лобно-тіменній ділянці волосся пряме, чорне.

Довго він так пролежав?

Рік. Можливо, півтора.

Все залежить від умов перебування.

На передній поверхні шиї накладання ґрунту.

Рот відкритий.

В порожнині рота ґрунт та

шість патронів калібру 7,62, покриті ґрунтом,

вологі, тьмяні.

Це полонений снайпер.

Чому ти так думаєш?

Набої 54-ті.

Легкі, зі стальним наконечником.

Коли снайпер попадає в полон,

після досить інтенсивного допиту набої один за одним

запихали йому в рота, заставляли ковтати.

Коли вже повністю повний рот був, просто добивали прикладом.

Потім закопували.

Можливо, так і було.

Ушкоджень в ділянці шиї не виявлено.

- Права кисть відсутня. - Ще я мушу фотографувати?

Ні, дякую.

- Тоді будем їхати. - Добре. До побачення.

- До побачення. - До побачення.

Права кисть відсутня.

Ліве передпліччя, ліва кисть відсутні.

В суглобовій поверхні вологі,

хрящова частина збережена, щільна.

Піднімаєм.

Шкіряні покрови по задній поверхні тіла на всьому протязі відсутні.

В області лопаток,

в поперековій ділянці, ділянці тазу

м'які тканини відсутні до кісток.

Кістки вологі, тьмяні, ослизненні,

покриті пліснявою.

З трупом доставлено фрагмент черепа прямокутної форми,

розміром 12 на 9 сантиметрів.

Краї його дрібно-зубчасті.

По внутрішній поверхні буро-коричневого кольору,

по зовнішній поверхні світло-жовтого.

Зовнішнє дослідження ми закінчили. Переходимо до внутрішнього та ушкоджень.

Готуйся, Віталік.

Ну у вас і робота.

Кожен день одні трупи.

Ну, насправді, не кожен день.

В нас буває, що ми місяць шукаємо, або декілька місяців.

Тобі не набридло?

Чимось же ж займалась до війни.

Не повіриш, вчилась на археолога.

Тож, можна сказати, працюю майже по професії.

Тільки події сталися не тисячі років назад, а за твого життя.

Ніби свою історію відкопуєш.

На війну як потрапила?

Пішла парамедиком.

Якраз припало на кінець війни.

В нас тоді було дуже багато поранених.

І, нажаль, ми вивозили тільки тих, хто міг вижити.

А зараз маємо повернутися за тими, кого тоді не могли забрати.

Це ж важко. Як ти з цим справляєшся?

Важко.

Але я стараюсь до цього відноситись трохи по-іншому.

Ми даємо можливість загиблим попрощатись з рідними.

Закінчити історію свого життя і свою війну.

Це важливо.

Вам за цю роботу хоч гроші платять?

Ну як платять.

Це наш власний волонтерський проект.

І ми самі шукаємо гроші на фінансування.

Я, в принципі, працюю тиждень через тиждень.

В разі чого, можете на мене розраховувати.

Було б круто.

Дякую.

Давай.

Знайдено труп невідомої особи.

Частково муміфікований, частково скелетований.

На трупі одягнена військова форма російського зразка.

На правому рукаві нашивка з написом "Росія".

На правому нагрудному кармані Георгіївська стрічка.

На лівому рукаві релігійна стрічка.

На голові кевларовий шолом.

На поясі ліворуч знайден саморобний ніж.

На поясі праворуч пошкоджений магазин.

На ногах взуття -

коричневого кольору чоботи на шнурках.

М'які тканини на лівій та правій кистях, обличчі відсутні.

Пакуємо.

Муміфікований труп невідомої особи

у військовій формі з піксельним малюнком оливкового кольору.

На лівому рукаві знайден шеврон Збройних Сил України.

Під футболкою оливкового кольору

знайдені два металевих військових жетона.

Правий нагрудний карман має дефект, пустий.

Зліва во внутрішньому кармані знайден мобільний телефон.

У штанях ліворуч знайдена аптечка.

На ногах чоботи чорного кольору на шнурках.

Бєрци.

М'які тканини голови, лівої кисті

та нижньої третини лівої та правої гомілки відсутні.

