Original subtitles

Downloaded from YTS.BZ

Official YIFY movies site: YTS.BZ

«Тисяча й одна ніч».

Славетні оповіді й легенди стародавньої Персії.

Завжди вважалося,

що це лише дитячі казки,

але це дуже далеко від правди.

Декілька місяців тому

знайшли документ, написаний самим Сулейманом Величним,

султаном Османської імперії.

Він зветься «Тисяча й дві ночі»

та доводить,

що всі ті чарівні історії - правда.

За його словами, лампу знайшов

хлопчик-селянин на ім'я Аладдін

на початку Х століття.

Лампа була чарівною

та подарувала йому три бажання.

Багато років по тому, банда грабіжників на чолі з Алі-Бабою

знайшла лампу та сховала її в пустелі,

сорок розбійників.

Минуло ще століття,

і мандрівник, який досліджував світ,

знайшов лампу, Синдбад-мореплавець.

Його оточили пірати,

і він сховав лампу десь у Греції.

На цьому «Тисяча й дві ночі» завершуються.

Сулейман присвятив усе життя

пошукам лампи,

щоб поширити свою імперію на весь світ.

Та йому це не вдалося,

і про лампу забули.

Дотепер.

Агов! Повернися!

Ось ти де.

- Олімпіє Стоунс! - Бубу!

ТЕД-МАНДРІВНИК І МАГІЧНА ЛАМПА

Олімпіє Стоунс!

Що я казав тобі про втечі?

- Муммі. - Ти припиниш? Що відбувається?

Перевірка… ця штука працює?

Олі!

Привіт, фанати Мумії!

Це ваш друзяка, з самого Лондона, Великобританія.

Дивіться, хто зі мною, мій приятель Джефф!

Нумо, Джеффе! Скажи «що»? Бридота.

Бельсоні, друже, скажи щось моїм підписникам.

Нумо! Покажи мені клас.

ЯК ЖИТТЯ, БРО?

Муммі!

- Олі, що ти тут робиш? - Муммі!

- Олі, ходи сюди! - Давай. Іди до татка,

не будь скалкою в моїх бинтах, добре?

Муміє, обережно, це дуже небезпечно.

Агов, я знаю. Я профі.

Ні!

Порядок! Я цілий!

Дзвін врятував.

НІЧОГО-ГІЛЛ

Династія Мін.

1412 рік.

Ці речі дуже крихкі. Будь обережний.

- Боже мій! - Дозволь мені її полагодити.

Клей В7124

для пористих поверхонь має підійти.

Ремонт завершено.

- Якого дияв… - Ось ти де!

Я казала тобі бути поряд.

Пробачте. Я Сара Лавроф з Чиказького університету.

А ця штука?

Я археобот.

Можу бігати, копати та перекладати будь-яку мову, живу чи мертву.

Знаю історію та звичаї тисяч цивілізацій.

А ще жартувати вмію! Тук-тук.

Хто там?

Будь.

Будь хто?

«Будь що», що можеш ти, я можу краще.

Це прототип робота,

якого мені доручили тестувати.

Він має «полегшувати нашу роботу».

Люба, ми спізнимося.

У нас квитки на мюзикл,

а я хочу похизуватися цими неймовірними тканинами,

які я взяла у готелі.

Зігрівачі для ніг такі класні!

ГОТЕЛЬ «РОЯЛ»

Це зветься «халат», і це не подарунок.

Його треба повернути.

Привіт, дорогенький, я Ра-Амон-А, великий фараон…

Колега! Вона - колега-археолог.

Ми шукаємо антикварні дротики,

ХІХ століття.

Здається, у мене є чимала колекція.

Так-так, стій. Одну хвилинку.

Що означає «вертаймося в готель»?

Ми лише приїхали сюди!

Треба побачити зміну варти,

зустрітися з Шерлоком Холмсом, попити чаю о 5:00…

Пробач, Муміє, та Олі треба поїсти та здрімнути.

Олі… завжди Олі!

Якщо вона втомилася, дай їй кави!

Муміє, припини!

Діти не п'ють кави.

Пробач, та ми йдемо у готель.

Просто клас.

Робимо лише те, чого хоче вона.

Друже, годі, не ревнуй.

Ревную? Муа?

Ревнощі тут ні до чого, друже.

Я злюся, бо, здається, ти любиш її більше, ніж мене.

Гей. Звідки це в тебе?

Це моє! Не твоє. Второпала?

Не чіпай мої речі, мала!

Що вона зробила з тобою, моя Долорес? Вона тебе скривдила?

Сонечко, ходімо у готель.

«Сонечко»? Мене ти ніколи не звеш «сонечком»!

Це все, що в нас є.

Дротики!

2047 дротиків, якщо точніше.

Приберіть цю штуку!

Ти не можеш ненадовго вимкнутися?

Не можу. Моєї батареї вистачає на три роки.

Десять хвилин у 5G.

Двісті років я була замкнена у музеї,

а тепер я вільна, але ти привела мене в антикварну крамницю.

Гарна ж ти подруга…

Пробач, та мені потрібен цей дротик.

Це як шукати голку в стозі сіна.

Вони всі на вигляд однакові.

Прийнято!

Хочеш, щоб я знайшов голку у стозі сіна?

Дякую, та я б сама знайшла.

Я помітила нотку заздрощів?

Щодо цього непотребу? Що ти, я просто хвилююся.

Ці штуки можуть позбавити археологів роботи.

Помиляєшся, Саро. Мені не потрібна твоя робота.

Я лише хочу працювати за тебе, щоб тобі не доводилося нічого робити.

Святі зорі, який красень.

Мені потрібен цей королівський дротик.

Оце так! А який голос!

Хто цей бог, що спустився на землю?

Сулейман VIIІ,

нащадок Сулеймана Величного.

Його родина століттями шукає лампу.

Де він?

Він зве себе «Величним»?

До мене відтепер звертайся «Рамона Надзвичайна».

Доповідаю: нас помітили неприятелі.

ГОТЕЛЬ «РОЯЛ»

Ну ж бо, Олі. Чому ти ніколи не їси зі мною?

Тобі подобається?

Одного дня він стане твоїм. Подарунок від татка.

Я ледве знав свого, уявляєш?

Та не хвилюйся, я не допущу такого з тобою.

Разом назавжди.

Я обіцяю.

Ні, Олі!

Ти маєш простягнути свій мізинчик. Ні-ні!

Отакої…

Як же ти файно малюєш…

Та пам'ятай,

Мумія - не єдиний член родини, так?

Я теж в ній є.

- Муммі! - Ні. Тед. Татко.

Намалюймо нас з тобою разом.

Ось ти,

ось мама,

а цей файний археолог -

твій тато.

Теде, нам треба поговорити!

Муммі!

Хіба дитина не збиралася спати? То вперед.

Давай. Бувай. Топай собі!

