Original subtitles

Любий Тео,я прямую до місця, що здавалось близьким, але, мабуть, до нього ще надто далеко. Вінсент Ван Гог

режисери ЮЙ ХАЙБО і КІКІ ТЯНЬЦІ ЮЙ

Готово? - Майже.

Це остання партія замовлення? - За кілька днів зможемо закінчити.

Дафен, місто Шеньчжень, південний Китай. Найбільший у світі осередок олійного живопису

Селище засноване у 1989 р. Гонконгським бізнесменом Хуан Цзяном. Спочатку тут працювало 20 рисувальників. Зараз їх уже більше 10 000.

Мільйони вироблених у Дафені картин продаються у всьому світі в сувенірних крамницях і таких гіпермаркетах, як «Волмарт». У 2015 р. оборот Дафена склав $65 млн.

КИТАЙСЬКІ ВАН ГОГИ

СЕЛИЩЕ ДАФЕН Шеньчжень, Китай

Ці копії для квітневого замовлення? - Так.

Непогана якість.

На цій копії «Зоряної ночі» дерево не зовсім таке. Перероби.

Небо хороше.

В основному все добре.

Щойно отримали нове замовлення з Нідерландів.

Скільки? - Цього разу близько 800 копій.

Закінчив замовлення на квітень?

Майже. - Добре.

Цього разу найбільше замовили «Кафе».

Більше 200 копій різного розміру.

І «Соняшники». Захотіли понад 100 копій.

І «Зоряну ніч». Також більше 200 копій.

Маємо виконати це замовлення протягом 40 днів.

Працюватимемо понаднормово. Організуємося так, щоб встигнути.

ЧЖАО СЯОЮН З провінції Хунань. Він та його родина намалювали більше 100 000 копій Ван Гога.

Я приїхав у Дафен наприкінці 1996-го.

До 2002-го ми отримували замовлення на 600-700 копій щомісяця.

Треба оці намалювати.

Я вказую розмір на звороті цих фото. Вони знатимуть, які розміри треба.

Брат дружини і мій брат малюють.

І я.

І моя дружина.

Якось ми отримали замовлення на 5000 копій. Треба було робити по 700 копій щомісяця.

Тоді це було дуже виснажливо.

Але ми багато чому навчились.

Такий великий розмір - рідкість. Це для постійного іноземного клієнта.

Клієнта з Нідерландів.

Власника галереї в Амстердамі.

Цього разу вони замовили майже 700 копій. Ця найбільша.

Ми малюємо, їмо і спимо... Все тут, у студії.

Першим учнем, якого я вчив малювати, була моя дружина.

Цей колір надто зелений.

Зроби його ніжнішим. - Таким?

Темні місця занадто темні. Змінюй колір більш плавно.

Виправляй, живописна манера дуже важлива у роботах Ван Гога.

Можеш глянути, чи правильний переклад?

Так, для замовлення все вірно.

Отак ми працюємо. Загальна вартість $4500...

передплатять 50%.

Після того, як виконаємо замовлення, отримаємо решту.

Працюємо таким чином уже більше 5 років.

Так багато замовлень з-за кордону.

Це замовляє клієнт з Амстердама.

Ваш амстердамський клієнт? - Так.

Я купив відео і книжки про Ван Гога, щоб опанувати його живописну манеру.

Скільки ваших картин продається за кордоном? - Не знаю.

Це мій клієнт.

Він запросив мене відвідати Амстердам.

Дуже хочу поїхати.

Сказав, якщо приїду, не доведеться ні про що турбуватися.

Щоб я купив квиток туди і назад.

Про все інше він подбає. Про харчування, розміщення...

Я сказав, що це чудово!

ЧЖОУ ЮНЦЗЮ З провінції Гуандун Його фабрика виготовила більше 300 000 копій.

У 1991-му у Дафені малювало багато людей.

Я теж хотів приїхати - і приїхав.

У нашому рідному місті ми ніколи не бачили картин олійними фарбами.

Як їх малювати, теж не знали.

Щодня ми малювали картини Ван Гога, Моне...

Ми не знали цих художників.

У той час ми отримували багато замовлень.

Мусили працювати конвеєром.

Було три конвеєрні лінії по сім людей у кожній.

Кожен малював якусь частину картини.

У ті роки ми виготовили близько 300 000 копій.

