Original subtitles

ЗАРАЗ ВИ ПОБАЧИТЕ ДЕЩО ПРАВДИВУ ІСТОРІЮ

ЗА МОТИВАМИ ЖИТТЯ ҐЕРІ ДЖОНСОНА.

Отже, що ж має на увазі Ніцше, коли каже:

«Секрет того, як узяти з буття

найбільшу плідність, найбільшу насолоду —

це жити небезпечно!

Будуйте міста на схилах Везувію! Шліть кораблі в незвідані моря!

Живіть у стані війни з однолітками та самими собою!»

До чого він хилить?

Є охочі?

Сильвіє.

Схоже, він каже, що треба йти у світ.

Треба ризикувати й виходити із зони комфорту,

бо життя коротке.

Треба жити пристрасно і на власних умовах.

Що ж, на це в мене є відповідь із трьох слів.

Аб-со-лютно.

Каже чувак, що водить «сівік».

НАЙМАНИЙ УБИВЦЯ

БУЛЬВАР АЛЛЕНА ТУССЕНА

Я знаю, на перший погляд, моє життя здається простим, трохи нудним.

Чоловік, що годує птахів і живе один із котами

в передмісті, але мені подобався мій внутрішній світ.

Я був майже щасливим.

Принаймні задоволеним.

До речі, мене звуть Ґері Джонсон, і вже кілька років

я викладаю психологію та філософію в Університеті Нового Орлеана.

Хоча мені завжди подобалося жити у світі запитань та ідей,

у мене також був хист до всього електронного й цифрового,

тож я знайшов собі додатковий заробіток

на неповний день: агентом під прикриттям у поліції Нового Орлеана.

Після обов'язкового навчання

вже скоро я ховав камери, мікрофони й робив гарні записи,

переважно для справ про замовні вбивства.

Що тут скажеш?

Я займався своїми справами, коли моє життя зробило дивний поворот.

САНТЕХНІЧНА СЛУЖБА R. E. G.

Хай Джаспер пильнує із цим Крейгом.

Кілька звинувачень у нападі, зберіганні...

Привіт, Ґері. Слухай, ми щойно взнали. Джаспер не прийде.

Шеф відсторонив його за тих побитих підлітків.

Нарешті.

Та ми думаємо, ти готовий.

Я готовий? До чого готовий?

Вітаємо, Ґері, тебе щойно підвищили до найманого вбивці.

То перенеси зустріч.

Він ще не прийшов.

- Кілери не скасовують першу зустріч. - Кілери?

Кілерів не існує. Ми тепер за вигадані правила?

Ти мільйон разів це бачив. Ти впораєшся.

А чому ти не підеш?

Нізащо. Якось спробував — мало не вбили.

Я теж не хочу, щоб мене мало не вбили. Ясно?

Я цивільний.

Ми тебе підстрахуємо.

І втрутимося, якщо щось піде не так.

Час іде, надівай пристрій Джаспера.

І почитай оце, дуже швидко.

Тут усе, що ми поки що знаємо, Біллі.

- Що? - Твій псевдонім.

«Біллі». Уперед.

Боже, я здохну.

Як же дістала ця срана культура скасування...

Мені шкода, Джаспере. Отже, Клод послала мене до...

Багато хто був не проти того, що я робив, враховуючи обставини.

Нікого це не хвилювало.

Якщо почитаєш коментарі, там дві третини людей на моєму боці.

Відстій.

Пішли вони.

Пішли вони. Відсторонення на 120 днів зі збереженням зарплати. Бляха.

Я, сука, не проти. Поїду рибалити, лохи.

Усе літо проведу в Пенсаколі.

Подивимося, як тут усі обійдуться без мене.

Чому ти в моїй машині?

Бо Клод сказала взяти твій мікрофон і передавач.

То хто поїде замість мене?

Ти?

Скажи?

Мені здається, є кращі кандидати.

Є, ага.

У цьому є сенс.

У тебе таке незворушне обличчя, його дуже легко забути.

Я в курсі.

Отже, я слухаю їх уже деякий час.

Я ніби й знаю, що казати, але...

Маєш якісь поради? Або прийоми?

Головне — вони повинні тобі повірити. Зрозумів?

Вони хочуть, щоб ти був кілером, тому будь ним.

Не показуй слабкість. Постійно виявляй агресію,

доки не почуєш від них цих слів.

Зрозумів.

Але будь розслабленим.

Ніби все легко й просто.

То мені треба...

спробувати якось...

КЛОД МОБІЛЬНИЙ

Твоя робота — посадити тих виродків за ґрати.

- Що там, Клод? - Новому Біллі треба йти.

- Крейг уже тут. - Гаразд.

Боже...

Перше враження буває тільки одне. Не спаскудь його.

Ти ж не в цих шортах підеш?

Якщо чесно, вони непогані, друже.

У них тіло дихає.

Ага.

Ти Біллі.

Ти кілер!

Ти вбиваєш

професійно!

Обрав поганий столик. Бери їдло й сідай.

Слухай, усе це має ґрунтуватися на довірі.

Еге ж, приятелю.

Ясна річ.

То

давно ти цим займаєшся?

Не твоє собаче діло, бляха!

Ого. Глянь на Ґері.

Ти казав, є робота.

У нього дар.

Нападає, прикинь.

Ти не знаєш мене, я — тебе. Колись у майбутньому

так буде краще.

Дружити ми не будемо. Ясно тобі?

Ясно.

Дихай... Думай, як кілер.

- То... - То...

ти мене оцінюєш.

Я той, хто може ліквідувати твою проблему?

І, щоб ти знав, я теж тебе оцінюю.

Може, ти брешеш?

Якесь несерйозне тріпло?

А якщо зараз ти серйозно, а потім повіриш у бога,

і через провину й докори сумління зізнаєшся у своїх гріхах?

Ти зламаєшся під тиском, Крейгу,

і тицьнеш у мене своїм сраним пальцем?

Ніколи!

Бляха, чуваче, ніколи.

Ба більше, я вже все продумав.

Добре.

Я слухаю.

Я працюю сім днів через сім,

і починаючи з вівторка, у день, коли почнеться зміна не в Гоумі,

кожна секунда мого часу буде задокументована й зареєстрована.

Тому якщо станеться щось погане,

ніхто не подумає на мене, правда ж?

Це не Крейг, ні,

бо Крейг на нафтовій вишці, так же?

За 200 кілометрів від берега в затоці весь цей клятий час.

Як тобі таке?

Хороший план.

Ага.

Гаразд, скажімо, четвер або п'ятниця — це, мабуть, найкращий час.

Я не проти.

То що саме ти задумав?

Та просто ліквідуй їх.

Що саме це означає?

Та годі тобі.

Ти знаєш, що це означає.

Ні, він просто має зникнути назавжди.

Після цього плануєш бути поблизу?

Тобто?

На похороні?

Похорон?

В ідеалі

у похороні не має бути потреби.

Отже, похорону не буде?

Чуваче, вибач, але...

От лихо.

Ми про одне й те саме говоримо?

Зараз спалиться. Повертайся на правильний шлях, Ґері.

Я питаю, бо мені здається,

що ти просиш мене позбутися тіла,

а це для мене більший ризик.

Ясно... Так.

Самогубство, невдале пограбування — я зайшов і вийшов.

А ти просиш мене вовтузитися з тілом, щоб його ніколи не знайшли.

Ясно. Мені просто цікаво...

Як ти це робиш?

Слухай, відкрию тобі кілька секретів.

- Так. - У мене є різні способи,

але в цьому випадку

я, мабуть, виконаю повну програму,

відокремлю голову від тіла, зроблю так зване поховання в болоті.

Знаєш Баю-Гош?

Звісно.

У моєї сім'ї там земля, тож пізно вночі

я непомітно випливу на маленькому човнику,

далі розберуться алігатори.

А ми про тіло говоримо

чи про голову?

Про тіло.

Голова...

Голова — це інша справа.

Голова — це зуби.

Зуби — це проблема, бляха.

Стоматологічні дані, так?

Ясно.

І як ти це обходиш?

Знаходжу місцину в глушині,

вставляю в рот динаміт...

Нема зубів — нема проблеми.

Підриваєш голову, так?

Трясця!

Ого.

А як же відбитки пальців?

Це як зуби, так? Маю на увазі, за ними можуть упізнати тіло?

Що ти робиш із ними?

Бачу, ти дуже ретельно мислиш, і це добре.

Якщо знайдуть безголове, недоїдене тіло,

чого зі мною не бувало, але так,

кінчиків пальців не буде.

Я їх уже відрубав і викинув в іншому місці.

Звучить трохи дивно, але в мене є ритуал.

Я ділю кількість кілометрів на кількість пальців,

тож коли я їду до місця, у цьому випадку за 50 кілометрів...

Опускаю вікно й викидаю по одному кожні п'ять кілометрів.

Просто викидаєш пальці у вікно...

Здуріти, приятелю, ти...

- Ти мастак своєї справи, так? - Є таке.

І до речі, у мене тут не тут срана благодійність.

Готівку приніс?

Чорт, аякже. Ні, звичайно.

У мене є 2 500 готівкою зараз,

а другі 2 500 я віддам тобі після всього, так?

Чудово.

Тепер мені потрібна лише твоя остаточна згода.