Оголені кістки скелету.

Давай мішок, пакуємо.

Кладіть його сюди.

В целофановому пакеті знайдено кістки скелета невідомої особи,

а саме, череп, з відокремленою нижньою щелепою,

хребет та ребра,

права та ліва лопатка,

права плечова кістка, ліва плечова кістка,

на якій знайден фрагмент тканини з написом "Народное ополчение Донбасса",

кістки таза, крижі,

права нижня кінцівка...

- Ти як? - Нормально, пройде.

- ...ліва стопа... - Тримай. Помаж під носом.

Ми всі через це проходили.

- Доброго дня. - Доброго дня.

- Доброго дня. - Доброго дня.

Так, ось документи.

Угу. Хлопці!

Так. Ось тут реєстраційний номер.

Угу.

Тут підпис.

Виписка з моргу.

Угу. Тут.

І тут.

Все.

- Так, ну, це вже наше. - Все вірно.

Коли наступний?

Чекаємо ще результатів.

Ну, десь не раніше, ніж через тиждень.

Годиться розмір?

Давайте я вам продиктую.

- Давайте. - 47...

...69-349...

- Угу. - ...-31.

- До побачення. - До побачення.

Сергію!

Їдем.

Удачі.

Тримай маршрутний лист. Проходь на КПП.

Воду з машини злили, зараз тобі її підженуть.

- Добре. Дякую. - Хай щастить.

- Доброго дня. - Доброго дня.

- Ви мене пам'ятаєте? - Так, звісно.

Як ви себе почуваєте?

Краще, дякую.

Це добре.

- А ви не проти в машині розмовляти? - Давайте.

Я вам дуже вдячна за мій порятунок.

Я розумію, аби ви не зупинилися,

все могло би скінчитись дуже погано для мене.

Наступного разу обережніше.

Тут ще багато мін залишилось.

Не тільки мін.

Моя організація занімається

моніторингом в таких небезпечних зонах.

І я хочу сказати, що через війну ви отримали

зовсім не придатну для життя територію.

З часом все зміниться.

Сотні затоплених шахт та зруйновані заводи?

Вони отруїли тут всю воду.

Це неможливо змінити.

Воду можна підвозити.

Дистилювати.

Можна, але це економічно невигідно.

Мені здається, що єдиний розумний вихід зараз - це виїхати звідси.

Стільки років війни, щоб поїхати?

Всього за 10 років ви очистили території, які були

найдовше отруєні радянськими міфами і гальмували ваш розвиток.

Але зараз вам треба очистити воду та землю.

Для цього потрібні десятки або сотні років.

Мій термін перебування тут скоро скінчиться.

Але моя організація працює в різних країнах.

Є постійні вакансії.

Для вас це можливість виїхати за кордон на деякий час.

Або починати нове життя в Європі.

Я не можу дати зараз відповідь.

Я розумію.

Це мої контакти.

У вас є час.

Коли приймете рішення, зателефонуйте мені.

Я вам дуже вдячна.

Добре. Дякую.

Що тут? Щось серйозне?

Серйозно.

- Самі доїдем? - Не зможемо.

Ясно.

Алло, привіт.

В нас мотор заклинило. Треба буксир.

Ми біля Перми. Десь два кілометри від моста.

Добре, чекаємо.

Давно ти тут живеш?

Ну так, давно.

Мені подобається тут.

Тихо, спокійно.

Тобі ніхто не заважає.

Так же було не завжди?

Не завжди.

Жив, як всі нормальні люди. Потім все раптово закінчилось.

Це тому ти пішов на війну?

Можливо.

Спочатку хотілось просто померти, а потім

побачив одну смерть, другу, третю.

Сам ледве не загинув.

Тоді все змінилось.

Зрозумів, що потрібно жити далі.

Так, а чого не поїдеш звідси?

А який сенс звідси їхати?

Серед нормальних людей буде важче вижити.

Себе ж не обдуриш.

Або сприймаєш таким, який ти є, або просто зникаєш.

Мене таке життя влаштовує.

І взагалі, тут заповідник для таких, як ми.

Може, і так.

Субтитри підготовлені медіасервісом MEGOGO