Тут і он там...

Підкорегуй трохи.

Це вантаж в Астердам.

Ось адреса англійською.

Загалом 700 копій у трьох коробках.

Відколи з’явився клієнт в Амстердамі...

...я мрію відвідати музей Ван Гога.

Побачити наживо, відчути, що він відчував.

Хочу, щоб його картини надихнули мене.

Тоді моя мета стане чіткішою.

Дуже добре, все правильно.

Підпиши. - Де?

Де-небудь.

На цих двох сторінках.

Дуже гарний підпис.

«Перевірено, Чжао Сяоюн». - Ще «перевірено» треба?

Так! Чудово. - Я все.

Ось риба. - Не йди.

Ми не дуже часто збираємось. Раніше завжди були разом.

Будьмо!

Тобі треба випити. Дружино, випий.

Ти сумлінно попрацювала. - Їжа смачна.

Ви дуже добре працюєте разом.

Не можу все це випити. - До дна!

Бажаю поїхати в Амстердам...

щоб відвідати музей Ван Гога.

Я вже майже 20 років малюю його картини. Хочу побачити оригінали.

Нехай наші справи ідуть на краще! Щоб ми розбагатіли.

Щоб ми скоро розбагатіли і мали більше грошей!

Тато, тобі повідомлення.

Сяоюн. - Так?

Думаю, тобі не варто їхати у Нідерланди.

Чому?

Немає грошей.

Нідерланди? Хочу поїхати туди на навчання.

Я прийняв рішення, я хочу поїхати. Незважаючи ні на що.

Наступного разу. - Якщо у тебе немає грошей...

...я дам тобі 1100 юанів.

Я неодмінно поїду.

Візьмеш мене із собою на навчання?

Чому я не можу тебе переконати? Наступного разу, не цього року.

Я прийняв рішення, чому я не можу поїхати?

Візьмеш мене вчитися? - Скільки ти можеш заробляти щорічно?

Це дорого коштуватиме.

Цей хліб смачний, скуштуй.

Відійди.

Ти справді не хочеш, щоб я їхав? - Так, не їдь.

Тобі треба подумати.

Я зробив математику.

Прокидайтесь, прокидайтесь.

Ці мазки неправильні.

Перемальовуй усе.

Пропорції неправильні.

Згідно з оригіналом. - Я вже перемалював.

Треба перемалювати ще раз. Ми взяли замовлення, треба його виконати.

Вухо непропорційне. Попрацюй над пропорцією.

Як?

Крок за кроком, повільно. Не можна так лишати.

Перемалюй.

Перемалюй усі ці частини знову.

Підкорегуй.

Коли закінчиш?

Коли?

Байдуже скільки часу знадобиться, все одно треба перемалювати.

Якщо не зробиш це правильно, що іще ти хочеш малювати?

Три рази перероблене...

...і все одно не так.

Поквапся.

Я більше не хочу малювати!

Не хочеш малювати? Треба закінчити.

Замовлення взяли - треба добре його виконати.

Як ти можеш просто все кинути?

Уже три рази переробляв.

Поквапся.

Іди і перемалюй.

Має бути зроблено.

Іди.

Повертайся!

Ні.

Нізащо!

Іди переробляй!

Треба все виправити.

Учитель тебе відпустив?

Твоя сестра повернулась з маминого рідного міста.

Щодня у школі...

...я не можу зрозуміти, що кажуть учителі.

Я склала іспит лише з китайської. Інші предмети треба просто прослухати.

Навіть не знаю, чи зможу скласти вступні іспити в університет.

В університеті мало чому навчишся.

Не так, як вступивши в політехнікум, ще вчиш англійську.

Здається, я марно витрачаю час щодня в школі.

Твій тато мало вчився.

Я сам навчився бачити більше і добре думати.

На уроках я нічого не можу зрозуміти. Лише сиджу і просто витріщаюсь.

Вчитель просив мене відповісти на питання.

Я навіть не знала, про що саме він запитував.

Море було блакитним, а сонце робить його жовтим.

Як довго будеш у Шеньчжені цього разу?

Їду післязавтра.

Мій син мав роботу під час літніх канікул.

Працював по 14 годин на день.

Начальник запропонував йому лише 70 юанів.

У нашому віці все інакше. - Так.

Його треба на найнижчий рівень.

Щоб відчув труднощі.