Слухай. Оскільки в нас вдома останнім часом людно,

можна би дещо оновити.

Якщо прибрати ці стіни та розділити кухню,

ми створимо місце для Рамони.

- Муміє, слухай, я… - Знаю-знаю.

Ти думаєш: «А як же таргани?»

Не хвилюйся. Вони житимуть отут.

А Джефф з Бельсоні спатимуть у цьому куточку.

Круто, га?

А оскільки я не маю кімнати

через це підживайло,

ми переселимо її у цей будиночок.

- Що? - А я спатиму у твоїй кімнаті.

Бронюю місце посередині.

Муміє, послухай секунду, добре?

Ми хотіли сказати тобі, як повернемося з відпустки…

Ви купите мені поні!

Пробач, та ми не житимемо разом.

Розумієш, тепер, з Олі…

місця для нас усіх недостатньо,

тож вам з Рамоною буде краще з'їхати.

Це твоя провина!

- Провина! - Не кажи так.

Ми тепер родина, і хочемо проводити час разом.

Але ж я ваша родина! Я був нею раніше.

Та звісно ж, тепер є лише «ідеальна крихітка Олі».

«Олі треба їсти, Олі треба спати,

Олі треба зригнути!»

А мені хто зригнути допоможе? Ніхто! Доводиться самому!

Дивись, чого ти її вчиш. Це бридко!

Бридко? Це вона обхезується!

Теде! Нам треба вшиватися звідси.

Ми в небезпеці.

Чому ми в небезпеці? Хто нас переслідує?

Останній нащадок Сулеймана.

- Величного? - Який дивак, так?

Сулейман.

Ти вимовила «Сулейман» раніше, ніж моє ім'я?

Усе тут,

у «Тисячі та двох ночах».

Ти ж казала, ніхто не знає, де лампа.

Я знаю! Вона десь поряд… Гаразд, замовкаю.

Пробач, я гадки не мала.

Якби знала, що це небезпечно, я б нізащо не брала вас з собою.

Особливо Олі.

Маленькій принцесі не можна бруднити руці!

То де лампа?

Схована у Букінгемському палаці.

Відколи це?

І чому вони нічого не сказали?

Бо вони не знають, що вона в них.

Наприкінці XIX століття

англійський дослідник знайшов лампу, сховану серед якихось руїн.

Він привіз її та інші археологічні скарби

до столиці Британської імперії

в якості подарунку королеві Вікторії.

Коли англійський лорд вперше вручив королеві лампу,

вона була не дуже вражена.

Черговий заварник?

Аж тут з'явився джин

та запропонував їй три бажання.

Можна було б подумати,

що вона забажає зробити імперію могутнішою.

Та королева мала інші плани.

Хочу більшу корону!

Ця до смішного маленька.

Друге бажання було в тому ж дусі.

Королева витратила свої три бажання на створення капелюхів.

Щоб лампа не потрапила до рук ворога,

вона сховала її там,

де та привертатиме мінімум уваги.

І лампа лишалася там…

дотепер.

Серйозно? Це королівський палац?

Якісь нетрі.

Це задній вхід. Ходімо.

Королева Єлизавета збудувала секретний тунель,

щоб відвідувати цей паб так, аби ніхто про це не дізнався.

Ми що, просто заберемо лампу?

Британці тримають половину моїх пірамід у своїх музеях.

Нічого не буде, якщо ми візьмемо маленьку лампу.

Ось воно.

Прохід відкривається, якщо встромити дротик у правильне місце,

але треба знайти дошку десь у…

Правильне місце знайдено!

Легко знайти правильне місце, коли у тебе рентгенівський зір.

Більше кмітливості, люба,

або цей непотріб узурпує твій трон.

Так, дуже дотепно.

Побачимо, як ця металева куля

планує спуститися донизу.

Активую «режим сходів».

Досягнуто низу.

Тут так темно.

Ходімо, Олі. Обережно з ліхтариком.

«Обережно, Олі. Не травмуйся, Олі.

Ми так одне одного любимо…».

Без образ, дорогенький, але ти нестерпний.

Ще б пак.

Ти б також була, якби знала, що знаю я.

Це лабіринт.

- Гадаю, нам сюди. - Ні. Нам сюди.

Як я ненавиджу цю штуку.

Що таке, любий? Не хочеш пояснити?

Хочу! Закохані хочуть нас позбутися!

Що-що?

Так. Вони хочуть нас вигнати через того малого монстра!

Муммі!

Пробач, мені довелося йому сказати.

Не думаю, що «вигнати вас» - правильний вислів.

Нам просто потрібен простір.

Зраднице! Я гадала, ми наче сестри.

Це болісніше за скорпіона,

завдяки якому кузен скинув мене з трону.

Рабе, тримай мене, я зараз зомлію.

Як ви могли?

Ми мали бути як рідні!

Будь ласка, не сварімося зараз. Нам треба знайти магічну лампу.

І що ви побажаєте?

Ще одну дочку, яка затьмарить мене?

Муміє, будь ласка, ходімо далі.

Пам'ятайте, нам тут небезпечно.

Вигнати нас після всього, що я для них зробила?

Наприклад, не кинула їх крокодилам.

Знаєш що? Хотілося б, аби існувала штука, яка виконує бажання.

Я б попросив у неї повернутися в минуле, у Пайтіті,

у часи, коли я був молодий, і мене всі любили.

Але такої штуки не існує.

Лампа у тій шафі.

Я по неї. Чекайте тут.

Теде!

Думаєш, вони люблять собак?

Треба бути обережними. На гавкіт примчить варта.

Розслабся та вперед, друже.

Нам потрібна та лампа, так?

- Ой. - Ні, Муміє, обережно.

Ой-йой…

Алло?

Ні-ні, дякую.

Не хочу я змінювати провайдера.

Що? Один рік безкоштовного «МучоФлікс»? Розкажіть мені деталі.

Гаразд, а є мінімальний період контракту?

Я знав! Завжди цей дрібний шрифт! Так?

Тихіше!

Ніколи! Ні!

Та хоч новий телефон мені дайте!

Який бренд?

Що ти робиш?

Ні-ні. Мені нецікаво.

Не дзвоніть мені завтра!

То яка ж вона з цих?

Рамоно! Ні!

Хто хоче суперпечивко?

Нумо! Ловіть!

Привіт, мої малючки.

Ні, це не для ігор.

Двадцять разів вам казав. Не чіпайте корону!

Такі величні вуха! Не дивно, що він король.

Це? Чи це?

Вони всі однакові.

Це старий заварник. А це магічна лампа.

- Чому ти в цьому впевнений? - Бо тут так написано.

МАГІЧНА ЛАМПА

Крутяк!

Обережно. Вона дуже могутня.

Ну от, знову. «Обережно.

Не лишай газ ввімкненим, не користуйся цією запальничкою».

Та дістало вже!