Ми укладаємо контракт, від якого ти не зможеш відмовитися потім.

Тому подивися мені в очі і скажи ці слова прямо зараз.

Охолонь. Я думав, ми вже й так домовилися, але нехай.

Слухай, чуваче, я хочу, щоб ти вбив цього типа

так, як тобі буде зручно.

Попався.

Я так і знала.

Будемо на зв'язку.

Маю сказати, друже,

ти крутий профі.

Еге ж.

На наступній зустрічі у тебе буде геть нове життя.

Мабуть.

Стояти! Руки вгору!

Пішли, пішли.

- Якого біса? - Покажіть руки.

- Поверніться, руки. - Що я зробив? Га?

Бляха! Руки геть...

Маєте право мовчати.

Усе, що ви скажете, використають проти вас у суді.

Ви маєте право на адвоката. Якщо це дорого,

суд вам його призначить. Чи розумієте ви ці права?

Я розумію, що тобі краще піти в сраку. Ясно?

Ти його зловив. Молодець.

Гей!

Ого, Денієле Дею!

Взув того виродка.

Отримав гроші, витяг із нього потрібні слова, вау!

- То все було добре? - Так!

Ти зловив його! Молодець, Ґері.

Як по маслу. Що то був за тип?

Не знаю.

Як два пальці. Може, ти оце життя врятував. І як воно?

Приємно. Дуже приємно.

А можеш віддати мої штани?

Ага.

Ох ви й диваки.

Чуєш, Ґері?

У твоєї сім'ї справді є земля біля болота?

Ні, це я вигадав.

Я був там кілька разів, дивився на птахів.

- Дивився на птахів? - Так.

Та що ти кажеш?

Одного разу я бачив трьох чубатих дятлів одночасно.

Чубатих?

Так.

Великі красені, схожі на птеродактилів.

Нібито кузени невловимого білодзьобого дятла,

ходили чутки, що його бачили ще 2005 року,

уперше за сто років.

Був ажіотаж, бо їх вважали вимерлими,

але є думка, що вони, можливо, розвинули

успішну стратегію уникнення людей.

Кондиціонер на повну, Філе?

ПОЛІЦІЯ

Чудова робота, Ґері.

Так, друже.

Гаразд, бувай.

Боже.

Бувай!

Він знає, як смішно говорив?

Навряд, але з Ґері важко сказати.

Викидання кінчиків пальців з вікна щоп'ять кілометрів...

- Хто взагалі таке придумує? - Це якесь особливе збочення.

Можна точно сказати, що в нас є новий кілер,

до повернення Джаспера.

За 120 днів — занадто швидко, як на мене.

Так, бо Джаспер — козел.

Люди майже розчаровуються, дізнавшись...

БАЖАННЯ ЗАКОН

...що кілерів насправді не існує.

Ця ідея про те, що існують люди, як у магазині,

яких можна найняти, щоб усунути проблеми у стосунках

або прокрутити якусь схему з грошима, але зазвичай для комбінації того й іншого.

Усе це — вигадка попкультури. Але оскільки кілери

були основним елементом книг, кіно й телебачення протягом останніх 50 років,

вам нізащо не повірять, що їхнє існування — міф.

Але, звісно, моя задача — не розвінчувати фантазії,

а радше їх втілювати.

До цього в роботі я ставився дуже серйозно.

Хоча я не з тих людей, кого можна спровокувати настільки,

щоб я захотів за щось вбивати або вмирати. Можливо, мене обрали правильно,

бо єдиним, що підготувало мене до нової роботи,

був мій непозбутній інтерес:

вічна загадка людської свідомості та поведінки.

Ваш номер у мене

від друга.

Чув, маємо зустрітися.

Здається, у вас є певні навички й так далі.

Я КЛАДУ ПОДУШКУ ПІД ПУШКУ

Чорт.

Я мав сказати щось іще.

СЛАВА БАРБЕКЮ!

Ну...

Упевнений, ви розумієте, до чого я веду...

Хай там як, передзвоніть мені.

Мене звуть Волт.

Смачний пиріг?

Несмачних пирогів не буває.

Гаразд.

То

що далі?

Мене завжди зачаровують і вражають люди,

які думають, що тип, якого вони вперше бачать,

за невеликі гроші ризикуватиме смертною карою,

щоб утілити якусь їхню божевільну схему вбивства.

Я аж заздрю їхній наївності й пристрасті.

Байдуже, до кого ви звернулися з проханням знайти кілера...

Знаєш, я шукаю людину,

яка допоможе мені з невеликою проблемою, що виникла останнім часом.

Я подумав, що ти знаєш когось, хто таким займається.

Я можу попитати.

Добре.

Хтозна, чи серйозно він це казав,

але чувак був дуже підозрілий. І я злякалася.

Зазвичай таке скерування потрапляє в поліцію.

Яка дає охочим мій номер.

Вам треба сильно рикати. Ррррр...

Я зрозумів, що фантазії про кілера у всіх різні.

Таким чином, я з'ясував, що підбір кілера під індивідуального клієнта

значно ефективніший.

І я вмів бути саме тим, хто їм був потрібен.

Скоро вийде наш альбом, уся ця драма й розголос —

нам тільки в плюс.

Він воює з типом, якого звуть Роб49, це...

Він справжній гангстер.

Тож я відчуваю, що всі подумають:

«Це його справи». Я обов'язково поїду з міста,

тому тобі треба тільки зробити...

Приятелю, мені до сраки твої причини чи твій клятий бізнес-план.

Назви мені ім'я і дай гроші.

Гаразд! Відразу до діла. Мені таке подобається.

Ще до зустрічі зі мною більшість уже все для себе вирішила.

Вони перейшли Рубікон психів і хотіли, щоб я підтвердив,

що їхні найчорніші бажання були виправданими.

Якщо ви зайдете з бічного входу, де будиночок біля басейну,

там немає камер.

Жіночко, у вас розкішний будинок.

І я не дозволю тому сучому сину забрати його в мене.

Ви робіть своє...

А я — своє.

Так, мем.

А коли його не стане,

я буду в тому великому будинку сама-самісінька.

Великий будинок?

Великий будинок...

Звісно, я брав з багатіїв більше, щоб виглядало реалістичніше,

але для мене будь-яка оплата була доказом, тому я брав усе, що вони могли дати.

Тут небагато, але можете взяти і їх теж.

Ти справді хочеш вбити свою маму, Монте?

Ти молодий.

Ти ж залишишся сиротою.

У цьому й сенс.

Я питав про вашу думку?

Убийте ту суку.

І цьому майбутньому шкільному стрільцю суд дав лише

умовний термін.

Як скажеш, босе.

Мої потенційні роботодавці були різними.

Вистачало всяких: чоловіків і жінок,

молодих і старих, багатих і бідних.

Мені подобається самогубство. Воно здається чистим.

Правда ж?

Це просто мрія.

Але шульга не застрелиться

правою рукою.

Людина з фобією висоти не стрибне.

Щоб добре зав'язати зашморг, треба вчитися.

Самогубці хочуть швидше покинути цей світ. Вони не хочуть нічого пояснювати.

Як і я.

Може... здивуйте мене?

Чудово.

Я нещодавно поскаржилася на його психічне здоров'я,

описавши його як схильного до самогубства, тож ніхто не здивується.

Тоді я подам позов на його лікарів за недбалість.

Ви розумна жінка.

Може, порізати вени, а тоді тримати його, доки не стече кров'ю до смерті?

Я працюю у сфері послуг.

Я чула, це безболісний спосіб померти — стекти кров'ю до смерті.

У мене немає таких грошей, про які ви говорили телефоном, готівкою,

але я маю навіть вигіднішу для вас пропозицію.

Дивіться.

Можете забрати цей човен, але не продавайте його в Луїзіані,

бо на нього є заява про виплату страховки.

Але якщо ви відвезете його в Східний Техас, Бомонт або Порт-Артур...

Гарантую, його оцінять мінімум в 6 000.

Швидкісний катер.

Як у «Поліції Маямі».

Так! Як у «Поліції Маямі».

Повірте, із часом ми до всього цього дійдемо,

але спершу я поставлю запитання, бо думаю,

ми часто розглядатимемо цього семестру

поняття особистості, себе та свідомості.

Отже, моє просте запитання таке.

Скільки з вас думає, що знає себе?

Має чітке уявлення про те, хто ви?

Та годі, ви не знаєте себе?

Звісно, знаєте.

Усе ваше єство пронизане цим уявленням про себе.

Це важливо для виживання.

Але в цьому семестрі

ми кинемо виклик цьому поняттю.

Що, як ваше «я» — це конструкція,

ілюзія, гра, роль, яку ви граєте

щодня, відколи себе пам'ятаєте?

Завжди щемко,

коли ваша колишня народжує дитину від іншого.

Побачимо.

Схоже, непоганий курс.

Я знаю, що багато хто зневажає колишніх, але Алісія була моєю найкращою подругою.

Чи хоча б знала мене найкраще.

Якщо моє «я» — це конструкт,

і все це лише рольова гра, думаєш, люди можуть змінюватися?

Так, до певної міри, тобто насправді не надто сильно.

Не знаю. Я от у цьому не впевнена.

Останнім часом було багато досліджень і даних,

що ми можемо.

Просвіти мене.

Я читаю, як дослідники виявляють,

що люди можуть змінювати характер у дорослому віці.

