Original subtitles

Ось воно!

Аа-яй!

Та все гаразд. Будь ласка, не лякайся.

Красно дякую.

Це ж ти знайшов цю монету, правда?

Навчально-виховний кабінет

Кондиціонер не працює

Певен, що не передумаєш, Каґає?

Так.

А жаліти потім не будеш, якщо зараз відмовишся?

Та й оцінки в тебе хороші...

Невже? Ви мене перехвалюєте...

Йой, дякую, Каґає.

Та й до того ж, доїжджати туди кожного дня не вийде...

тому доведеться знайти якусь квартирку поблизу коледжу.

Але не хвилюйся, і з цим допоможемо.

Дякую вам.

Але я б хотів ще трохи подумати над цим.

Гаразд.

Каґає, уже надумав на кого будеш вчитися?

Ага, напевно.

Брешу.

Навчально-виховний кабінет

А втім, хіба ж це не звична річ для мене?

Чуєш, Каґає? Отримав рекомендацію?

У мене й не було цього на меті.

Ясно, та все буде добре.

Пане Каґає! Дасте списати домашку?

Звісно, ось.

Дякую!

Ооо!

У чім річ, Нано?

Чула, він не отримав рекомендацію?

Аа? Та забий.

Та й кому потрібен той коледж?

Бути нормальним добре.

Добре нічим не виділятися.

Гайда працювати! Ось там буде веселуха!

Можна на заводі працювати!

Немає потреби бути самим собою.

Йой, ще б витерпіти фіз-ру.

Сьогодні буде біг.

Серйозно? При такій-то спеці, вони не збожеволіли?

Що там?

Та нічого.

Я прикинувся, що не бачив.

Не ватро виділятися.

Усе ж... я...

Номер, який ви намагаєтеся набрати, більше не обслуговується.

Будь ласка, перевірте правильність набраного номера.

Усе, я побігла!

Гаразд!

Нано, щасти!

Може його збила машина чи щось типу того, дурнуватий єнот.

Ідзумі?!

Трусики...

Аа!

Каґає, ти ж прямо на них глядів!

Не будь таким прямолінійним!

Га?!

Каґає, який же ти - збоченець!

Крутий у неї кидок, ще досі ніс болить...

Привітики!

Міфуне!

Слухай-слухай, чув уже? Я отримала рекомендацію для коледжу!

Оо, вітаю...

На правду, я й не очікувала, що у мене були хоч якісь шанси.

А мама ж як зраділа, глянь-но!

Віта

ння

чко!!

Он як? Пощастило тобі.

Пробач, але я маю прибирати.

А хіба ж вона не мало б бути твоєю...

ця рекомендація?...

То чому?

Цю рекомендацію, ти заслужила лиш своїми силами.

Дякую.

Чекай?!

У тебе такі брудні штани. Що трапилося?

Та ніц важливого.

Правда у тому, що жодних проблем з зором у мене більше немає.

Він просто раптово покращився.

Точно. З якоїсь причини моє тіло... в одну мить...

Полум'я?

І воно близько!

Точно, треба дзвонити на 101!

Цей запах...

Усередині... хтось є?

Не лізь, куди тебе не просять.

Але ж... усередині мене сидить справжній звір!

Й гадки не маю, чому саме я отримав цю силу.

Чому ж я маю такий гострий нюх?

І...

цю химерну подобу монстра!

Я просто не розумію цього!

З усіх можливих речей на світі, чому саме це опудало?

Чому я став собакою?

Це якесь божевілля...

Годі, хай там як, треба врятувати її.

Але я ледь ногами рухаю, і майже нічого не бачу.

Хоча це зараз не на часі!

Треба квапитися.

Ну чесно, що це за монстром я став?

А втім, саме завдяки цьому вдалося врятував її.

Монстр усіх урятував, чи якось так.

Ні, скоріше милий талісман усіх урятував.

Угу, добре, що хоч десь ця подоба мені допомогла.

Та й ніхто не бачив мене.

Що це? Її чудовий... запах...

Що це я... роблю?!

Наступна новина...

Сьогодні, рано-вранці, відбувся ймовірний

підпал лісозаготівельного складу.

Це був навмисний підпал лісозаготівельного складу?

Цебувнавмисн;ийпідпал;;

підпал

.

Цебувнавмисн;ийпідпал

На щастя, ніхто з людей не постраждав.

Як зауважили пожежники,

уся будівля була облита керосином,

Очманіти, це ж зовсім не далеко від нас, якось страшно.

а поліція вже почала розслідувати ймовірний підпал.

Чому... мого телефона... нема?!

Тільки не це, я там його?...

Що ж тепер робити?

Якщо почнеться розслідування...

Привіт!

О, ранку!

і мій секрет стане явним...

Цей запах...

Каґає Шюїчі.

Це ж... твій телефончик?

Я так і знала, що це був ти.

Ніхто не хотів вірити мені. Навіть здавалося, наче я збожеволіла.