Виконуй мої бажання, лампо!

Дорогенький, її слід потерти.

Справді? Гаразд.

Вітаннячка.

А ви на що чекали? На красунчика у набедреній пов'язці?

У мене й вечерю приготувати немає часу,

гадаєте, я ходжу у спортзал?

Вітаю, ти володар лампи,

а отже, маєш право на три бажання.

Круто, дай подумати.

Муміє, чекай!

Ні про що не проси!

Це може бути дуже…

Ненавиджу, коли відволікають на роботі.

Гаразд, моє перше бажання - це…

Стій, я не закінчила.

Маю зачитати тобі базові правила лампи,

викладені у договорі щодо магічних дій та предметів.

«Перше, не можна нікого вбивати.

Друге, бажання інших не можна скасувати.

Третє, не можна замовляти начинку для піци,

яка не підходить до піци,

наприклад, ананас чи фіш-н-чіпс».

Не дивіться на мене, не я вигадала правила.

«Четверте, не можна побажати ще тисячу бажань».

Я й не збирався.

Так, авжеж. Будь ласка, будь відповідальним.

Ця лампа здатна створити неймовірні дива.

Мир у всьому світі, кінець голоду на планеті, кінець несправедливості.

- Хочу, щоб Джефф розмовляв! - Що?

Що?

ЩО?

Що? Ніколи не розумів, що він там гавкає.

Ще один дурко, як та жінка з її капелюхами.

Виконано!

Суперпечиво! Хто зі мною розмовляє?

Хто зі мною розмовляє? Агов!

Треба зупинити його, поки він не загадав ще щось божевільне.

Можеш переходити до другого бажання.

Дозволь нагадати, що велика сила

породжує велику відповідальність, і…

Хочу, щоб Бельсоні теж розмовляв!

Він точно псих.

Дорогенький, скажи, що ти робиш?

Моя лампа, мої бажання.

Виконано.

Прив… привіт? Привіт!

Я можу говорити! Нарешті скажу, що я думаю.

Ви просто купка дурнів!

Як же це приємно!

Яке твоє третє бажання?

Щоб та штука теж заговорила?

Це не обов'язково. Я й так можу розмовляти.

Я навіть вмію жартувати.

Що один унітаз сказав іншому?

Ти виглядаєш дещо змитим.

Може, активуєш режим «стули свій дзьоб»?

Запрограмував це? Гори!

Гори!

Муміє, зроби їх такими, якими вони й були!

Нізащо!

Моє третє бажання - повернутися до Пайтіті,

в часи, коли я був знаменитим, і всі мене любили!

Що?

Подорожі у часі, про це мене ще ніколи не просили.

Муміє, ні!

Що ж, правила цього не забороняють, тож… виконую.

Так, ми вирушаємо у Пайтіті!

Ні! Я хотіла в Єгипет!

Ні! Вам не можна в минуле!

Без проблем! Я це владнаю!

Та годі вам!

Ні!

Дякуємо, що скористалися магічною лампою.

Сподіваємося, вам сподобалося.

Не забудьте залишити відгук

та підписатися на нас у Інстазамі.

Гаразд, все добре.

Нам лише треба знайти лампу та…

Віддай її мені.

Нові друзі! Привітики вам!

Ну ж бо! Куди там треба йти?

Розділимося.

Він потрібен мені живим.

Ми йдемо в парк?

Здається, відірвалися.

Ти в порядку, люба?

Ходімо, поки вони знову не з'явилися.

Що це? Земля труситься.

Стоп, це… метро!

Що це за світло? Воно дедалі більше.

Це перегони? Вперед!

Чух-чух!

Ні!

Тримайся!

Стій!

Ні. Ні-ні-ні!

- Агов! - Бельсоні, друже,

скажи щось моїм підписникам.

Нумо! Покажи мені клас.

Ні-ні-ні!

Так-так-так!

Які ви надокучливі. Джин навіть здрімнути не може.

Відправ нас у Пайтіті до Мумії!

Стоп, спершу я мушу зачитати тобі правила.

- Хутчіш! - Гаразд, секунду.

Треба надрукувати.

Давай!

І… бажання виконано.

Гей!

Олі!

Так! Спрацювало!

Ми повернулися назад у часі!

Ні. Ми повернулися назад у часі.

Гаразд, ми у ХVI столітті, це дуже небезпечна епоха.

Що це? Гарнюня та безневинна кицька!

Привіт, кицю! Пограємося?

Олі!

Ні!

Пусти! Погана киця! Відпусти її!

Усе добре. Усе добре, люба.

Я не дозволю, щоб з тобою щось сталося. Забула?

Разом назавжди.

Ні. Ні-ні-ні… не так…

Ходімо, Олі. Нам треба знайти Мумію.

- Гаразд. Готова? - Това!

Куди це ми? Шукати палички?

Якщо кинеш мені паличку, я тобі її принесу.

Мої підрахунки вказують,

що це необов'язково.

Ти - робот, який розмовляє, у XVI столітті.

Тобі не можна привертати увагу.

Вірогідність того, що хтось повірить, ніби я птах,

дорівнює 0.00000…

Так.

Ого! Стоп… але… що… Що зі мною відбувається?

Я зафіксував шлюбний ритуал тварини.

Пробач… не можу нічого вдіяти!

Виходь за мене! Давай заведемо пташенят!

Ходімо, народ,

ми скоро прийдемо в загублене місто Пайтіті.

Там є піраміда, від якої у вас дах знесе.

Годі, це божевілля.

Треба знайти лампу у цьому столітті та повернутися додому.

Нащо? Щоб ви нас позбулися?

Ні. Бо це дуже небезпечно.

Змінивши минуле, ми можемо змінити майбутнє.

Розслабся, я знаю ці джунглі, як свої бинти.

Тримайтеся поряд, і з нами геть нічого не станеться…

Ти.

Більше ані кроку.

Ну от ми й у халепі.

Без паніки.

Це солдат з Пайтіті. Він веде нас у місто.

Там ми все пояснимо.

Тихо! Чи я спущу на вас ламу.

Але ж вона така мила! Хто хоче, щоб я її погладила?

Ходімо!

Що така пташка, як ти, робить у цих джунглях?

Ну нарешті ми прийшли!

Пайтіті!

Дім, любий дім.

Пробач, співгромадянине,

- схоже, сталося непорозум… - Я сказав, тихо!

Я немов тебе знаю.

Як, кажеш, тебе звати?

І це ваша славетна піраміда?

Таке…

Ваші Величності!

Я стою перед вами з ворогами,

яких я спіймав у…

Що кажеш? Гучніше, я не чую!

От же ж… ходімо.

Туди я не полізу, любчику.

Нехай мене хтось відвезе верхи.

Увага!

- Ваші Величності… - Боже.

Секунду, будь ласка.

Ближче до діла, солдате!

У нас зараз час у сімейному колі.