Я працюю над цим із численними клієнтами.

Гаразд. Дай визначення змін.

Добре. П'ять рис, з яких складається особистість.

Так? Екстраверсія, відкритість до досвіду,

емоційна стабільність, зговірливість, сумлінність.

Усіх їх можна змінити за кілька місяців.

У якому сенсі?

Ти маєш утілювати цю рису, а не просто думати про неї.

Це як принцип «удавай»,

де ти вдаєш людину, якою хочеш бути,

і дуже скоро розумієш,

що це і є ти.

А старий ти... куди дівається?

Усе ще існує, тільки значно тихіший,

а новий ти — голосніший.

І ти не стала чекати пару десятиліть, поки я змінюся?

Ну...

якщо є річ, що цікавить тебе найменше,

то це, мабуть, зміни.

Я змирився з думкою, що нормальні стосунки мені не світять.

Ні. Що таке норма?

Дивися на це так: кожен із нас хоча б трохи травмований.

Просто знайди травмованого так, як тобі підходить.

Чи хоча б так, щоб це доповнювало твою травму.

Це вже інша техніка виживання, з залученням іншої людини.

Добре.

Добре.

До речі, про травми,

я думала, що ти просто займаєшся в поліції технічною підтримкою.

А ти агент під прикриттям, що зупиняє вбивства?

Ага.

Я такий.

Вибач, це, мабуть, так дивно.

Я не кину викладати, та ця робота під прикриттям — як польові дослідження.

Як це?

Ти б не повірила, з якою частиною людства я спілкуюся.

Я часто бачу, як любов скисла і стала ненавистю,

і вбивство — просто найкращий вихід.

Нічого собі.

У мене відчуття, що ти ніколи не хотів мене вбити, коли ми були одружені.

- Ти так кажеш, ніби це погано. - Ні. Це просто спостереження.

Щоб убити когось, думаю,

треба бути здатним на серйозну пристрасть.

Я здатний на пристрасть.

Де в чому так, безперечно,

але тобі варто з кимось бачитися.

З психотерапевтом?

Ні. З жінкою.

Чи з ким хочеш.

Моя вірна компанія — це Ід та Его.

Ясно. Тобі треба бачитися з жінкою і психотерапевтом.

Кажу вам, це не найкраще застосування моїх умінь.

Знай, Джаспере: якби не профспілка поліцейських,

у тебе зараз би взагалі роботи не було.

Зрозумів,

але тепер я повернувся, тож поверніть мені мою роботу.

Принаймні я їй навчений.

Може, ти не чув через відсторонення, але Ґері чудово впорався.

Його коефіцієнт засуджених високий, і якщо чесно,

він краще грає, ніж ти.

Ти так вважаєш, Ґері?

Ви вважаєте, що це так?

Статистика не бреше.

Не до вподоби посада?

Може, я знайду тобі щось у дорожньому патрулі.

Трясця. Може, доручите мені драїти унітази, сержанте?

Бо я можу!

Оскільки ти поводишся як козел,

я скажу прямо.

Ми тебе вигороджуємо, ясно?

«Хто це б'є тих підлітків?»

Вони напросилися.

Може, ти забув, на відміну від 9 мільйонів, які бачили те відео,

але народ розлючений, і краще б він до нас не пхався.

Тож скористайся моєю порадою, будь другом собі і всім нам,

заляж на дно і не патякай зайвого.

Зможеш?

Щось іще?

Матір'ю була міс Дель-Ріо.

Вони переїхали до Нового Орлеана після Катріни.

Батьки розлучилися, батька не було.

Короткостроково то перукарка, то бортпровідниця.

Вийшла заміж за Рея Мастерса.

Працює у сімейному нафтогазовому бізнесі.

Тоді...

нічого.

Ні судимостей...

Кілька скарг на домашнє насильство, без арештів.

МЕДДІФІҐЕРОА_88

Ну, Медісон,

хто твій кілер?

РЕСТОРАН «ПЛІЗ Ю»

Смачний пиріг?

Несмачних пирогів не буває.

Рон.

Медісон.

То розкажіть мені, Медісон, ким ви працюєте?

Відданою дружиною.

Явно. Припускаю, що саме про це ми й поговоримо.

І у відповідь на ваше питання,

він не дозволяє мені працювати.

Він нічого не дозволяє мені робити.

Можна мені шматочок пирога?

Звісно.

Він посадив мене на тупу дієту.

Ого, як смачно.

Ой, який симпатичний.

Ви любите собак?

А схоже, що я люблю котів?

Так. Я не дуже люблю котів.

Вони якісь моторошні.

Серйозно?

Так, усі ті історії...

Які історії?

Як ревниві коти душать немовлят і таке інше.

Ого.

- Угу. - Я...

Ви знаєте когось, хто втратив дитину

через смертоносного ревнивого кота?

Це я перевіряю факти.

- Особисто не знаю. - Гаразд.

Але я чула таке від багатьох людей.

Ну от, прошу.

Треба розібратися.

Згодна.

Детективе...

ми зняли з жертви відбитки лап?

Ні, сер, але ми зараз зганяємо підозрюваних в отару.

Це складне завдання, як ми знаємо.

Просто кото-строфа.

Що?

А ви молодець.

Ви теж.

А ви ким працюєте?

Вибачте. Забула.

Ні, нічого.

Це...

складно.

Так.

Повірити не можу, що це роблю.

Мені ви можете довіряти.

І як це зазвичай буває?

Як ви хочете, щоб це було?

Не знаю.

Я просто дуже боюся.

Чому ви боїтеся?

Бо він погана людина.

Ви не знаєте, у яку сім'ю я вийшла заміж, і стає все гірше й гірше.

Розумію.

Ви завжди знали, що хочете бути...

У дитинстві я мріяв про інше.

Ви ніколи не думали, може...

займатися чимось іншим?

Або обрати інший шлях?

Я не замислююсь про таке. Я не сентиментальний.

Так. Що ж, усі ми про щось шкодуємо.

У моїй роботі про таке не думають.

Якби ж і я могла не думати.

Та я почуваюся так, ніби я в тюрмі,

і що в тюрмі я і помру.

Але я не помру в тюрмі.

Бо що, як мій прихід сюди

і зустріч із вами — найкраще рішення мого життя, бо я роблю це для себе?

Вибачте.

Чорт.

Ой, це він.

Я мушу йти, але я принесла...

Можна дещо запропонувати?

Слухайте, це не в моїх інтересах.

По суті, я забираю в себе роботу, але зробіть майбутній собі,

тій, що заслуговує на щасливе, повноцінне життя,

яке їй досі доступне, велику послугу.

Візьміть те, що тут лежить, і почніть нове життя.

Негайно.

Не їдьте додому.

І якщо вам щось буде треба

або якщо ви передумаєте...

мій номер у вас є.

ПОЛІЦІЯ МОБІЛЬНИЙ

Алло?

То ти тепер довбаний лайф-коуч?

Я щойно чув і бачив те, що я чув і бачив?

Не вірю.

Що?

«Що?» Забудь про нашу операцію...

«Можна бути вашим терапевтом?»

Вона не вбивця.

Хай збереться з думками.

Я просто служу загальному суспільному благу.

Якому ще благу?

Такого непрофесіоналізму, як щойно від тебе,

я ще не бачив.

От бачите? Ось що буває, якщо найняти дилетанта.

Та годі!

Я не влаштовував пасток...

Ні, нехай це вирішують присяжні.

Ти їх хоча б посадив.

Добре. Техніка — це таке.

Усе скінчено.

А ви помітили, яка вона гарна?

Цікаво, чи це якось пов'язано?

Ми вже не дізнаємося, чи не так?

Бо цей дивак відпустив її, перш ніж вона встигла скомпрометувати себе.

Це був, скажімо так, незвичайний результат,

так ми про нього й напишемо.

Добре, хай так...

Тоді до зв'язку, Ґері.

- Гаразд. - Бувай, Ґері.

Бувай.

ГУЧНІСТЬ

Боже, він Ґері терпіти не може.

Я вже таке бачила.

Зірка згасає, приходить заміна

і робить усе вдесятеро краще.

Я знаю, що тут він напартачив, але... Яке ім'я він використав?

- Рон. - Йо, Рон просто красава.

Він як білий Ідріс.

Я б радо випив пива із цим хлопцем, і я зараз не про Ґері.

Я б із Роном напилася до відключки.

Я б із ним кокаїн нюхав по дорозі у Вегас.

Я для Рона свою спіраль вирвала б.

Ґері до нього, як до неба рачки.

У Ґері в трусах таке собі, а в Рона —

ого-го.

Схоже, ти б із Роном і сам переспав.

Я був би в черзі за тобою,

якби це було з Роном.

Усе це переслідування було просто

операцією, щоб заманити в пастку!

А цей чоловік —

максимально нечесний, маніпулятивний

шахрай, яких світ не бачив!

Цей Ґері Джонсон — не людина.

Бо в людини є людяність.

Співчуття!

Людина допомагає в моменти слабкості.

Ґері Джонсон полює на слабких.

А що стосується юридичних процедур,

це наче упир під прикриттям

стріляє в комара з автомата!

Я вже до цього звик.

Хоча я надав купу неспростовних доказів,

усе, що вони придумали, — якось зробити мене лиходієм.