Тоді знатиме, що гроші заробляти нелегко.

Так? Якщо балувати і після робочого дня...

...казати: «Бідолашний синочку, ти так багато працюєш. Повертайся додому...»

...з такого сина нічого не вийде. Хіба не так?

Не можна так робити.

Коли я відправив синів назад у рідне місто, вони захотіли повернутися.

Я казав їм, що то їхнє рідне місто.

Але вони відчувають, що Дафен - їхній дім.

Попри те, що до них не ставляться так, як до міських, вони почуваються тут як вдома.

Повертаючись у рідне місто, вони почуваються відстороненими.

Ми зробили вже більше 700 копій разом з тими, що завершили сьогодні.

За кілька днів маємо закінчити. Потім зможемо піти кудись випити.

Візьміть вихідні. Сходіть на побачення.

Прекрасно!

Зустріньтесь з дівчатами.

Насправді поїхати в Європу не так уже й складно.

Якщо ти збираєшся у музей Ван Гога, я обов’язково поїду з тобою.

Завжди забуваю сфотографувати картини, які зробив для клієнтів.

Я отримав нове замовлення з Амстердаму, але хочу трохи підняти ціну.

У переважній частині Китаю зарплати ростуть.

Якщо працівники не зможуть заробляти більше 8000 юанів на місяць...

...вони не захочуть малювати.

Навіть на заводах зараз заробляють більше.

Живопис вимагає майстерності.

Неможливо заробити багато. Оренда і матеріали… - Прибуток невеликий.

Щодня я так тяжко працюю, але заробляю мало.

Візьми гроші за минуле замовлення.

Якось вночі я постукав у двері.

З’явився Ван Гог, він малював те саме, що і я.

Він спитав: «Сяоюн, що ти відчуваєш, малюючи мої роботи?»

Я відповів: «Я майже поринув у твій світ».

Тієї ж миті я простяг руку.

Раптом він зник.

Я одразу прокинувся.

Це лише сон.

Я більше не зміг заснути...

...цілу ніч просидів у ліжку.

Ван Гог не йшов мені з голови.

Вчителю, привіт.

Це Сяоюн.

Приходь. Старий східний район.

Номер 6, провулок 11. Поряд з тобою.

Увечері дивитимемось фільм про Ван Гога.

Я запрошу чимало людей.

Є випивка.

Чень.

Чень теж прийде.

Увечері всі разом дивитимемось фільм.

Ван Гог - найповажніший художник серед нас.

Найповажніша, найпочесніша людина.

Він лише хоче виразити себе:

«Це те, що я відчуваю».

Він працює від щирого серця. Ось чому він такий видатний.

«Висловити емоції. Я захворів».

«Мої картини не зможуть отримати визнання».

Але він мусив здійснити власне бажання. - Тому він такий видатний.

Відтоді, як я приїхав у Дафен, я завжди малюю Ван Гога.

Відтоді, як я почав...

...я все сподіваюсь, бажаю побачити його оригінали.

Я навіть бачу сни про Ван Гога...

...його картини і зображені місця.

Я не розчарую тебе. Я точно чогось навчусь.

Я мушу поїхати, щоб відвідати музей Ван Гога.

Побачити оригінали картин.

Не так само, але я міг би принаймні чогось навчитися.

Розумієш?

Так.

Для мене це дуже важливо.

Якщо ми хочемо малювати Ван Гога постійно...

...необхідно поїхати в Європу і відвідати музей Ван Гога.

Гроші...

У нас з’являться можливості заробити більше у майбутньому.

Більше можливостей...

Побачимо оригінали - зароблятимемо більше грошей.

Просто скажи, що тобі треба. Ми часто замовляємо ці матеріали.

Обереш для нас?

Так. Уже давно наша сім’я не збиралась разом.

Дивись яка вежа!

Це водонапірна вежа.

Вона качає воду наверх, а потім спускає вниз.

Зверху можна бачити дуже далеко.

Це міні-версія.

Можна розмістити у соцмережі і сказати, що подорожували за кордон. Тут як у Європі!

Це знаменитий міст в Англії.

Батарея сідає. - Маю зарядку.

Я добре підготувалась.

Пенпене, сфотографуй мене добре!

Разом з вітряком.

Не треба так багато. Пам’яті телефону замало.

Чув, Чжао збирається у Нідерланди.