Приступаю, Ваша Величносте.

Будь ласка, дозвольте, Ваша Високосте,

представити вам цих ворогів на знак моєї поваги…

Увага! Кронпринц!

Цього мені не вистачало.

Тату, мамо! Дивіться, чого я навчився!

Мій син - митець.

Яке диво, яка гордість.

Пробачте, Ваші Величності, та я…

Не зараз, Тупаку.

Не бачиш, що нас благословили божественною музикою?

Тупак?

Авжеж!

- Тупак! Це я! - Що?

Тупак - це він з минулого. Це Мумія п'ятсот років тому.

Бінго. А це моя тваринка, Гуфі.

Найбільш лагідне створіння у світі.

Ти наче казав, що був знаменитим? Бо цей хлопець - Містер Ніхто.

Це було 500 років тому. Звідки мені пам'ятати?

Якщо так подумати, я був дуже самотнім.

Мене всі ігнорували. Ні! Що я накоїв?

І цього карапуза я пам’ятаю.

Чергове зіпсоване маля, яке крало мою славу.

Як і підживайло.

Маленький негідник!

Що ти сказав?

Ой!

Я? Н… нічого.

Ти назвав кронпринца «малим негідником».

Що? Ні, це не так!

Ніхто не сміє ображати кронпринца.

Але я… ні. Ні-ні.

Тебе виключено з солдатських військ Пайтіті!

Ні! Яка ганьба!

Ні.

- Муммі? - Ні, не Муммі.

Тед! Татко!

Олі!

Місто Пайтіті!

Не думав, що побачу його у всій красі.

«Кронпринц такий кумедний».

«Він такий досконалий, такий чудовий в усьому!»

Терпіти не можу дрібного негідника!

Цього б не сталося,

якби хтось не запхав у це свого носа!

Пробачте. Я вас налякав?

Я говорив про кронпринца.

Ви тепер вільні.

Що мені тепер робити? Я нічого не маю. Я сам-самісінький.

Але ж ти маєш родину, яка тебе дуже любить, так?

Я сирота!

Точно, забув. Моє життя було таким сумним!

Ми маємо щось зробити. Тупак повинен бути вартовим!

Чому?

Так, є значно цікавіші роботи.

Якщо він не буде вартовим, то не стане мумією.

Якщо він не стане мумією, тебе не існуватиме.

Але я хочу існувати!

Мум… Муміє…

Вартовий… існуй… ти… я…

Що з цим старим?

Знаю, в це важко повірити, та…

ми з майбутнього.

Хтось нализався жаб.

Геть з мого дому.

Це правда.

Людину, яка перед тобою, звати Мумія,

і він - це ти за 500 років.

Гуфі… атакуй.

Гуфі, ні!

Гуфі!

Мій старий друже!

- Я скучив! - Ти мусиш нам повірити.

Поглянь на цей непотріб. Це не птах, а робот.

Технічно, я штучний інтелект,

встановлений у механізовану систему, яка може…

Терпіння вичерпано.

- Скасовую маскування. - Я все одно тебе люблю.

Зосередьмося.

Муміє, розкажи Тупаку таємницю, яку знаєш лише ти.

Гаразд, визнаю.

Я не чистив зуби два роки.

Бе!

Щось, про що знає лише Тупак, дорогенький.

Знаю!

У тебе родима пляма на п'ятці

у формі дупки!

Так, стій. Звідки ти знаєш?

То це правда… але як таке можливо?

Є магічна лампа, яка виконує бажання.

З її допомогою ми можемо повернутися у майбутнє,

а ти знову станеш вартовим.

Спробуємо проскочити, не привернувши уваги.

- Як там це називається? - «Чуррос».

Ідеально, якщо занурити у гарячий шоколад.

Чуррос?

- Чуррос! - Джеффе, ні!

Чуррос!

Ням-ням!

Шоколад!

Пес-демон!

Тікаймо!

Великий хаос! Геть звідси!

Джеффе!

Ні! Я помру!

Джеффе, стрибай!

Я кіт!

Смачний чурро!

Він намагався мене вбити!

За моїми підрахунками,

беручи до уваги

століття, в якому ми зараз,

лампу сховано у Греції.

Неймовірно, ця штука розмовляє.

Крутяк, так?

«Крутяк?»

Так, це класно, супер, чудово.

Просто кажи «крутяк».

Крутяк.

Пробачте, що перебиваю, але я теж вмію розмовляти.

Ти папуга. Це нормально.

Пробачте, я ара.

А що ненормально тут, так це твоя пика.

Хлопці, годі. Треба знайти лампу

та знову зробити Тупака вартовим.

Нам слід знайти спосіб потрапити до Греції.

Що таке «Греція»?

Країна по інший бік океану.

Що? По той бік океану нічого немає.

Він закінчується, і ти падаєш.

Ще й прихильник теорії пласкої землі.

Земля кругла.

Точніше, це еліпсоїд.

Крутяк!

Знаю! Зараз 1502 рік, Христофор Колумб…

У 1502-му Христофор Колумб

подорожував Центральною Америкою.

Можемо дістатися Греції на його кораблі.

Гей! Я збиралася це сказати.

То була моя ідея. Моя… ідея.

Пробачте, та ця лампа має дістатися мені.

Гуфі, за ним!

Ця людина поводиться ворожо.

Активую «режим втечі».

Активую режим «крик від болю».

Стривай, друже. Я ж лише папуга.

Полі хоче крекер? Ганьба тобі!

Готово. Ходімо, Гуфі.

З цією лампою я стану королем Пайтіті.

А той малий крон-негідник затямить, хто тут бос.

Рятуйте!

Минулий я збожеволів!

Ой, пробачайте!

Боже. Пустіть мене!

Я маю право на адвоката!

Що за…?

Мені… не подобається вигляд цих сардин!

Агов! Поверніться!

Муміє?

Теде, друже!

Муммі!

І Олі теж тут. Клас.

Що сталося? Де Сара та Рамона?

Їх викрали.

Що? Хто?

Я. Тобто, минулий я, Тупак.

Ми розповіли йому про лампу,

і він більше не хоче бути вартовим.

Так-так. Добре. Розкажеш мені потім.

А зараз треба вибиратися звідси.

Джеффе, бачиш ту мотузку?

- Палець! - Ні-ні, мотузку.

Палець!

Ні, ту мотузку!

Перекуси її, щоб вона…

Що це? Сосиски?

Джеффе, ні!

- Сосиски! - Не сіпайся.

Я тебе підійму.

- Сосиски. - Щірка!

- Олі! - Ніяких сосисок?

Олі! Стій!

Тікаєш, так? Класична Олі.

Точно. Олі, мотузка!

Ти маєш відв'язати цю мотузку!

Тузку?

Ні-ні, не це, люба. Поряд, мотузка!

Фузка?

Так! Тепер тягни її!