І я знаю, що це їхня робота,

але особистий напад — усе ж особистий напад,

і слухати таке неприємно.

Ми, присяжні, визнаємо підсудного винним у висунутому обвинуваченні.

Але в категорії «люди — це вічні загадки»

часто стається оце.

Бо я пробачив їй, а вона пробачила мені,

і, чорт, я робив значно гірші речі.

Вона заслуговує на другий шанс...

Зазвичай за цим було ось що.

У світлі всіх доказів і свідчень, які ми почули,

ми визнаємо підсудного невинним.

Вітаю, Теммі!

Може, їхнє кохання не було ідеальним,

але це все ж було щось.

Згоден.

Клянуся, правова система нашої країни...

Запускай!

...просто в сраці.

- Тримай. - Ні.

Практикуйся, тобі потрібніше!

Ну добре.

Можна зрозуміти тих, хто вершить правосуддя власноруч.

Я щиро вірю в одне.

- У що? - В особисте правосуддя,

коли наша нікчемна система правосуддя дає збій.

- Коли ми це робимо, ще й правильно... - Так.

...особисте правосуддя буде твоїм.

Ти не прийняв цю несправедливість.

Дідько, оце вже ні.

Запускай!

Оце і є та Америка, за якою я сумую.

І не кажи.

Слухай, щоб убити людину, потрібні три речі.

Так.

- Зброя. - Ага.

Набої.

І яйця.

І, боже, у мене цього всього повно.

Сучий сину, Таннере.

Запускай!

Ось про що я говорю.

МЕДІСОН ПРИВІТ, РОНЕ!

ПОДУМАЛА, ТОБІ ЗАЙДЕ.

ПРИТУЛОК ДЛЯ СОБАК ПРОСТЯГНИ ЛАПУ!

Звісно, я б ніколи не перейшов цю межу. Я професіонал.

Але, по суті, вона писала не мені.

А Рону.

Але я не люблю собак. У мене може бути на них алергія.

Фізична й емоційна.

Вони надто набридливі,

догоджають тому, у кого є м'ясо.

Але...

зрештою, усі ми безхребетні.

Просимо дати ще, ганьбимося за чужі недоїдки...

Собаки просто за це не вибачаються.

Друзяко.

Ти прийшов!

Ого, а я думала, це я люблю цуценят.

Я перед таким полощу горло соусом для барбекю, як «Лістерином».

Собаки від цього шаленіють.

Рада, що ти прийшов.

Я радий, що ти запросила.

Ну що, як справи?

Добре. Так.

Важливіше, як ти?

Я чудово.

Так. Усе чудово.

Я майже одразу звідти втекла.

Тепер у мене є власне житло в Сент-Року.

Там безлад, але воно моє. Так що мені подобається.

Я розлучаюся.

- Ого. - Так.

Іноді треба просто зробити крок.

Я дуже радий за тебе.

Побачивши твоє повідомлення, я подумав:

«Вона обирає собачий притулок, щоб найняти мене?»

Ні! Боже, ні. Ти що.

Та божевільна мить минула.

Нова я, нове життя, він...

Подивись на себе.

- Подобається зачіска? - Ще й як подобається.

А йому — ні.

А ще собаки, мініспідниці. І знаєш що?

Я просто надолужую згаяне.

Що ж, я дуже радий, що в тебе все так склалося.

Дякую.

Ні, серйозно, дякую.

Я не хочу бути дивною абощо, але я б не зробила це без тебе.

Ось, я це сказала.

Мені рідко дякують за мою роботу.

Так, і не дивно.

Медісон.

Тут проблема у вольєрі з хаскі.

Код коричневий.

- Привіт. - Привіт.

О. Рон, Джилл.

Джилл, Рон.

Дуже приємно. Допомогти вам?

Ні, ми самі. Ти в порядку?

Звісно.

Маю справи!

Добре.

Ого.

М'яч летить далеко!

Давай!

Ось так!

Ні. Я не вірю.

Що?

Ти не кілер.

Не може бути. Ти обіймав цуценят.

Грався з дітьми.

Відчиняв для мене всі двері.

І все ж ти вбиваєш людей за гроші?

Лицарі вимерли, та я їх не вбивав.

Я тебе ґуґлила, але нічого не знайшла. Ніби тебе й не існує.

Схоже, я лише твоя фантазія.

Гаразд.

Це ми ще побачимо.

Скільки?

Стій, я не хочу... Ні, хочу знати.

Що? Джентльмен не каже, скільки вбив?

Гаразд. Щоб ти знала, я люблю людей.

І все ж убиваєш їх.

Не навмання.

А завжди з певною метою.

Захистити.

І не сумнівайся,

є люди, яких треба вбити.

Адже так?

Так.

То в чому полягає найбільша різниця між...

між справжнім тобою і твоєю професією?

Я б сказав, що справжній я — людина з народу.

Я люблю добре проводити час.

Але...

Для найбільшої ефективності в цій роботі я мушу бути вовком-одинаком.

Я ніколи не повинен привертати до себе увагу.

Щоб ніхто не пам'ятав лице. Чайові — не скупі й не щедрі.

Я не втягуюся в розмови, які можуть запам'ятатися.

Тому я їжджу на Honda Civic.

Я хочу, щоб здавалося, що мене не існує.

Я не знаю. Це моя професійна сторона.

Розкажи трохи більше про непрофесійну сторону.

Я б сказав...

що бути тут із тобою зараз — до біса непрофесійно, але...

Добре. Не хочу, щоб ти був надто професійним.

Яким ти хочеш мене бачити?

Що?

Я тебе лякаю?

Ні.

А я тебе?

Мені варто лякатися?

Залежить від твоїх намірів.

Гаразд.

Ти хочеш знати про мене все. А я про тебе.

Ти знаєш усе, що маєш знати.

Хіба?

Казали, я забагато думаю, щоб бути крутим коханцем.

Що винятковий секс вимагає відсутності думок,

певного тваринного забуття...

Рон мені подобався.

Він був не мислителем. А практиком.

Тому не знаю, чи я просто краще в ролі Рона,

чи річ була в електричному заряді, що пронизував нас обох...

Бо зрештою вона вважала, що кохається

з тим, хто вбив багатьох людей,

а я кохався з тією,

яка явно була здатна замовити вбивство коханця.

Я цим не пишаюся, але це покращило мені секс.

Знаєш, я вже так давно ні з ким не була...

Можна я тобі дещо скажу?

Що?

Це весело.

Згоден.

Мені це подобається,

ми.

Еге ж.

Слухай, я розкрию карти, це тобі застереження:

у мене було кілька подруг, той ранній шлюб,

але через мою роботу, як правило, мені важко

підтримувати те, що більшість вважає нормальними стосунками.

Пішла та норма.

Амінь.

Хочеш побачити мене знову?

Так.

Але...

це трохи складно. Правда ж?

Можна й не ускладнювати.

Це погана ідея.

Мабуть, так.

- Ми ніколи не підемо до мене додому. - Добре. Я й не хочу.

Я ніколи не зможу сказати тобі, де я, в будь-який час.

Якщо за мною стежитимуть, вплутають і тебе.

Я бачитимуся з тобою, як буде змога.

І в нашій відвертості буде межа.

Що менше ти знаєш про мене, а я про тебе...

Добре, що там далі?

«Не закохуйся в мене?»

Я знаю, що це таке.

Я не хочу знати, де ти живеш

чи що ти робиш у даний момент.

Ми просто зустрічатимемося тут, коли захочемо,

а те, що поза цими стінами, — пусте.

Ну, тоді добре.

От і добре.

Ми згодні з умовами?

Де мені підписатися?

Десь іще треба підписати?

Постав ініціали тут.

Десь іще поставити ініціали?

Треба, щоб цей документ був бездоганний.

БЛАГОЧЕСТЯ

ЗАДОВОЛЕННЯ

Фройдівські концепції «ід» та «суперего»,

з точки зору Юнга, перебувають у постійній боротьбі одна з одною.

Суперего —

це наша совість.

Винагороджує за гарну поведінку,

дотримання суспільних норм, моральних стандартів.

А ід...

Ми люди й маємо бажання,

інстинкти, які є примітивними.

Пориви виключно через прагнення до задоволення,

і чхати на наслідки.

А его —

це посередник.

Міст між інстинктом і логікою,

законом і беззаконням.

Завжди пробує максимізувати задоволення,

при цьому мінімізуючи ціну.

УНІВЕРСИТЕТ НОВОГО ОРЛЕАНА ПСИХОЛОГІЯ

Вітаємо в «Медісон Ейрлайнз».

Куди ми летимо?

Кудись у спекотні й тропічні краї.

Ходімо на верхню палубу.

Першим класом усю дорогу.

Сер, будь ласка, відстебніть пасок безпеки.

Для вашої ж безпеки.

Очікується сильна турбулентність...

Тож приготуйтеся до зіткнення.

Знаю, ми домовилися про таке не говорити,

і можеш не відповідати, як не хочеш,

але як ти це робиш і не палишся?

Ну, треба бути розумним, ретельним,

на кілька ходів уперед передбачати, що їм треба.

Ганебний секрет: більшість убивств не розкривається,

особливо тут.

Отже, мій метод роботи — діяти на більш контрольованій території,

а потім перемістити тіло кудись, де ніби написано «хаос».