Повірити не можу, що ти був так близько.

Приділиш мені хвилинку?

Так сталося...

що я цікавлюся монстрами.

Її запах...

Ні, потрібно зосередитися!

І повернути свій телефон!

Немає.

Ось ти де, монстрику.

Я сподівалася, що тепер, коли хтось дізнався про твій секрет,

ти рознесеш цю школу...

Розчарував же ти мене.

Дякую, що підібрала мій телефон.

Ого, ти такий відвертий.

Одначе, чому ти називаєш мене монстром?

Навіть якщо вона бачила мене у тій подобі,

у неї немає жодних доказів, що це був я.

До того ж, вона надихалася чадним газом, і не могла бути цілком при тямі.

Прикинуся, наче їй це привиділося...

Я вже не вперше це чую, але що це значить?

Он як! Гадаю, я просто помилилася. Ось, забирай його.

Усе ж якось дивно...

Я впевнена, що бачила це.

Монстра, який ледь не зґвалтував мене.

Посміхнися на камеру!

Як же це мені подобається.

Гмм, у цій подобі ти навіть красивіший.

Ти так і будеш стояти на виду у всіх?

Щось сталося, Нано?

То мені привиділося?

Цей пістолет, справжній?

Не знаю! Гадаю, це іграшка.

Годі вже! Якщо хтось побачить мене...

Не вийде, спершу, розкажи мені про цю подобу.

А якщо відмовишся, я просто розповім усім, що ти - монстр.

Буде ж весело, хіба ні?

Як же ж люди відреагують, коли дізнаються, що монстри справжні?

Ти ж можеш стати знаменитістю на ТБ.

Або ж тебе можуть пошматувати, як якогось піддослідного пацюка.

Напевно, так і буде.

Ти звісно ж виживеш, але станеш іграшкою в їхніх руках.

Та я нічого не знаю! Чесно, не знаю!

Одного разу, я просто змінився.

Я й гадки не маю, що це таке!

Тоді гаразд. А втім, якщо ти збрехав, я засмучуся.

Чому це трапилося?

Точно, я ж зовсім забувала представитися.

Кличуть мене - Аокі Клер.

Аокі

Ао кі;

Клер

Таке... ну, красиве ім'я.

Я - першокласниця.

Вона молодша за мене? І аж на два роки!

Що з твоїм лицем?

Та нічого!

До речі, Шюїчі...

Не клич мене на ім'я!

Знаєш, що це таке?

Ні, ніколи такого не бачив. Це монета?

Хтозна, схоже, вона якось пов'язана з вами - монстрами...

Вами?

Якщо не знаєш, то забудь.

Стривай-но!

Не стій там, як вкопаний, ходімо.

Ласкаво прошу. Це моя домівка.

Почувайся, як у дома. Окрім мене, тут більше нікого немає.

Йой, як же там спекотно, ненавиджу літо.

Ще й ті комахи... і на сонці можна згоріти.

Це мій перший раз в дівочій кімнаті. Тобто у квартирі!

Стій, що ти?...

Хіба ж це не очевидно, переодягаюся.

Переодяга?...

Я так спітніла від цього стресу.

Бути такого не може, вона одна з тих нудисток?!

Не вірю, вона ще не зняла білизну...

Нудистка!

Не треба соромитися.

Я ніяк не міг цього уникнути.

І моя реакція... цілком нормальна для дорослого хлопця.

Будь гарним хлопчиком і зачекай трохи.

А якщо ворухнешся, уб'ю.

І не забувай, ти маєш робити те, що я скажу тобі.

Я... я ж тебе врятував...

Якби не я, ти б там згоріла заживо!

Я твій...

Маєш рацію.

Ти повністю зруйнував моє самогубство.

Отож, ніхто не вірив мені, що монстри реальні.

Але я нарешті знайшла тебе.

Клер, що ти таке ка?...

Ти ж допоможеш мені, Шюїчі?

Хто це?

Не знаю.

Шюїчі, це ворог!

Ворог?

Хто в біса ти така? Та ще й ось так вриваєшся...

Віддай монету.

Монету... Ось цю маєш на увазі?

Он як, ти ж її хочеш, отже, маєш знати, що це таке, еге ж?

Може і мені розкажеш, що це за штучка?

З нею...

ти отримаєш силу, але втратиш усе інше.

Віддай монету.

Шюїчі, не вбивай її. У мене є кілька запитань до неї.

Я й не збирався! Узагалі, нащо мені її вбивати?!

Та не смикайся!

А тепер почнемо з самого початку. Чому б тобі не представитися?

Ну ж бо, годі мовчати. Як тебе звати?

Точно. То ви теж збирачів, еге ж?...

Що ж, це мені більше не знадобиться.

А втім, скільки б вас не прийшло...

скільки б вас тут не було...

я всіх вас запросто здолаю!

Ти... така ж, як я?...

Монстр!

Жалюгідно!

Епізод 2

Справжнє значення пустоти