Ні! Олі, стій!

Та стій ти, шмаркачко!

Олі!

То було ризиковано, люба.

Ось.

Так, красно дякую, мала, та я б і сам врятувався.

Отже. Тут сказано, що Синдбад втік від піратів

і сховав лампу у… Греції!

Як нам потрапити до Греції?

Сара щось казала про міс Колумбію чи Колумбо…

Колумбо…?

Авжеж! Христофор Колумб!

Він має кораблі! Ми можемо…

Муміє, ти казав, минулий ти не хоче бути вартовим?

Уявляєш собі?

А найгірше те,

що якщо він не стане вартовим…

Тебе не існуватиме.

Аж ось я опинився, святе гуакамоле,

обличчям до обличчя з католицькими монархами.

І ці скнари кажуть мені,

що не заплатять за подорож. А знаєте, що зробив я?

Дістав яйце!

І сказав королю: «Якщо я зможу поставити це яйце,

ви дасте мені гроші та три кораблі».

А він такий: «По руках». Ну а я: «Так? Бам!»

Яйце було варене!

І він теж зварився, второпали?

Тупаку, це божевілля.

Запевняю, в майбутньому у тебе буде щасливе життя.

А якщо припиниш бути вартовим, то все це втратиш.

Я стану королем Пайтіті.

Моє життя буде чудовим!

«Чудовим», - сказав він.

Дорогенький, ти й не уявляєш, що таке бути правителем.

Авжеж уявляю. Керувати, наказувати, мати підданих…

Відчувати заздрощі, ревнощі, мати ворогів…

Повір, я знаю, про що кажу.

Рамона була фараоном,

та за три дні…

Вона була радницею Нефертіті. Тітки Тутанхамона.

Не починай.

Її звати Ра-Амон-А. З паузами.

Послухай її. Рамона каже правду.

Гаразд, будеш моєю радницею.

І не мрій, любчику.

Ні, навіть за все золото світу.

Можу зробити тебе своєю королевою.

- Згодна. - Що?

Ти здуріла?

Ти ж не серйозно.

Між правлінням з цим хлопчиною

та копняком під зад від вас із Тедом,

я обираю палац та дорогоцінності. Зви мене божевільною.

Ти втратила розум!

Не бійся, дорогенька, я не кину вас у біді.

Я не така, як ви.

Я допоможу тобі правити,

та обіцяй використати одне бажання,

щоб відправити їх додому.

Згода.

Матінко рідна, твоя шкіра така ніжна!

Дякую. Користуюся щурячим молочком.

До речі, можеш мене відпустити.

Ні, ти відпусти.

- Ні, ти перший. - Ні, ти.

Мене зараз знудить…

Разом, водночас. Один, два, три!

- Ти не відпустила! - І ти теж.

Ну що ж, королево.

Ходімо шукати собі корабель.

Стій. Що це?

Мій шлунок. Я такий голодний.

Ні-ні, послухай. Це йде звідти…

Що тут сталося?

Це робота минулого мене. Я геній!

Сара!

Хутчіш, нам потрібен один з тих кораблів.

- Без проблем. - Стій. Цього разу я перший.

І щоб я ані звуку не чув.

Нам треба бути… дуже обережними…

Пробач,

наче скорпіона побачив, а я у сандаліях.

Мені від них лячно!

Стриб, стриб, стриб!

Алло?

Ні, я не хочу змінювати провайдера!

Як вони додзвонилися мені у минуле?

Що ти робиш?

Скажу ясно та чітко, друже!

Не дзвони мені більше. Чув мене?

Не дзвони мені більше!

Біжи!

Я натиснув «відписатися»!

Ой. Вибачайте!

Яйце!

Так! Ми це зробили!

Ми це зробили!

Як захоплююче!

Я століттями не бував на кораблях. В буквальному сенсі.

Поквапмося. Нам треба вшиватися звідси, щойно ми…

Привітик! Що це?

Можна й мені?

Що ти сюди додав?

Чужинці!

Давайте про це поговоримо, згода?

Муммі!

Олі!

Отак тобі!

Дупко-п'яточна атака!

Олі та Муммі всіх рятують!

Підняти якір! Попливли.

Брати Пінзон, спіймайте тих паскуд!

Пробачте, містере Колумб!

Ні!

Моя крихітка!

Бум! То було крутезно!

Дай мені п'ять, подруго!

Тобто… не так вже й погано, як для підживайли.

Що за відчуття щастя

розливається по моєму тілу?

Чому кортить розплакатися від радості?

Це любов!

Я люблю тебе, Олі!

Відсьогодні ми будемо найкращими друзями!

Ти вкрала моє серце!

Народ, зосередьтеся.

Нам треба наздогнати Сару і Тупака.

Я навіть не бачу, де їхній корабель.

Ми знаємо, вони пливуть у Грецію,

та не уявляємо, куди.

«Під святою скелею у місті живих».

Що це означає?

А цей малюнок, це штрих-код?

У ХІІ столітті?

Може, Тупак теж не знає, куди плисти.

Сара чи археобот розберуться.

Думай, Теде, думай…

Олі, ні! Це… Це дуже старий документ.

Він… не для малювання.

Динок.

«Динок»?

Це не будинок!

Це Парфенон! Олі, ти геній!

Парфенон на вершині пагорба, святій скелі.

А місто живих - це Акрополь,

така його назва грецькою.

Ось де Синдбад сховав лампу!

Ви його чули. Командо, курс на Парфенон!

Тед буде капітаном, Олі та Джефф вартовими,

а я старим піратом з дерев'яною ногою

на ім'я Чорні Ясна.

Народ, заспокойтеся.

Потрапити туди буде не так просто.

Ми дуже далеко, а океан дуже небезпечний.

Треба економити їжу та воду.

Можуть бути шторми…

Друже, не будь таким кайфоломом.

Поглянь на сонце, на синє небо,

на цей чудовий корабель.

Розслабся та насолоджуйся.

Зберігайте спокій!

Упевнений, він скоро вщухне!

МІСЯЦЬ ПО ТОМУ…

Зберігайте спокій!

Упевнений, він скоро вщухне!

ДВА МІСЯЦІ ПО ТОМУ…

Зберігайте спокій!

Годі вже базікати!

Сонце у зеніті.

Зараз полудень.

Ми пливемо три місяці.

Якщо мої підрахунки правильні, нам ще два дні до Греції.

Ні. Нам ще дві години до Греції.

Ти можеш помовчати?

Може, хоч щось залиш мені?

Я лише хочу допомогти.

Ти лише хочеш вкрасти мою роботу.

Дзинь-дзинь. Алло?

Так, секунду.

Це тебе. Заздрість та ревнощі.

Рамоно?

Тупаку?

Ти довіряєш мені?

Ні, але ти дивовижно вродливий.

Теж піде.

Розплющ очі. Поглянь на цей чарівний захід сонця.