Кажуть, це дорого обійдеться.

Ми заробляємо лише кілька тисяч на місяць...

...треба платити за оренду, харчування...

Віддавати дітей у школу.

Лишається небагато. Тебе дружина відпустила б?

Так, моя дружина відпустила б. Вона теж художниця.

Поки що фінансовий стан не дозволяє. Якщо б дозволяв, вона б відпустила.

Вона сказала, якщо є шанс поїхати за кордон...

...там все інакше, наш світогляд розшириться.

Насправді ми малюємо лише за фотографіями у книжках.

Напевно, колір оригінальних картин дуже відрізняється.

Якщо фінансовий стан дозволить...

...зможемо поїхати із Сяоюном, було б добре.

ШАОЯН, ПРОВІНЦІЯ ХУНАНЬ Рідне місто ЧЖАО СЯОЮНА

Добридень, скільки до округу Шаоян?

120 юанів? А за 100?

Що ти малюєш? - Відомі картини.

Всесвітньовідомі картини.

Плагіатом займаєшся?

Я приймаю замовлення на копії картин.

Зазвичай з-за кордону.

Їду додому подати заявку на паспорт для подорожі в Європу.

Художник, якого я копіюю, з Європи. Дуже відомий художник.

Знаєте Ван Гога?

Фань Гана? - Ван Гог.

Його «Соняшники» дуже відомі. - Ніколи не чув.

Третє вікно.

Сьогодні повернувся мій племінник Сяоюн.

Перепрошую за скромну страву.

Сподіваюсь, вам сподобається.

Смачно!

Вип’ємо!

До дна!

Ти все обіцяв приїхати у Шеньчжень, але так і не приїхав.

Бабусі вже більше 80 років. Відвідую її щороку.

Можна одразу подивитись фото. - Нові технології.

Звідки у вас хмиз для вогнища?

По сусідству?

Зараз тільки ви живете у цьому дворі?

Коли ти зазвичай встаєш?

Зазвичай у цей час...

...я ще не прокинулась.

А коли звичайно лягаєш спати?

Звичайно я пізно лягаю.

Якщо відбувається щось веселе, ми підемо і подивимось.

Хайбо, кажу тобі.

Моя освіта...

Я лише початкову школу закінчив.

Перейшов у середню...

...але провчився тільки перший рік.

Навіть не закінчив.

Моя мати...

Дядько навіть кричав на мою матір.

«Чому ти не дозволяєш дітям ходити у школу?»

Вона відповідала: «У нас немає грошей».

Батьку, вже більше 20 років ми працюємо далеко від дому.

У всіх нас уже власні сім’ї.

Ми дуже важко працюємо...

...і не розчаровували тебе. Будь ласка, благослови нас.

Після фінансової кризи у 2008 році замовлень з-за кордону стало значно менше.

Ми все думаємо, як поліпшити справи.

Я пробував малювати мастихіном і намалював кілька соняшників.

Вийшло непогано.

Повісив картину у своїй галереї.

Якось туди зайшов клієнт-італієць.

Спитав: «Є ще такі?»

Але більше у мене не було. Я намалював лише пару.

Він захотів замовити ще.

Я був дуже гордий...

...з тих пір став упевненішим.

Почав робити більше картин мастихіном.

Цим я можу забезпечувати свою сім’ю...

...я щасливий, коли пишу власні картини.

Віза нарешті надійшла. - Так швидко!

Це Чжао.

З 12 серпня по 26 вересня.

Не думали, що це буде так швидко.

Дуже скоро ми поїдемо у Європу.

Скільки вас збирається?

Четверо чи п’ятеро.

Двоє говорять англійською.

Це зручно.

Я дуже схвильований, особливо після отримання візи.

Будь-хто з нас був би дуже радий.

Усі ми захоплюємось Ван Гогом.

Побачити оригінали на власні очі.

Це щось дуже особливе. - Це моя давня мрія.

Брате, приходь!

Збираємось святкувати у караоке. Ми нарешті отримали візу.

Любитиму тебе

Завжди

Ти відчуваєш,

Моє серце для тебе?

Коли я сумую за тобою,

Знай, що це назавжди

Ти теж чекаєш

На справжнє кохання?

Пам’ятай про мої почуття до тебе

Поцілуй її! Поцілуй її!