Хіба це не брудно?

Може бути, якщо ти не розумний.

Швидко: ти в мене стрілятимеш. Куди?

Ні! Нижче.

Нижче.

Ниж... гаразд.

У серце.

Є певні ділянки, наприклад, голова чи шия,

крові там нікуди подітися, окрім як назовні.

От тобі кривавий жах.

А люди, тобто ми — просто великі мішки з кров'ю,

і в нас є велика й гарна грудна клітка,

в якій усе це вміститься.

Доки не перевезеш тіло,

оформиш місце злочину,

розкажеш їм те, що хочеш впарити.

Я завше соромився грати у шкільних виставах,

але якимось чином я знайшов свою сцену,

і кожен арешт був схожий на овації стоячи.

Ми тут дуже ризикуємо.

Це серйозно.

Якщо я візьму цей конверт і піду,

завтра в цей час її голова буде в пакеті із супермаркету.

А решту її тіла зжеруть свині в Опелусасі.

Тепер кажіть мені чисту правду.

Ви цього хочете?

Гаразд. Є ця жінка. Любить додатки для знайомств.

Шукати хлопців.

І вона трахається, як скажена,

з менеджером з Пікаділлі, і ще хоче все забрати.

Я не знаю, як там, звідки ви, але тут у нас

не можна забирати в людини телевізор, собаку і човна.

Нізащо.

Убий ту хвойду.

З радістю.

Ваша честь,

хижак-психопат завжди буде загрозою для суспільства.

З іншого боку, той, хто одного разу скоїв злочин у стані афекту,

раптового хвилювання, як кажуть юристи,

не більш схильний до скоєння цього злочину, ніж інший член суспільства.

У цьому випадку я б охарактеризував

лише намір, думку про підбурювання до вбивства,

хоча зрештою ніхто не постраждав, як свого роду «раптове хвилювання»,

а не замах на умисне вбивство.

Протестую!

Відхилено.

Можете поставити запитання.

Містере Джонсон, ви раніше свідчили,

що, на вашу думку, це була навмисна дія.

Під цим ви мали на увазі, що ви вигадали все це

й примусили їх планувати вбивство навмисно?

У нашій зустрічі не було нічого раптового чи імпульсивного.

Наміри були чіткими, а подальші дії — детальними.

А якщо ви не намагалися примусити, навіщо такі дослідження?

Для чого костюми? Нащо маскуватися?

Звісно, мій клієнт опинився в компрометуючих обставинах,

але моє питання до вас, містере Джонсон, які обставини у вас?

Протестую, ваша честь!

Прийнято.

Що ви приховуєте за цими костюмами?

Кого хочете обдурити?

Що зробив би Рон?

Протестую, захист чіпляється до свідка.

Моя робота — не аналізувати події на зустрічі.

Моя робота — зустрітися з клієнтом у певних обставинах.

Доповнити картину, яку вони вже намалювали для себе.

Я не даю других шансів.

У мене є дещо, з чим можна погратися.

Звучить обнадійливо.

Що в тебе там?

У якій руці?

У лівій.

- Не вгадав. - Ого.

Чорт.

Для чого це?

А ти як думаєш? Я жінка, яка живе сама.

Я маю захищатися.

І всі ці розмови про вбивство мене налякали.

Добре.

Повір, він не дасть тобі більшої безпеки.

У тебе ж є.

То трохи інша справа. Я професіонал.

То ти навчиш мене ним користуватися, чи як?

Зараз?

У нас же ніби був контракт?

Ніщо за цими стінами не має значення?

Рано чи пізно вилетимо з любовного гніздечка.

Правда ж?

А треба?

Гаразд. Я не шарю.

Дірки самі гояться.

Чому це так важко?

Треба тренуватися.

То покажи мені як, крутий перцю.

Ну, ця відстань —

для аматорів, туристів...

Ось моя звична відстань.

Чекай. Просто вислухай мене.

Якщо Місяць контролює припливи, так?

- Так. - А ми переважно з води,

чому повний місяць не впливає на нас?

Сам подумай.

З точки зору теорії це нелогічно.

- Ні, логічно. - Ні.

Фаза місяця не має нічого спільного з гравітацією.

Вона пов'язана з тінями.

Фаза — скільки сонячного світла до Місяця ми перекриваємо.

Гравітаційний зв'язок між Місяцем і Землею,

планетними тілами, постійний,

тож Місяць виглядає по-різному протягом місяця,

але насправді на Землі нічого не змінюється, розумієш?

Гаразд, я не знала, що йду з Нілом, бляха, Деграссом Тайсоном.

Люблю тебе дивувати.

- Потанцюємо, білий хлопче? - Угу.

«У ДІВИ»

Ходімо, забираймося звідси.

- Рею. - Ні, чекай.

Медісон?

Трясця...

- Я тобі дзвонив. - Рею, будь ласка.

Руки були зайняті, щоб відповісти?

Це ще хто, бляха?

Я її хлопець.

Та невже? Ну, а я її чоловік.

- Рею, можна якось... - Якось що, Медді?

Ні, скажи мені. Скажи, Медді.

- Бути приязним? - Бувайте.

Навзаєм, хахалю!

Медісон, ти жалюгідна!

- А знаєш що? Ні. - Рею. Рею!

Ні, я не закінчив, ясно? Відчепися від мене.

Та я жартую, народ.

Ну ж бо!

Хіба тепер злочин — трохи розважитися з новим другом?

Рею, можеш дати нам спокій?

Чорт, Медісон. Не йди від мене.

- Рею. - Не смій іти від мене,

невдячна суко! Ану йди сюди!

- Дідько! - Вибачся, виродку.

Так. Він сказав вибачитися, виродку.

Він професіонал. Він це зробить.

Покажи йому.

Зараза.

Ходімо.

Професіонал у чому?

Так. Професійний мудило.

Знайшла собі кращого, так, Медісон?

- Ще побачимося, професіонале. - Рею, ходімо.

Та пішли ви. Ви, бляха, заслуговуєте одне одного.

- Рею, облиш! Ходімо... - Стули пельку!

Не круто, друже!

Досі не вірю, наскільки це було круто!

Ти... ти був неймовірним.

Той пещений козел ні перед ким не відступає.

Ти бачив його пику?

- Так... - І він просто пішов.

Здуріти можна.

Гаразд, крутелику.

Ніхто й ніколи так не заступався за мене.

Що ж.

«ЗУПИНКА В ТЕДА» БУРГЕРИ

Ось.

Найкраще побачення.

Ого.

Смакота.

Така смакота.

То, схоже, ви з Реєм по-різному сприймаєте ваше розлучення.

Я знаю, як сприймаю я.

Я ж не винна, що він божевільний.

Ти й сам усе бачив.

Так.

Але ви ж розлучені, так?

Бачиш обручку на пальці?

Бачиш обручку на пальці?

Ні.

От і я про це.

Просто яка імовірність того,

що він опиниться в тому ж клубі, що й ми?

Добре, до чого всі ці питання?

Ну гаразд!

Я напартачила.

Я порушила наш контракт.

Але я радо, радо підпишу новий, коли ми повернемося додому...

Ясно. Ти засмучений.

Я засмутився не тому, що наставив пістолет на якогось мудака.

Це пусте.

Просто кажу. Я ж не приводжу тебе туди, де тусуються всі мої друзі й колишні.

Треба, щоб скрізь було чисто.

Це був збіг!

Ого. Якого біса?

Ви подивіться, хто тут.

Я так і думав, що це ти.

Як справи?

Та я просто беру їжу на винос.

Побачив тебе звідти. Я такий, що?

Треба ж, яка зустріч. Здуріти можна.

Познайомиш мене зі своїм другом?

- Джаспер. - Медісон.

Медісон.

Медісон?

Медісон...

Ми не знайомі? У вас дуже знайоме обличчя.

Ні.

Ні, навряд.

Нічого. Може, потім згадаю...

Може, й згадаєш.

Гаразд. Що ж, не буду вам заважати.

Просто хотів привітатися.

Гарного вечора.

Вдалих вихідних.

Був радий тебе бачити.

Добре.

- Бувай! - Бувай.

Оце був збіг.

Хто це?

Один знайомий, з яким я колись працював.

Отже, колишній чоловік, колишній колега...

ми квити?

Ні.

Так.

Я підпишу контракт знову.

Що ми робимо?

Мене не попередили. Я не готувався.

Я наче голий туди йду.

Доведеться добре виконувати свою роботу.

Гелловін скінчився. Більше ніяких костюмів.

Отже. У нас мало що на нього є.

Навіть дозволу на перлюстрацію нема,

тому тільки аудіо.

Його звуть Майк.

Він уже там, чекає, здається трохи агресивним.

Стає страшно.

А ми хоч знаємо, як він виглядає?

Ні, та він казав, що сидітиме сам і читатиме «Ловця в житі».

Що, як ми знаємо, ніколи не до добра.

Усе буде добре, Ґері. Тобі це завиграшки.

Ще одне сцикло боїться зробити це саме.

Ти зможеш, Ґ.

Добре.

Смачного сніданку.

Майк?

Так. Ти Джадд?

Дивися вперед! Це для твого ж захисту.

То скажи мені, Майку, чим я можу тобі допомогти?

- То ти... - Так.

І ти...

Так, я роблю це.

Ну, кажи мені, що ти задумав.