Що таке?

Кепські справи.

Захисти свою королеву!

Привіт, хлопці!

Це Сулейман Величний!

Дуже приємно. Ра-Амон-А Надзвичайна.

Дивись. Ось що буде, якщо ми не знайдемо лампу.

Я зникну назавжди, і ти більше мене не побачиш.

Пуф!

Гей, ти не хвилюйся.

Все буде добре.

Обіцяю.

Кажу офіційно. Я ревную.

Він ревнує!

Не знаю, що це означає, та він ревнує!

Парк!

Не можу повірити. Нарешті! Ми тут!

Стільки дерев!

Я помічу кожне з них!

То ви теж шукаєте лампу?

Тобто, мою лампу.

Власне, ми вже знаємо, де вона.

Твій лікоть випадково вдарив мене.

Цьому хлопчаку не час у школу?

Тихо! Я не хлопчак.

Він явно дитина.

Та невже? Дитина би зробила таке?

Стрибни за борт!

Я чоловік! Десятирічний чоловік!

А коли знайду лампу,

то стану султаном імперії та підкорю весь світ.

І матиму найбільший тюрбан, який бачив цей світ!

А ще, родина мене поважатиме та більше не називатиме «Горошинкою».

Ти, скоріше, на арахіс скидаєшся.

Прикрутіть голос папузі!

Я ара.

Годі гаяти час. Ребротроща сюди!

І льодяник.

«Ребротрощ». Прізвисько підходить на всі 100%.

А тебе слід звати «Серцетрощ».

Я люблю тебе.

Є два варіанти.

Ви мовчите, і Ребротрощ ламає вам ребра,

або кажете все, що знаєте про лампу,

і Ребротрощ ламає вам ребра.

Я скажу.

- Що? - Серйозно?

Так, та натомість, ти даси мені одне зі своїх бажань.

Невеличке. Та не зламаєш нам ребра.

Гаразд. Вам я ребра не ламатиму.

Зламай натомість йому ребра.

Корабель попереду!

Черговий іспанський корабель?

Що?

Шкода, що нема чогось, що дозволило б подивитися в далечінь.

Підзорну трубу винайдуть

лише за 50 років, можеш позичити мою.

Твій лікоть знову випадково мене вдарить?

Ти. Зла дамо.

Ти здаєшся розумною. Скористайся цим.

Ти їх знаєш?

Хто там? То майбутній я.

Вони шукають лампу. Треба поквапитися!

Відведіть їх до в'язниці. Решта зі мною.

Довгов'язий, ти з нами.

Стільки сходинок! Двадцять, два, п'ять!

Я не вмію рахувати!

Ходімо, народ.

Лампа явно десь тут. Я це відчуваю.

- Відчуваю! - Правильно!

Шкода, що твій татко не дозволить нам жити разом.

Це було би дуже круто.

Не сумуй. Ми щось придумаємо.

Народ, нам слід бути дуже обережними.

Корсари.

Хутко! Сюди!

Синдбад сховав лампу в Парфеноні,

але Парфенон величезний.

Щоб знайти ту лампу, слід думати, як лампа.

Лампа. Я - лампа.

На що схожа лампа? Ну ж бо.

Вона наче маленький заварничок!

Заварничок. Ложка!

Ложка… ножик!

І виделка!

Так, я наче зрозумів.

Зосередься.

Ходімо, Олі.

Цукорниця, міксер та пароварка!

Ні, нічого.

Так, а потім підіймаєш отак руки.

Точно! Ми всіх вразимо в «Маю талант»!

Тут має бути якийсь підземний прохід.

- Нумо грати. - Не зараз, Джеффе.

- Грати! - Дивись, Джеффе.

- Паличка! - Принеси!

Паличка! Де поділася паличка? Де вона?

Роза вітрів. Так!

Потрібен якийсь важіль.

Паличка!

Джеффе, сюди. Гей!

- Це моя паличка! Знайди собі іншу! - Дай сюди!

Дивися, суперпечиво!

Де?

Суперпечиво!

Отак!

Чудово. Дай п'ять.

Муммі, доручаю тобі наглянути за Олі.

Сховайтеся тут і ані звуку.

Ті корсари можуть бути близько.

Так, авжеж. Жодних проблем. Іди! Ми будемо в порядку.

Подружко, я тут подумав.

Чому Тед не хоче, щоб я з вами жив?

Бо він вважає мене незграбним безглуздим дурником.

Я покажу йому, яким можу бути відповідальним.

А як саме?

Наразивши твоє життя на небезпеку!

Що це таке?

Де лампа?

Нагадую, Олі, коли твій тато з'явиться,

я штовхну статую,

а тоді врятую, перш ніж статуя тебе розчавить.

Він буде такий вражений,

що дозволить нам завжди жити разом.

Народ! Народ, я знаю!

Лампа у… Олі?

Муммі, що ти робиш?

Я? Нічого.

Ні! Олі в небезпеці!

Олі!

Спокійно, я її врятую.

Я супервідповідальний!

Олі!

Ой.

Як на тебе, що означає

«не виходьте за жодних обставин»?

Ні, я лише намагався…

Розумієш, що могло з нею статися?

Теде, я лиш хотів показати, який я відповідальний.

Це минулий я.

Вони… вони тут! Он де вони!

Він хіба був не з Сарою? Де Сара?

Є пакети? Мені треба по-великому.

Ти Сулейман.

Величний. Де моя лампа?

Лампи тут немає.

Ребротрощ.

Гаразд! Лампи тут немає.

Але я знайшов це.

Місцерозташування лампи. Нарешті!

Схопити їх!

Гей, обережно!

Я - мумія, що має права. Ясно? Мої кістки тендітні.

Стоп, я не хотів…

Молодець, довгов'язий, ти заслужив на своє бажання.

Ось чому оттоманські в'язниці

славилися своєю неприступністю.

Ймовірність втечі - 0.00000003200…

Якщо не замовкнеш, кину в тебе відром.

…00.

- Теде! Любий! - Матусю!

Друзі! Я радію. Тож активно вилятиму хвостом.

Що ви тут робите?

А ти сюди, до потвор.

Вони оточили нас. Я не мав вибору.

Головне - знайти ту лампу.

Нам треба в Парфенон.

Її там немає.

Синдбад лишив мапу у печері Алі-Баби,

та вона тепер у Сулеймана.

Я винна, що вас у все це втягнула.

Ні, винен Тупак.

- Так, він гарненький. - Дуже.

- Галантний, напрочуд харизматичний. - Аж опиратися важко.

- Але він - перебіжчик. - Ідіот.

Годі звинувачувати усіх у своїх помилках.

Якби ти так не прагнув повернутися назад у часі,

ми б не опинилися в цій ситуації.

Що ж, визнаю,

ревнощі змусили мене дещо зірватися,

та я подорослішав.