Поцілуй її! Поцілуй її!

Поцілуй її! Поцілуй її...

Прекрасно!

Де твої штани?

Слухайся маму.

Дзвони, коли сумуватимеш за мною.

Це понесеш.

Подивись.

Суцільні зелені поля.

Не видно, де вони закінчуються.

АМСТЕРДАМ Нідерланди

Я думав, що це велике місто.

Багато висотних будівель... Я не так його собі уявляв.

А як уявляв?

Думав, це мегаполіс.

Багато висотних будівель і хмарочосів. А місто насправді дуже тендітне.

Дуже миле і чисте.

Не так, як у Китаї, де скрізь торгові кіоски...

Звичайно, ти сказала, що нема готелів, куди можна просто зайти.

Він попросив мене не бронювати готель. Просто зайдемо в якийсь, коли приїдемо.

Сказав, що бронювання заздалегідь коштуватиме дуже дорого.

Глянь на ту будівлю. Яка красива.

Дуже красива. Он картини Ван Гога.

Там магазин мого клієнта. Там усі мої картини.

Усі мої картини там.

Це все твої картини?

Ось велика копія, що я малював. Тепер вона тут.

Ви раніше її знімали.

Картини Сяоюна тут.

Ого, це твоє!

Справжній Ван Гог. Дешевий розпродаж!

Скільки?

500 євро. - Євро?

Звичайно, інакше ми б втрачали гроші.

500 євро?

Ви знаєте, хто намалював її? - Ви?

Це він? - Так.

Оцю? - Так.

Ви, певно, знаєте мого боса? - Звичайно, я приїхав до нього.

Ваш бос тут? - Так.

Друже, ласкаво просимо.

Після стількох років успішного бізнесу ми дуже раді. Дякую.

Він дуже щасливий вести з тобою справи весь цей час.

Чотири роки не бачився з ним.

Він не бачився з тобою чотири роки. - Так, чотири роки.

Відтоді, як у Дафені відкрився мій магазин і вони із сином зайшли туди.

Оця...

Оця... Цю я робив.

Розкрию вам один секрет.

Цієї ночі я заміню на оцю картину в музеї...

...і повірте мені, вони не помітять різниці.

Дякую.

Я працюю з ним уже так багато років.

Я думав, що його галерея буде першокласною.

Не думав, що це лише сувенірна крамниця.

Знаєте, за скільки я йому її віддав? - За скільки? 500 юанів?

Навіть не 500 юанів.

450 юанів.

І у скільки разів вона дорожча?

Більш ніж вдесятеро.

Навіть ще дорожча.

Вони продають її за 4000 юанів.

500 євро на вісім, це 4000 юанів.

Величезна різниця!

100 юанів?

Невеликі картини я продаю йому за 100 юанів.

Скільки це у євро? - 8 євро.

А знаєте за скільки вони продають розмір 20x24см?

Або розмір 30x40см?

Вони продають за 30 і 40 євро.

Якщо ми трохи піднімемо ціну, я зможу робити кращі картини.

Багато хто кинув живопис.

Він сказав...

Кажу вам...

У мене було вісім учнів.

Наразі лишилась тільки половина.

Мій брат, брат дружини, дружина і я.

Решта не можуть заробляти багато, тому вони більше не малюють.

Малюванням ми заробляємо на життя.

Ми малюємо, щоб забезпечувати себе.

Ван Гог теж хотів забезпечувати себе, але не міг.

Він малював не для того, щоб заробляти?

Він дуже хотів продавати свої картини.

Що він писав?

Представників найнижчого класу. Бідних трудяг.

Бо відчував себе таким самим.

Духовне може довго підживлювати людину...

тоді як матеріальне здатне вгамувати тільки короткотривалу жагу.

З тієї ж причини малюєш ти. Що змушує тебе малювати вже так довго?

Це душа у твоїй свідомості.

Нематеріальне.

Ми дуже відрізняємось від Ван Гога.

Ван Гог теж хотів змінити своє життя, але не міг.

Ван Гог творив високе мистецтво.

Тільки тому, що відчував його.

Він жив заради мистецтва. І працював заради мистецтва все своє життя.

Випий і прийми душ.

Допий.

Довгий день, я дуже втомився.

Подумай про завтрашній день і не будеш почуватися втомленим.

Колір інший.

Я 20 років малював...