Якщо не прийшов сюди поїсти оладків.

Моя дружина.

Що ти задумав?

А сам як думаєш? Та шльондра мене вбиває.

Я не можу жити, знаючи, що вона десь...

з кимось іншим.

Тому зараз я тут... з тобою.

І нащо тобі я?

Може, розберися з цим лайном сам?

Повір, я й хочу,

але ми зараз розлучаємося.

І я буду підозрюваним номер один.

Отже, мені треба ідеальне прикриття, ідеальне алібі.

То офіційно ви ще не розлучені.

А тобі що до того?

А, я забув сказати. Ще...

Можливо, треба буде двох.

У неї з'явився новий хлопець.

Ще той козел.

І що?

І якщо він буде там, можеш прибрати його теж.

Та мені не важко.

А тобі коштуватиме дорожче. Ти згоден?

Так, пішли вони обоє.

Згода.

Гроші приніс?

Так, ось тут. Повинно вистачити на обох.

Але в мене є особливе прохання.

Я працюю у сфері послуг.

Коли ти це робитимеш, я хочу, щоб вона знала, за що.

Перед тим, як зробити це, подивися їй в очі й скажи:

«Це від твого коханого чоловіка».

Хай це було останнє, що вона, сука, почує.

Знаєш що?

Можливо, я пришию хлопця задурно.

Якого біса?

Що? Це дуже просто.

Ти даси мені гроші. А я все зроблю.

Я сам розгребу це лайно.

Що це в біса було?

Не знаю. Він просто злякався.

Буває...

Хіба?

...немає. Але залиште повідомлення.

Медісон, якщо ти це чуєш, не виходь із дому.

Добре? Я дещо чув про Рея. Дзвони...

Що це зараз було?

- Що? - Що?

У якому сенсі? Тип просто втік?

Не знаю я. Він запанікував.

Усіх не переловиш.

Звісно, з таким ставленням. Якщо їм страшно, заспокой їх.

Як на мене, ти стаєш трохи недбалим.

Може, й так.

Я хотів поговорити з тобою про той вечір...

Он як? А що?

А, ти про неї?

Та я розумію, друже. Тепер мені все зрозуміло.

Усе нормально. Я сам часом трахав підозрюваних.

Нічого такого. Навіть корисно.

Я випадково на неї натрапив. Ясно?

Дякувала, що я підказав нормальний вихід.

Хто б сумнівався.

Я не хочу, щоб ти неправильно це тлумачив.

Ґері,

можеш мені довіряти.

Стій, чекай...

Скажи мені ще раз. Він хоче замовити моє вбивство?

Так! Він хоче найняти мене вбити тебе!

Що ти ніяк не збагнеш? Треба йти.

- І він бачив тебе особисто? - Так.

- І знає, чим ти займаєшся? - Еге ж.

То ти мене вб'єш?

Ти про що?

Ти мене вб'єш?

Ні.

Тоді мені нічого боятися.

Думаю, він може зробити це сам.

Не зробить.

Не зробить. Ні.

Отже. Я запитую сучасних присяжних: який ваш вердикт?

Довічне без права дострокового звільнення.

Дуже сучасно з вашого боку.

Як ви дійшли такого висновку?

Хоча ми вважаємо, що ця людина винна в жахливому вчинку,

навряд чи санкціоноване державою вбивство щось міняє,

воно лише спричиняє більше болю й страждань.

Добре.

Це гарний приклад правової системи,

створеної для реакції на волю її громадян.

А тепер повернімося в минуле, до наших друзів з палеоліту,

25 000 років тому, коли все було зовсім інакше.

У вас немає присяжних.

Немає офіційної правової системи.

Ви просто кочова громада.

То що ви будете робити зі своєю проблемою,

цією екзистенційною загрозою у вигляді вашого божевільного вождя,

що атакує інші племена?

Він убиває. Ґвалтує. Грабує.

Здається, через нього вас усіх уб'ють.

Які у вас є варіанти?

У нас різні ідеї. Дехто вважає, його треба вигнати...

Вигнати його нема як. Ми посадимо його в човен?

Більшість із нас...

хоче його усунути.

Треба робити все для власного виживання.

Не займайте Джеррена.

Як же вирішити проблему?

Стратою.

Безжально,

але історія свідчить, що це потенційно правильний вибір.

Останнім часом з'явилося багато досліджень на цю тему.

І тепер вважається, що такі цілеспрямовані вбивства

відіграють більшу роль у соціальній еволюції, ніж вважалося.

Цей імпульс відсіяти такі дестабілізаційні сили,

імовірно, проходить темною ниткою в нашій історичній ДНК.

Вважалося, ці вбивства мали подвійну мету.

Вони не лише захищали соціальну єдність і норми,

але й усували певний тип агресивної

і незговірливої людини з генофонду.

Хвилинку. Коли наш професор погарячішав?

Сама знаю.

Передасте цю статистику в штаб-квартиру?

Вони знають про тіло?

- Ні. Я ще не встигла їм сказати. - Яке тіло?

Пам'ятаєте жінку, хотіла вбити чоловіка, ми її відпустили?

Він її відпустив.

Медісон Фіґероа Мастерс.

Та, з якою ти був Роном.

Її чоловіка щойно знайшли мертвим.

Перепрошую. Що сталося? Де?

Тіло знайшли в районі Кеббедж-еллі біля шосе.

Може, невдала наркоторгівля. Одна куля в аорту. 38-го калібру.

Ґері?

Так. Коли я шукав про нього інформацію,

здавалося, в нього багато проблем з наркотиками, тож...

Є підозрювані?

Ні. Схоже, вона посварилася з чоловіком

біля бару «У Діви»,

тип з нею навів на нього пістолет.

Ми знаємо, хто це?

Ще ні.

Може, це її новий коханець абощо?

Спробуємо знайти цього хлопця, поговорити з ним?

Мені подобається.

Скажіть, що ви взнаєте.

Ми з Джонсоном маємо працювати над цим разом.

Можна я візьму його з собою?

Звісно.

Ти не проти, Ґері?

Та ні.

«У ДІВИ»

Що ти робиш?

Шукаю того хлопця.

Чорт! Я знайшов його!

Бляха! Я молодець.

Облиш! Що ми тут робимо?

Слухай, я нікому не скажу.

Що не скажеш? Я натрапив на неї знову. Та я не її хлопець.

Я ніяк із цим не пов'язаний.

Стоп. Зразу захищаєшся.

Слухай, ніхто тебе ні в чому не звинувачує.

Мені просто цікаво, ти знаєш цього типа?

Не здається знайомим?

Так, це він вибіг із ресторану.

Як там його звали? Майк?

Рей. Це чоловік Медісон.

Правда ж?

Так.

Розумієш, я взяв і переслухав вашу розмову,

і вона набула для мене зовсім іншого значення.

Ти добре знав, на яку кнопку натиснути тією фразою про хлопця, так?

Га?

До чого ти хилиш?

Ні до чого. Просто...

Слухай, ми ж друзі, так, Ґері?

Хочу дещо тобі розповісти.

З роками я навчився довіряти своєму чуттю

у здогадках, і зазвичай на світ з'являються досить цікаві речі.

Цінні.

Розкажеш, що знайдеш.

Можливо.

Гаразд. Що ж...

Не знаю. Тут нічого немає.

Ти мене налякав.

Привіт.

Чому ти так на мене дивишся?

Як?

Ти дивишся так, ніби щось сталося.

А щось сталося?

Щось незвичайне?

Добре, до чого ти хилиш?

Роне, ще зарано для цього лайна.

Ти чула про Рея?

Що він мертвий?

Так.

А ти звідки знаєш?

Просто знаю.

Ти хоч збиралася мені сказати? Чи не думала, що я дізнаюся?

Так, але хто тобі сказав?

Це моя сфера.

Я слухаю поліцейські рації. Часто знаю, кого вбивають у цьому місті.

З тобою все добре? Дивно, що це тебе не турбує.

Звісно, я хотіла тобі розповісти.

Просто я досі все це усвідомлюю.

Я не знаю, що із цим робити.

Я опинилася в дивній ситуації.

Мені грати роль безутішної вдови?

Але я не вмію прикидатися.

Чи був він хорошою людиною? Ні.

Чи кохала я його? Колись так.

Просто... Люди тужать по-різному.

Я просто мушу знати. Ти якось до цього причетний?

Якого біса я був би до цього причетний?

Який мотив? Ти думаєш...

Я з самого початку відрадив тебе вбивати його, так?

Чи ти думаєш, я сам по собі

вбиваю людей задурно?

Та добре.

Я просто мусила спитати.

Вибач.

Нічого. Я...

Я розумію.

Іди сюди.

Я дуже рада, що ти тут.

Я теж.

То що сталося?

Тобі дзвонили з поліції?

Так.

І що вони кажуть? Є підозрювані? Арешти?

Думають, наркоторгівля пішла не так. Його знайшли застреленим.

Мені так страшно.

Знаю.

Це так дивно,

так раптово.

Але тобі не треба боятися. Чого тобі боятися?

Бо я його вбила.

Ти його вбила?

Так.

Нащо було таке робити?

Ти сам казав. Він прийшов би вбити мене!

То він нападав на тебе. Це було як самозахист.

- Теоретично... - Теоретично що? Що він робив?