Обіцяю піклуватися про Олі, як про меншу сестричку.

Я не дам тобі знову наразити її на небезпеку.

Але ж…

Ти ледь не розчавив її статуєю!

Що?

Але то була випадковість.

Годі тобі, ми все виправимо.

Ти ніколи нічого не виправляєш!

Лише дедалі все погіршуєш!

Визнай вже правду.

Ти не любиш мене і ніколи не любив.

Ми лише хотіли пожити самі.

Ти - єдиний у світі,

хто не здатен зрозуміти щось настільки просте!

Не хвилюйся, мене скоро не існуватиме,

і я вже не буду частиною вашої дорогоцінної родини!

Ти не наша родина!

Жорстко.

Саро?

Пам'ятаєш, як ми закохалися?

Ми разом, бо Мумія прийшов у наші життя.

- Що ж, звіть мене Доктор Кохання. - Не зараз, дорогенький.

Муміє, якщо тебе не існуватиме…

То й Олі теж.

Ти поганий!

Ми маємо знайти лампу.

Агов. Ваша Високосте, тобто, ваша короткосте.

Що… ви з ними зробите?

Будь ласка, обіцяйте, що не вб'єте їх.

Обіцяю.

Це зробить Ребротрощ.

Я буду зайнятий підкоренням світу.

Родина нарешті сприйме мене серйозно.

Ти не уявляєш, як воно - мати чотирьох братів.

Вони без дозволу беруть твої речі,

тягають за волосся, називають тебе «Горошинкою».

Та щойно я знайду лампу, вони мені підкоряться.

І я, нарешті, спатиму на верхньому ліжку!

Помчали!

Майже дістав.

Треба ще. Рамоно, позич руку.

Обережно, у мене свіжий манікюр.

Ще трішки.

Вибору немає.

Ну давай.

- Муміє! - Що? Вони дуже холодні.

А шкіра там дуже чутлива.

Не міг зробити це раніше?

Не хотів красти в тебе роботу.

Він на все має відповідь.

Усе чисто. Ходімо!

Гуфі?

Гуфі, моє маля!

Нам потрібна та мапа.

Не раджу тягатися з оттоманськими солдатами.

Шанс вижити - один на 2,937,434…

Він завжди такий зануда?

Завжди.

Хутко, сідайте туди.

Раночку!

Що за…

Ні… ні! Я не хочу перетворитися на потворну мумію!

Схопити їх!

Обіцяю писати тобі, присягаюся.

Спокійно, дорогенький. Ти був просто літньою інтрижкою.

Яка ганьба!

Муммі?

Пустіть мене!

Муміє, що ти робиш?

Стаю відповідальним!

Тепер ти нікуди не дінешся.

Теде, гальмуй, як я скажу!

Добре!

Давай!

Зупиніть їх негайно!

Муммі!

Олі, ні!

Ні! Поганий!

Олі!

Секунду, а хто кермує?

Жив-був пес, коня він мав

І Бінго його звали

Кукі! Повідом варті!

Бельсоні, схопи його!

Авжеж, відправляєте пташку.

Клятий пожирач кроликів.

Не можеш зупинити цю штуку?

- Теде, треба розвертати повозку! - Що?

Нам нічим її зарядити.

Раджу скасувати цю ідею.

Саро, що ти робиш?

Пробач, нічого особистого.

Ну хіба що трохи. Давай!

Активую крик!

Клоуни…

Пробач, ти в порядку?

Ти мене бачила? То було вибухово!

Я знищив бойову колісницю XV століття!

Так, я бачила.

Я - бойова машина. Почуваюся живим.

Живим!

- Поганий! - Де Тупак?

Отам.

Він почав трохи втомлювати, я не мала вибору…

Муммі!

Ні, мала. Я не мумія і ніколи не буду…

Розслабся, бути мумією круто.

Треба лише померти.

Що? Я не хочу…

Що це за відчуття радості

розливається по моєму тілу?

Вона підкорила твоє серце. Тут нічого не поробиш.

Що з твоїми руками?

Мої пальці піаніста!

Олі…

Час спливає.

Хутко! Треба знайти лампу.

Справді вважаєте, що це нормально для королеви?

Ти ціла?

Надто пізно щось між нами виправляти, любчику.

Печера Алі-Баби.

Яку стережуть 40 розбійників.

Привіт! Я Джефф! Маєте м'ячик?

Пам'ятайте, в мене лишилося два бажання.

Перше - допомогти Тупаку знову стати вартовим.

А друге - повернути нас у наш час.

Спершу треба відкрити ці двері.

Кожна статуя має ключ. Один з них має бути правильним…

Суперпечиво?

Джеффе, ні!

Стережіться!

М'ячі! М'ячики! Кидайте їх мені! Кидайте!

Може хтось кинути один йому в голову?

Ви в порядку?

Не хвилюйся. Я тут, люба, добре?

Разом назавжди, пам'ятаєш?

Вона відійде. Не хвилюйся.

Треба зрозуміти, який ключ потрібен.

Який, як ти вважаєш?

Ти вперше мене щось спитала.

Не знаю. Вони всі однакові.

Лише ти на це здатен.

Ти помиляєшся.

Мене запрограмували імітувати

найкращого археолога світу…

тебе.

Цей напис над дверима…

він перською мовою, то древній діалект.

«Всі або ніхто».

Ну звісно!

Грабіжники - недовірливі люди.

Вони б не дали одній людині зайти туди.

Бо вона могла б вкрасти скарб!

Точно. «Всі або ніхто».

Треба витягнути їх водночас!

- Ти зможеш? - До ваших послуг, босе.

Мій герою!

Давай!

Ти це зробила!

Ми зробили!

Дай п'ять, бро!

Оце так…

Це воно.

О, боги! Скільки тут прикрас!

Ходімо!

Стій. Тут можуть бути ще пастки. Нам потрібна обережність.

- Краще лишайтеся тут. - Теж такої думки, любчику.

Хтось має сумку? У мене закінчуються руки!

Муміє, позич мені твої.

Я дістану її.

Не знаю, чому цей бовдур такий важливий для вас,

та ще один крок…

І він зустрінеться з алігатором.

Не слухайте його! Беріть лампу! Рятуйтеся!

Обіцяй, що не скривдиш його.

Даю тобі слово.

Нарешті! Лампа моя!

Теде, дивися.

Нарешті моя доля справдиться.

І я підкорю світ!

Та лупцюватиму братів,

коли захочу!

Це ваги! «Всі або ніхто».

Тут потрібна вага 40 розбійників.

Сулеймане, постав її назад! Це пастка!

Ой-йой.

Ні! Повернися!

Новачки!

За нею, йолопи!

Я - бойова машина!

Навіть не думай чіпати мою дочку.

Мені все пасує.

Це ж належало моїй двоюрідній тітці.

Ті сорок розбійників були ще тими грабіжниками!