...але воно не варте й одного музейного твору.

Минулої ночі я не міг заснути.

Я все думаю над тим, що малювати, коли повернусь у Китай.

ПАРИЖ Франція

ЛІКАРНЯ В АРЛІ, де Ван Гог деякий час лікувався

Прийшли!

О, це воно!

Все так само, як і сто років тому.

Дивіться, небо на фото таке синє.

Небо таке синє!

Ван Гог теж писав цю картину в сутінках.

Тепер розумію, чому небо у нього таке яскраве.

Сутеніло, коли він писав. Те ж саме ми спостерігаємо зараз.

Все таке саме. - До дна!

До дна!

Досить слів. До дна!

Ви розхвилювали мене!

Ван Гогу складно було купувати алкоголь.

Абсент.

Якби Ван Гог досі був живий, мені байдуже, спав би він чи ні.

Я постукав би у його двері.

Я б розповів про свої відчуття Ван Гогу.

«Ван Гог, я захоплююсь тобою!»

«Я дуже тебе поважаю».

«Я подолав тисячі миль. Не сотні, а тисячі...»

«...просто щоб побачити тебе».

Може, Ван Гог справді з’явиться. Відчинить двері.

О, Ван Гог! Налякав би нас до смерті.

Не стукайте.

Оскільки ми про нього думаємо, він справді з’явиться.

Це вже не я. Нині я перетворився на Ван Гога.

Таке приємне відчуття. Я насправді хочу писати.

Своє «Кафе» я намалював за кілька хвилин. Люди просили ще.

Добре, ще. За півгодини я зміг би намалювати ще копію.

Не повертаймося у Китай, лишімося тут.

Не повертаймося.

Не повертаймося.

Лишімося тут.

Франція, кладовище Овер-сюр-Уаз

Привіз ці цигарки із самого Китаю.

Нарешті ми зустрілись з Ван Гогом. Ми подолали таку велику відстань.

Я вірю...

...він відчуває, що ми подолали довгий шлях.

Напевно, він нас бачить.

Знаю, він відчуває, що наш шлях був довгим.

Одне речення: «Величне народження, славетна смерть».

Як тихо.

Він повинен зрозуміти наші почуття до нього.

Ван Гог!

Тост! - Будьмо! Будьмо!

Їхні вулиці і будівлі зовсім інші.

Раніше було багато картин з голландськими вуличними сценами.

Коли я був в Амстердамі... Нічого собі!

Там справді красиво, як на картинах. - Чжао, дозволь спитати.

Що ти відчув, коли побачив оригінали?

Коли я побачив оригінали Ван Гога, кажу тобі...

Відчинилися перші двері музею Ван Гога.

Потім були другі.

Охоронець дістав дистанційний пульт зі своєї кишені.

Натиснув кнопку. Ого, ворота були отакої товщини.

Поступово вони відчинилися.

А за ними ще одні двері! Ха-ха! - куленепробивні.

Тієї миті ми побачили, що всередині музею.

Усі ті картини.

Ого, там були картини Ван Гога.

Ледве дочекався, щоб підбігти до нього.

Хотів торкнутися картини.

Я спитав охоронця:

«Можна? Можна мені доторкнутися?»

Потім мені сказали подивитись в інший бік. Я обернувся...

Там були всі ті картини, що я намалював.

Я роздивлявся «Соняшники» хвилин 10.

Я був такий схвильований. Я навіть не міг висловити свої думки.

Різниця між фото і реальністю дуже велика.

Як при відвідуванні туристичних місць.

Так, у нас з’являються інші емоції, коли бачимо їх в реальному житті,

порівняно з тим, коли роздивляємось фото.

Не кажучи вже про те, наскільки нас вразили б оригінали.

Лише від розповідей Чжао я відчуваю неабияке хвилювання.

Люди в музеї говорили до мене: «А, ви малюєте

Ван Гога вже 20 років? Ви молодець, це дуже добре».

«А власні роботи маєте?»

Знаєте, який тягар я відчував? Я був шокований.

У мене немає жодної власної роботи. Я лише копіюю,

копіюю...

Але думаю, ось що я думаю...

Ми лише рисувальники.

Перетворитись із рисувальника на художника, на все, що вкладається в це поняття,

дуже важко.

Ось як я це відчуваю.

Митець, художник, рисувальник - це лише ярлики.