Він був чи то непритомний, чи то спав.

І ти його вбила?

Так.

Я вигадала історію, і вони в неї вірять.

Господи...

Боже мій!

Чого ти так психуєш через це?

- Ти таке постійно робиш. - Ні.

Я ніколи цього не робив. Я нікого не вбивав.

Що ти таке кажеш?

Я несправжній кілер.

Ось чому я не посадив тебе за ґрати. Тебе не заарештували.

Бо я працював під прикриттям.

Ти коп?

Ні. Я...

Я викладач в універі. Кілерство — це підробіток,

який вийшов з-під контролю.

То ти весь цей час мені брехав?

Я заплутався.

Я не хотів тебе втратити, а ти спершу зустріла Рона.

І Рон тобі сподобався...

Мені сподобався Рон. Тому я не хотів показувати тобі Ґері.

Хто такий Ґері, бляха?

Я Ґері.

- Я й імені твого не знаю? - Моє справжнє ім'я — Ґері Джонсон.

- Ґері? - Та знаю я!

Вибач.

Вони дзвонили тричі.

Мабуть, щось відбувається. Ситуація, напевно...

Привіт, як справи, Клод?

Ґері, де ти? Ти потрібен нам у відділку, негайно.

- Зараз? - Так, зараз.

У нас є новини про цю Медісон Мастерс.

Добре. Зараз буду.

Вибач.

Я дещо дуже швидко владнаю, а потім повернуся...

Не треба.

Просто їдь, як тебе там.

Може, я зайшов туди Роном, але вийшов Ґері.

Джонсон тут! Філе, кабінет для нарад.

СЛІДЧИЙ ВІДДІЛ

Чекай, ти маєш це чути.

Привіт! Маєш гарний вигляд, Ґері.

Рада, що ти зміг приїхати.

Усе більше й більше схоже на те, що ми напартачили.

Медісон Фіґероа зараз є підозрюваною номер один.

- Серйозно? - Так.

Сідай.

Розкажіть йому, що ми щойно взнали.

З пів року тому

Рей Мастерс збільшив страхування свого життя

на один мільйон доларів.

У полісі, звісно, дружина була вказана єдиним бенефіціаром.

Поліс був до першої спроби найняти кілера,

але у відділі вбивств вважають, тут може бути зв'язок.

Може, після вашої зустрічі вона когось найняла

або зробила це сама.

Зняли з гачка, молодці.

Ти не допомагаєш.

І це було давно.

Ґері, ти колись спілкувався з нею після того випадку в «Пліз Ю»?

Так. Власне, так.

Он як?

Коли?

Я зустрів її в «Зупинці в Теда».

Вона подякувала мені, що я її виручив, дав добру пораду.

Власне, того вечора я зустрів і тебе.

Ти ж із нею говорив.

Ти теж із нею говорив?

Я не знав, що то вона.

Так, то була Медісон.

Думаєш, вона може бути причетною до його вбивства?

Шанс є завжди, але я був би дуже здивований.

Вона здавалася такою щасливою. Пішла від чоловіка.

Зняла власне житло.

І здавалося, усе в неї дуже добре.

Отже, що ми робимо далі, друзі?

Можна коли завгодно викликати її на допит.

Вона, певно, найме адвоката, мовчатиме,

і якщо це зробила вона,

то вже знає, що брехати, і має алібі. Самі знаєте.

Думаю, у нас є лише один шанс почути від неї правдиву історію.

Цей хлопець.

- Я? - Так.

Питання: коли ти на неї натрапив,

ти був Ґері чи кілером?

Кого ти тоді вдавав?

Рона.

Ага, то для неї ти досі Рон, кілер?

Ким іще я міг бути?

Це чудово. Дивіться, вона завжди знала,

що він знає: вона хоче вбити того типа,

і вона, певно, любила його чи довіряла йому достатньо,

щоб їсти з ним морозиво у «Зупинці в Теда».

Гляньмо правді у вічі. Вони знали секрети одне одного.

Вона б ніколи в житті не запідозрила, що він записує їхню розмову.

Думаю, у нас тут є можливість.

То ми інсценуємо випадкову зустріч, де він її розговорить.

Не випадкову.

Несподівану зустріч.

Надіньмо на Ґері пристрій прослуховування

і їдьмо зараз.

Можна обставити це як перевірку через занепокоєння.

Ти прочитав про смерть її чоловіка,

і прямо говориш про те, чому ти хочеш із нею поговорити.

Мені подобається.

Хтозна, що вона скаже, але коли ти її розговориш,

стане ясно, чи вона тобі бреше.

Саме так.

Ти не проти, Ґері?

Думаю, це хороший план.

Дуже хороший.

Надсилайте мені адресу.

Зустрінемося там.

- Зловімо її. - Я поїду з тобою.

Я тебе підготую.

Побачимося у фургоні.

Ти в нормі?

Так.

Добре.

Через тебе вже і я нервуюся.

Серйозно? Йому це треба?

Так. Я хочу мати змогу говорити з ним.

Злови її, Рoне!

Чуєш?

Я підстрахую.

Народ, ви тут?

Чуєте мене?

Голосно й чітко.

Навушники працюють?

- Так. - Чудово.

Пам'ятай: лише аудіо, треба зробити хороший запис.

Зрозумів.

Є розмова.

ПОЛІЦІЯ ЧУЄ. ПІДІГРУЙ.

Виникла халепа,

маємо швидко розібратися, інакше обом гаплик.

Стій, що?

Я РОН. МИ НЕ ПАРА.

Люди знають, що я роблю,

і через ту єдину зустріч мене підозрюють у смерті твого чоловіка.

- Думають, це зробив хтось із нас. - Але не я!

Я знаю, що це ти. Це ясно.

ТИ НЕВИННА. ЗАПЕРЕЧУЙ.

- Розумію. - Я його не вбивала!

Стій, хто мене в цьому звинувачує?

Це маячня! І ти маєш знати: я на це не здатна!

Гаразд, тоді хто це зробив? Що в біса сталося?

- Я знаю, що мені сказали... - І що ж?

Убили, коли купував наркотики. Він був наркоманом.

То ти кажеш, що не вбивала його.

БІЛЯ «У ДІВИ». МЕНЕ ТАМ НЕ БУЛО.

Коли ти бачила його востаннє?

Не так давно, «У Діви».

Це клуб?

Так, це клуб. Я виходила звідти з одним хлопцем,

якого я зустріла на танцмайданчику, і бум, я бачу Рея.

Рей злітає з котушок, побачивши мене з іншим,

починає патякати, погрожувати,

хапає мене, сука.

Інший чувак захищає мене,

вихоплює пістолет і тицяє його Рею в пику.

Розпитай про чувака з пістолетом.

Рей психує.

Іде звідти. Я тікаю. І це був останній раз, коли я його бачила.

То хто цей тип?

Той, хто вихопив пістолет. Як його звати?

Я не знаю.

- Не знаєш, як його звати? - Не знаю.

Ми веселилися на танцмайданчику,

і я спитала в нього, чи не хоче він піти кудись іще.

Він погодився.

Ми вийшли, і тут сталася та фігня з Реєм.

Якщо він і назвав своє ім'я, я не почула.

Отже, ти не знаєш його ім'я.

І виходиш з клубу з якимось незнайомцем, якого вперше бачиш?

Слухай, іди в сраку!

Я доросла жінка. Я незаміжня, і він не був випадковим.

Він шикарно танцював.

Що ж, я радий за тебе.

Бо твій таємничий тип — підозрюваний.

Я чув, його шукають.

Спитай її про страховий поліс.

Чорт, я теж шукаю.

Класні мужики тепер рідкість. Він заступився за мене. Захистив мене.

Тому знаєш що? Якщо його знайдуть, дай мені знати.

ПРО СТРАХОВКУ ЗНАЮТЬ. ВАЛИ НА РЕЯ.

Коли ми познайомилися в «Пліз Ю», тебе мотивували не гроші,

як багатьох інших покидьків, на яких я працюю.

Так, бо це було не так.

А що це за страховий поліс на мільйон,

про який, схоже, всі знають?

Не кажи, що мільйон доларів — це ніщо.

Не бреши мені, трясця. Ти знаєш, на що я здатен.

Сім'я Рея має гроші. Вони таке роблять.

Вони оформляють страховку.

Я навіть не знаю, чи отримаю ці гроші.

Хтозна, може, він змінив бенефіціара, коли ми розбіглися.

Я не розуміюся на фінансах. Рей триндів про гроші...

ФІНАЛ. НЕ СТРИМУЙСЯ. ВИЖЕНИ МЕНЕ.

...інвестиції й таке інше, а мені це все — наче китайською.

І на все в тебе є відповіді,

але тільки не правильні відповіді.

Я кажу тобі правду!

А я знаю: це зробила ти.

Та пішов ти! Я цього не робила.

І як ти смієш приходити сюди і звинувачувати мене?

Геть із мого дому!

Агов, я на твоєму боці. Тому я тут.

Я хочу допомогти тобі вийти сухою з води. Не тому, що я такий класний абощо,

але коли ти будеш поза підозрами, я теж.

Ми можемо вибратися із цієї халепи разом.

Яке ще разом?

Я можу звалити це все на когось іншого,

та спершу мусиш сказати мені правду,

- щоб я знав. - Ну все. Досить.