Дурне дівча! Дай мені лампу!

Олі, ні! Сюди, таткові!

Муммі!

Ходи до татка.

Мені набридло бачити твою пику!

Лети краще полювати на кроликів!

Боже! Що тут відбувається?

Гей! Не чіпай мою подругу!

Ходімо додому. Я не хочу більше гратися!

Тупаку!

Ні!

Ви, потвори!

Допоможіть! Я ж лише дитина!

Зупинися, мерзенна пташко!

Сила ара!

Теде, загадуй бажання!

Знову ти? Я була у спа!

Ти знаєш правила. Одне бажання ти вже використав.

Тупака до Пайтіті, нас до Лондона. Тупака до Пайтіті, нас до Лондона.

Теде, бажання, швидко!

Не можна його тут лишати.

Ми маємо лампу! По три бажання кожному!

Ми можемо врятувати його!

Я використаю свої та кину лампу тобі!

Бажаю, щоб ти послала Сулеймана

та його людей додому, до їхніх родин.

Виконую.

Що? Ні, не до моїх батьків!

Я взяв їхній корабель без дозволу!

- Ні! - Ні!

Це дасть мені декілька років перепочинку.

То яке твоє останнє бажання?

Є лише один вихід.

Благородна жертва з твого боку.

Виконую.

Що ти наробив, Теде?

Хтось має доставити Тупака додому.

Ні! Має бути інший спосіб!

Муммі, обіцяй дбати про Олі!

Друже! Але ж їй потрібен ти!

Пристебніться.

Це захоплююче!

Чекай на мене, любове моя!

Бувай, мій королю! Пайтіті завжди буде наш!

Пробач, люба.

Я не можу виконати свою обіцянку.

Пам'ятай мене!

Ні! Теде!

Три бажання виконано.

Сподіваюся, вам сподобалося, бла-бла-бла. Відгук у Інстазамі,

бла-бла-бла. Нехай щастить!

Дякую, що врятував мені життя.

Пробач, що втягнув вас у все це.

Тепер головне,

щоб ти знову став вартовим.

Що? Мене не візьмуть назад.

Вони досі гадають, що я образив кронпринца.

Є ідея.

Народе Пайтіті!

Будь ласка, вшануйте повагою

свіжу симфонію кронпринца.

Можете продовжувати.

Увага!

- Не зважайте, це лише Тупак. - Секунду.

Ваші Величності,

я прийшов повернути свою посаду

вартового міста.

Королівський наказ не анулюється.

І дозволь нагадати,

ти назвав кронпринца «маленьким негідником».

Знаю, та я маю те, що вас вразить.

Гуфі!

Лиходій, який намагався вбити кронпринца!

Я переслідував його по всій земній кулі

та спіймав на вашу честь!

Пробачте, Ваша Величносте, я…

Послухайте…

Пробачте, Ваша Величносте.

Я не хотів вас образити. Я лише…

Мамо, тату, з цією людиною ми будемо в безпеці,

а я продовжу творити божественну музику.

Ти станеш новим королівським вартовим Пайтіті.

Крутяк!

Що ж стосується лиходія, киньте його крокодилам.

Ну як усе пройшло?

Розслабся, я переконав їх

не кидати тебе крокодилам.

- Сьогодні. Вони зроблять це завтра. - Що?

Не хвилюйся, я щось придумаю.

Я ж вартовий Пайтіті, так?

Це найголовніше.

Муммі та Олі тепер в безпеці.

Дякую за все.

Друже!

Що ж, бажання можливе

та не порушує жодних правил.

Та мушу попередити, це подорож в один кінець.

Упевнена,

що хочеш про це попросити?

Упевнена, як ніколи.

Тоді гаразд.

Виконано!

Саро!

Мене завжди плутають з мамою.

Привіт, тату.

Олі!

Але як?

Використала це, щоб врятувати тебе.

Я ніколи тебе не позбудуся, так?

Це твоє.

Я не виконав свою обіцянку.

Ти виросла без батька.

Ти завжди був зі мною.

Всі миті, що ми провели разом…

Кожен найменший спогад…

все, що я завжди про тебе пам'ятала…

було зі мною все життя.

Я стала археологом завдяки тобі.

Та заприсяглася знайти лампу

і знайти тебе за будь-яку ціну.

Я б хотів бачити, як ти дорослішаєш.

Це я й прийшла виправити.

Разом назавжди.

Разом назавжди.

Ти найкращий тато в світі.

Хочу повернути своє дитинство з татом.

Хочу повернути своє дитинство з татом.

Я люблю тебе, тату.

І я тебе, люба.

Теде, сюди!

Люба!

Друже! Ми гадали, що втратили тебе.

Джин відправила нас назад, але лампи тут більше немає.

Є.

Вона загублена у печері Алі-Баби.

Ніхто більше нею не скористається.

Ми це зробили!

Де це ми? Клас, палки, палички!

Хто хоче відсвяткувати, родино?

Родино?

Я тут подумав,

може, знайдемо квартиру, де більше кімнат.

Що скажете?

Крутяк! Влаштовуватимемо піжамні вечірки!

Мені знадобиться піжама. Позичиш мені?

Там знайдеться місце для археобота?

Мені підійде щось маленьке.

Я не займаю багато місця.

Гадаю, мого офісу вистачить на нас обох.

Так! Ура!

- Ура! - Як щодо того мюзиклу?

Ти справді гадаєш, що після всіх цих подій

я піду з тобою на мюзикл?

І правильно думаєш.

Татку.

Ти сказала: «Татко», я тебе чув.

Ти ще цього не знаєш,

але ти врятувала моє життя.

Палка! Моя паличка!

Нагадати тобі, що я робот?

Що ж, у всіх свої недоліки.

Ми хоча б примудрилися не змінити історію.

КОЛУМБ ЛИШИВСЯ НА БЕРЕЗІ, КОЛИ ДВІ ЙОГО КАРАВЕЛИ ВИКРАЛИ

ПОВЕРНЕННЯ ДО ІСПАНІЇ ЗІРВАЛОСЯ

КОЛУМБ САМ ПОТОПИВ ТРЕТЮ КАРАВЕЛУ З НЕВІДОМИХ ПРИЧИН

ДВІ КАРАВЕЛИ З'ЯВИЛИСЯ В ГРЕЦІЇ ПРИБУЛЬЦІ?

ІНШОГО ПОЯСНЕННЯ НЕМАЄ

ВАНДАЛИ ЗРУЙНУВАЛИ ПАРФЕНОН

ВОНИ РОЗВАЛИЛИ ЙОГО ВЕЛЕТЕНСЬКИМ ВАЛУНОМ

ЗНАЙДЕНО 500-РІЧНИЙ МОБІЛЬНИЙ… З ФОТО ІНКІВ!

ЯЙЦЕ КОЛУМБА БУЛО ВАРЕНЕ!