Це не так важливо.

Важливо те, як ти сам себе визначаєш.

Чи став я митцем?

Маю бодай щось, що заслуговує визнання?

Важливо те, що відчуває твоє серце,

що ти робиш і як висловлюєш себе, тоді інші

визнають тебе.

Розумієш?

Те, що писав Ван Гог, не було реальністю.

Це те, як він бачив

і що відчував.

Якщо б Ван Гог свого часу пройшов художню школу...

Кажу вам...

у нас не було б Ван Гога.

Не було б Чжао Сяоюна сьогодні.

Точно ні!

Ви повинні зрозуміти це.

Ви підбадьорили мене.

Я просто не розумію...

Я теж сказала брату... Я хочу працювати в стилі реалізму.

Я знаю... тепер працювати в стилі реалізму...

Юе, слухай своє серце...

Слухай своє серце. Це не проблема. Це правильно.

Але я не хочу бути такою, як Ван Гог,

так трагічно скінчити...

Я дуже... - Ні-ні, це не так.

Усе змінюється з покоління в покоління.

Важко передбачити.

Так, важко.

Це інше. Твої картини дуже хороші.

Думаю, Юе

має сильні почуття до Ван Гога.

Юе...

Насправді й мені хочеться плакати,

але я чоловік. Співаймо те, що хочемо,

і малюймо те, що подобається.

Знаю,

Ван Гог теж хотів світлого майбутнього.

Тут колір вази має бути темнішим.

Тут форма повинна бути такою.

Отут треба світліше.

Світла частина у центрі.

Тримай пензель отак

і клади фарбу обережно.

Зроби контур темнішим... Отак,

поступово зафарбовуй.

Підпиши.

Тут підписати? - Напиши рівно. - Що написати?

Я не можу підписатись ім’ям Ван Гога?

Повернувшись, я почувався дуже розгубленим.

Дуже розгубленим у самому серці. Я все думаю...

Чи треба писати власні картини.

Я відчуваю все більше піднесення,

коли пишу свої соняшники.

Також зараз я пишу квітку калли.

Усе мастихіном.

Зараз у Дафені багато художників пишуть власні твори.

Наразі ринок дозволяє нам

писати власні картини.

Раніше не було можливості. - Зовсім.

Так.

Тепер можемо розвивати свою справу,

писати свої власні картини.

Це твій перший портрет? Колись бачила, щоб у селі

раніше писали портрети?

Ніколи не бачила.

Ніколи?

А фотографії?

Лише зрідка.

Он як...

Бабусю, ти поїла?

- Так, поїла. - Добре.

Можна просто сфотографувати!

Ні, ні...

Хе-хе...

Я дуже довго виношував задум цієї картини.

Моїм першим оригіналом стане моя художня студія.

Це двокімнатна квартира.

Ми жили тут більше 10 років.

У цій студії...

Шлюб, народження дитини, навчання учнів,

робота над замовленнями.

Все відбувалося у цій студії.

- Це ти. - Товста, як свиня.

- Це я. - У тебе цигарка в роті.

Спочатку ви малювали тут.

- Ось моє місце. - А я сиділа тут.

Я перебрався сюди.

Ти все пам’ятаєш.

То були важкі часи.

Працювали щодня впродовж багатьох годин.

Треба було малювати, а діти були дуже неслухняними,

я мусила за ними доглядати.

Бувало, дуже хотіла спати,

а все тримала пензель і малювала.

Коли ми тільки одружилися,

я не могла уявити, як далі складеться наше життя.

Спочатку був ти.

На це пішло багато фарби. Як тут.

Малювали трохи, потім знову, як тут.

Ми вдаємося до власної манери,

щоб створити деякі роботи.

Цього року чи наступного,

доки зможеш творити.

Моє життя - це моє мистецтво.

Якось так.

Не зараз, але, можливо,

через 50 або 100 років...

люди визнають цінність наших картин.

Зараз вірогідно скажуть:

«Їхні картини погані».

Але якщо чекати 50-100 років,

з’явиться покоління, що зрозуміє нас

і гідно оцінить наші картини.

Так.

(З ранку до ночі хмарно...)

(а також злива з грозою...)

(…25-30 градусів, вологість 65%-95%.)

(Сьогодні Свято човнів-драконів і спеціальна програма «Першовідкривачі»...)