Ще буду я відповідати клятому кілеру.

Ти не коп! Хай вони з'ясовують, хто це зробив.

Я розказала тобі все, що знаю!

Я тут ні до чого!

Рей був наркоманом і невдахою.

А тепер вали геть із мого дому!

Агов! Востаннє.

Я пропоную тобі вихід.

Я вийду, і ти будеш сама по собі. Я міг би допомогти.

Добре. Мені це не треба.

Як знати, може, за нами зараз стежать,

тож нам не варто більше бачитися.

Чудово.

Як побачиш мене десь, не вітайся.

Нічого особистого.

Усе має бути гладко.

Мене влаштовує.

Бляха.

Ну як враження?

А у вас?

Ти багато разів давав їй шанси зізнатися.

Вона або найкраща на світі брехуха, або ж вона невинна.

Аякже.

- Чорт! Я думала, це вона. - Так, я теж.

Здавалося, вона говорить правду.

А ти що скажеш, Джаспере?

Так. Мабуть, погоджуся. Не думаю, що це зробила вона.

Чудова робота, Ґері. Справді.

То цей таємничий чувак, той, хто вихопив пістолет.

- Може, спробуємо його вистежити? - Ні.

Він схожий на людину, яка навела пістолет на мудака в провулку.

Нічого не сталося.

Так, ми тут закінчили.

Боже мій!

Так! Ось і він.

Власною персоною.

Я знав, що ти приїдеш сюди.

Ну що, по пиву, відсвяткуємо? Я принесу тобі.

- Ти вже маєш. Я теж. - Я принесу.

Яка вона класна.

Що відбувається, Джаспере?

Я буквально щойно розповідав Медісон, які ви з нею феноменальні актори.

Тож я мусив пройти за лаштунки,

зазирнути в кімнату для акторів.

Бо твій виступ був бездоганним,

але ти...

ти, друже мій,

вразив мене до глибини душі.

Може, я завжди тебе недооцінював, Ґері.

Чи... Роне. Вибач.

Ґері... Рон...

Я їх часом плутаю. А ти?

Іноді.

- Так. - Та що, чорт забирай, коїться?

Ну, я буквально щойно казав чарівній Медісон,

що мене б влаштував будь-який розвиток подій сьогодні вдень.

Що якби ти з тріском провалився,

я принаймні повернуся на свою роботу.

Але якби тобі все це зійшло з рук,

і вітаю, схоже, так і сталося,

довелося б мені задовольнитися купою грошей.

Тут ти питаєш: «Яких грошей, Джаспере?»

Або: «Грошей? Звідки?»

А я кажу:

«Страховий поліс покійного чоловіка».

Усе. Стоп, стоп.

Такою буде наша домовленість, згода?

За якою я мовчу,

а ви, друзі, не сідаєте у в'язницю.

- У тебе нічого немає, Джаспере. - Ну, я...

Ні. Між нами нічого немає. Ми пара?

- Усім до сраки. - Я не знав.

Ти зіграв свою партію.

- Вітаю. - Пішов ти! Геть!

Гей! Припиніть.

Залишся.

Котику, сідай. Ми його вислухаємо.

Так, котику, ти поводишся, як муфлон.

Я ж хочу допомогти.

- Допомогти? - Та господи, Ґері!

Досить. Чуєш? Досить!

Ясно? Ну що ти мені париш?

Давайте я скажу першим, добре?

Я стежив за вами обома.

І тут я буду ще відвертішим.

Я хотів повернути собі роботу.

Нічого не маю проти тебе особисто, але йохані йоги!

У мене достатньо доказів, щоб тобі впаяли довічне.

А ти...

співучасник убивства?

Отакої.

Ти довгенько просидиш.

А єдина причина, чому я на 100 відсотків упевнений,

що це зробила ти? Бо я на 100 відсотків упевнений,

що цей твій містер Крутелик...

і мухи б не вбив, бляха.

Ох і спека в хаті.

І за іронією долі,

страхування життя могло б вас урятувати, друзі.

Бо ці гроші наштовхнули мене на думку, що ця...

похмура...

довбана пригода, в якій ми всі були,

насправді може мати щасливий кінець.

Ясно? Отже, того дня, коли ви віддасте мені готівку...

буде...

Трясця!

Чорт!

Мені, бляха, гайки.

Що це було?

Я підсипала йому в пиво наркоту. Сподіваюся, не забагато.

Але якщо він отямиться, я сяду в тюрму...

Я підсипала копу наркотик.

Мені гаплик.

Що ти робиш?

Для чого це?

Зобов'язання.

Убивство копа з рук не зійде.

Зазвичай ні, але з теперішнім Джаспером,

думаю, зійде.

Бо поліція, напевно, думає про нього

так, як оце ми зараз,

що їм просто було б краще, якби його більше не було.

Господи.

То яка в нас легенда?

Його знайдуть у власній машині у якійсь глушині.

В організмі наркотики, на голові мішок,

забоїв чи слідів боротьби нема,

явне самогубство.

Бо дружина кинула його багато років тому, тож...

ніхто не засумнівається.

Він расист, жінконенависник, агресор.

Корумпований коп.

Пішов він.

Ми справді це робимо?

У нас нема вибору.

Слухай, я знаю, що зі мною ти дуже ризикуєш,

і що є деякі фактичні нестикування, з якими ми будемо розбиратися, але...

Схоже, я закохався в тебе.

Ну, це завжди ризик.

І, до твого відома, схоже, я в тебе теж закохалася.

На щастя чи на біду?

Можна погодитися, що точно на біду, чи не так?

ДЯКУЄМО

Так.

То ми в цьому до кінця?

Доки смерть не розлучить нас?

Так, бо я не вірю в розлучення.

Жартую.

То ми згодні з умовами?

Я — так.

Я теж.

Де мені підписатися?

- Де ще мені треба підписатися? - Ініціали тут.

Треба, щоб цей документ був бездоганний.

Десь тут є місце, де мені слід поставити ініціали.

Знаю, цього семестру я дав вам багато інформації,

але в цьому й сенс, чи не так?

Захлинатися, переповнюватися перспективами й можливостями,

бо це те, що пропонує вам життя, якщо вирішите дивитися на нього так.

Я не завжди так вважав.

Раніше я вірив, що реальність об'єктивна, незмінна.

І ми всі просто застрягли, як казали Платон, Декарт і Кант.

Та з роками я дійшов висновку, що істина створюється через поєднання

різних точок зору, і що абсолюту не існує,

ні морального, ні епістемологічного.

Тепер я вважаю, що це набагато потужніший спосіб жити,

оце уявлення про те, що якщо всесвіт не є сталим,

то й ви теж.

І ви справді можете стати іншою і, сподіваємось, кращою людиною.

Єдине, що я знаю точно, — що ваша реальність із часом зміниться

так, що ви навіть не можете собі уявити,

і я закликаю вас бути відкритими до цієї трансформації.

Отже, завершуючи цей семестр,

якщо в мене і є одна порада, щоб ви рухалися вперед

у цьому складному світі, вона буде така:

обирайте бути тим, ким хочете.

І хоч би ким ви захотіли бути після цього курсу,

будьте ним пристрасно й самовіддано.

Бажаю всім успіхів на випускному іспиті.

Можете починати.

Бачиш тих білих птахів?

Зверни увагу на довгий помаранчевий дзьоб. Це білий ібіс.

Поглянь на ті очі. Вони божевільні.

Так, я знаю, що у нас є круасани

і є кекси. Ти принесеш яблучний пиріг?

Так, знаменитий яблучний пиріг Ґері.

Чудово. Гаразд. Записала.

А, і не хвилюйся через костюми, я розберуся.

Слава Богу. Ти найкраща, Медісон. Дякую.

Ми сподівалися, що хтось нам допоможе.

Ґаббі щойно звалила в Аспен.

Я б оце її задушила до смерті.

Так, я знаю.

Ну, до наступної зустрічі.

Як буває з коханням, десь по дорозі воно мене змінило.

Я врешті-решт підібрав правильний коктейль Ґері й Рона.

Зрештою, життя коротке.

Треба жити на своїх умовах.

Мамо, а де ти познайомилася з татом?

Тато був наймилішим хлопцем, якого я зустріла в житті.

Хоч він і вдавав дуже суворого, я бачила, що він тільки вдавав.

А мама, ну, що тут скажеш?

Це було кохання з першого погляду.

З нею я став зовсім іншим чоловіком.

Але у відповідь на твоє питання, ми зустрілися в чарівному місці

під назвою кафе «Пліз Ю».

- Смачний пиріг? - Несмачних пирогів не буває.

Це точно.

ПРИСВЯЧЕНО ҐЕРІ ДЖОНСОНУ 1947 – 2022

ВЕТЕРАНУ В'ЄТНАМУ ПРОФЕСОРУ УНІВЕРСИТЕТУ

АГЕНТУ ПІД ПРИКРИТТЯМ ПОНАД 70 АРЕШТІВ

БУДДИСТУ, ЩО ЛЮБИВ ТВАРИН

НАЙКРУТІШОМУ НА СВІТІ ЧУВАКУ

НУЛЬ УБИВСТВ (ЦЮ ЧАСТИНУ МИ ВИГАДАЛИ)

НАЙМАНИЙ УБИВЦЯ

Переклад субтитрів: Владислава Бурмістрова